Передусім, тому що Трамп заблокований у Білому домі і є ізгоєм для американської еліти, навіть пересівши в президентське крісло. Його тролить мейнстрімна преса, йому доводиться виправдовуватися у всьому і так і не вдається виправдатися. Він сам і його адміністрація фактично паралізовані грандіозним спектаклем в ЗМІ про наявні, нібито, у нього зв'язки з Росією. У цих умовах Трамп вимушений вибирати пріоритети. Заради призначення своїх прибічників на ключові пости і проходження їх кандидатур через Сенат йому доводиться платити жахливу політичну ціну. Ще пара таких "перемог", і Трампу як відповідального, навіть просто серйозного, політика можна буде списувати у брухт.

Так, заради досягнення компромісу зі своїми республіканськими критиками – не кажучи вже про демократичних – при призначенні найважливіших для нього фігур, таких як Рік Перрі (міністр енергетики), Джеф Сешнс (генеральний прокурор), Стівен Мнучин (міністр фінансів), Джон Келли (міністр внутрішньої безпеки), Бетсі Девос (міністр освіти) і інших, Трампу довелося призначити "ястребів-русофобів" - Меттіса, Помпео, Данфорда, Макмастера, Коутса на ключові пости, пов'язані з національною безпекою. А також – видалити зі своєї адміністрації нетрадиційно мислячого, антиглобалістськи налаштованого Майкла Флінна, усунути свого головного радника, що фактично привівйого до влади, Стіва Беннона. Щоб зробити членом Верховного суду Нілу Горсача - що не є його прибічником, а просто чесною людиною - не члена демократичної мафії, Трампу довелося обстріляти "томагавками" Сирію, поховавши надії "порозумітися" з Росією і нагрубити Китаю, з лідером якого він зустрічався в той момент.

Джерело: "Україна-Польща-Німеччина"