Довга дорога до визнання Івана Чупринка – «Людини року» у номінації «спортсмен»
  • Довга дорога до визнання Івана Чупринка – «Людини року» у номінації «спортсмен»
02 Вересня
09:41

Ваня? Привіт! – о 9 годині ранку я зателефонувала людині, з якою планувала зустрітися.

 -  Здраствуйте?!. – з сонними нотками відповів мені голос по інший бік телефонної слухавки.

У той день ми й домовилися про інтерв’ю, але потім мені ще довго було дещо неприємно і соромно за те, що розбудила своїм раннім неочікуваним дзвінком молоду пару.

За чашечкою міцного зеленого чаю у маленькій, проте затишній гуртожитській кімнаті, мене радо приймали у себе в гостях чудові люди – молодий спортсмен Іван Чупринко та його привітна дружина Юля.

uh2vGAizJHg

За 11 років, які віддав спорту, став триразовим чемпіоном Європи, триразовим призером світу і рекордсменом світу. Цьогоріч отримав гідне звання «Людина року» у номінації «спортсмен».

«Довгою дорогою в дюнах», або «тернистим шляхом до зірок» можна назвати поетапне сходження на вершину спортивної слави простого хлопця з нелегкою життєвою долею.

DSCF2344

Виріс, вивчився, здобув не аби який досвід у Брацлавській школі-інтернат. З дворічного маленького невинного хлопчика, який потрапив у цей заклад, став вродливим юнаком, якому у 2005 році треба було кардинально все змінювати. Роки в інтернаті збігають швидко, діти дорослішають, а вчителі чекають нових вихованців. Перед Ванею стояв вибір навчального закладу. Та це було, ой, як не просто.

Ні, не тому, що хлопець не знав куди поступати. Він чітко для себе виділив два напрямки – спортивний або програмування. Любов до фізичної культури та ще та «смикалка» до точних наук давно вибороли своє місце. Проте двері перед простими бідними дітьми дуже часто зачиняються перед самим носом: несподівано, без пояснень і виправдань.

Ваню, все таки, у тебе вища освіта. У 2010 році ти закінчив інститут фізичного виховання й спорту ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Як вдалося відчинити ці важкі двері життя?

 – Ще в шкільні часи, у 18 років, став майстром спорту. Тим більше тренер поставив переді мною ціль: стаєш майстром – поступаємо в університет. Після школи хотів у політехнічний технікум. А про щось серйозніше навіть не міг думати. Але тренер мене налаштував, щоб я йшов на фізкультурника, там, принаймні, можна було б займатися спортом. Спочатку я й не поступив у педагогічний. І аж через міністра освіти мене зарахували студентом. Хоча вже тоді з титулом майстра спорту і з пільгами міг би пройти одразу. Якраз аж на перше вересня мене зарахували на студентство. І тоді на перше місце я поставив тренування, на друге – навчання. Постійні зустрічі зі спортом проходили в «Колосі».

Що підштовхнуло до активного заняття спортом?

– У інтернаті своє життя, свої правила, і якщо ти за ними не живеш, то у тебе будуть проблеми. Це затягує і ти робиш те, що й всі, щоб не виділятися. Але був такий переломний етап, що якби я й далі продовжував в такому дусі, то не знаю, щоб було б згодом… Катерина Петрівна, одна із кращих виховательок, одного разу сказала: «Задумайся, ким ти будеш в майбутньому». Ці слова наскрізно прорізали душу і надовго запам’яталися. З тих пір кинув курити і взагалі забув про всі шкідливі звички. У навчанні став одним із кращих. Спочатку займався спортом виключно для себе – сам по собі. Показував уже тоді хороші результати. Важив від сили 50 кг, а підіймав 100 кг.

                           DSC_4913

Що стало стартовим моментом на дорозі до великого спорту?

– У Вінниці проходили змагання. Переповнений автобус з немирівськими спортсменами їхав у обласний центр. Вчитель фізкультури попросив і мене десь туди втиснути, щоб я взяв участь. Батько мого теперішнього тренера Андрій Мохник погодився, навіть не знаючи мої сили. Я ніколи не бував на подібних заходах, навіть не знав, що треба робити розминку. А на змаганнях все, зазвичай, проходить у такій послідовності: зважування – замовляння ваги – сам процес, і все це у три підходи. З першого разу я замовив 90 кг. Тренер, який записував – був здивований. Всі почали перепитувати, чи я нічого не переплутав, може я маю на увазі 40 чи 50 кг. Я стояв на своєму – 90 кг. Звичайно ж, тренери засумнівалися у моїх силах і вговорили мене на 80 кг. Я впорався, другий раз – 90 кг , третій раз – 100 кг. Для всіх це було великим здивуванням. Але вже з другого результату було зрозуміло, що я переміг. Додому їхав уже не десь там ззаду на одній нозі, а на першому місці з самим тренером. Через два тижні я вже їздив на постійні тренування. Так загорівся бажанням, що навіть, коли влітку були у таборі, доводилося ходити пішки по 7 км. в одну сторону. Назад повертався, плентаючись. У Немирові мене помітив тренер Вадим Мохник, який і зараз тренує. Їздив на обласні змагання, на всеукраїнських – виборював другі, треті місця для юніорів. Потім перейшов на дорослу ланку.

                         _DSC4609

- Скажи, будь ласка, чим займаєшся зараз?

– Одразу після університету пішов на роботу. Зараз треную молодь і не тільки. Цього року чоловік, який займався уже протягом 10 років, саме під моїм керівництвом за один рік отримав майстра спорту.

Які відчуття, коли відповідаєш за себе, і коли уже вчиш когось?

– Відчуття відповідальності. Коли тренують тебе і ти чогось прагнеш – це одне, а коли ти когось вчиш і за когось відповідаєш – зовсім інше. Єдиний мінус – віддаючи час комусь – ти не маєш часу на себе.

Розкажи про свої поїздки на чемпіонати Європи, світу?

– Я будучи триразовим чемпіоном України – поїхав на Європу. Перший і другий раз я був третім на чемпіонатах. Зазвичай, Чехія, Словаччина, Австрія, Литва – країни, де найчастіше відбуваються змагання. Цьогоріч, 8 серпня, проходили у Словаччині, тоді було дуже спекотно: і на вулиці, і в залі, де боролись за першість. З України поїхало 12 спортсменів. А от на чемпіонаті світу я уже три роки поспіль поступаюся місцем японцю, якому зараз 51 рік. Він багаторазовий чемпіон світу, рекордсмен світу. Японський суперник завжди мене тактично обходить всього на півкілограма, або у своїй вазі. Мені його важко обігнати, але я вірю, що колись це станеться. Звичайно, ми з ним спілкувалися з цього приводу.

_DSC4626

Ти дотримуєшся якоїсь особливої дієти?

– Ні, жодних дієт. Їм усе, що готує дружина Юля, бо самому, навіть коли жив один, було ліньки. Щоправда, буває таке, що перед змаганнями за кілька днів треба скинути 2-3 кг. Тоді просто нічого не їм – п’ю лимонний сік, який спалює калорії. Одного разу за ніч треба було скинути 1 кг 700 г.

А як почуває себе після таких випробувань організм?

– У будь–якому виді спорту, де показуються фізичні якості, імунна система на нулю. Підхопити щось дуже легко. Був такий випадок, коли перед змаганнями в Севастополі застудився. Виступав з температурою 39. У такі моменти треба себе берегти. Юля, підтримуючи мене теж, бувало, нічого не їсть. Тоді разом захворіли. Але навіть по при це, на всеукраїнському рівні перше місце було забезпечено. А після світового чемпіонату теж підхопив якийсь вірус.

Ваню, за десятиліття тренувань були якісь травмування?

– Були серйозні травми з плечем і руками. Таке траплялося і до, і після змагань. На чемпіонаті Європи чоловік, який подавав штангу, був вищий мене і кинув на руки 180 кг. Під час змагань потерпів, отримав 3 місце, але потім навіть не міг підійняти руки. Тоді вилікувався народним методом – допомогли бджоли. Щоправда, лікарі забороняють тренування після травм, але якщо закинути хоча б на місяць, то потім дуже важко повернутися у потрібний ритм і робочий тонус.

2Jlum4uPpQ4

Чим ще займаєшся, окрім спорту?

– Останнім часом фото стало моїм хоббі. Фотографую друзів, дружину. З особливим настроєм ставлюся до комп’ютерів. Люблю тваринок. Коли ще жив сам у вирі холостяцького життя, завів кицю, щоб не було сумно. А з собакою то взагалі смішна історія вийшла. Юля, моя дружина, дуже любить собак, і завжди просила, щоб ми купили. Але куди ще одного чотириногого друга в гуртожитські квадрати. То вона дуже хитро придумала. Коли був день народження у її тата, вона купила йому таксу, знаючи, що собачка йому зовсім не потрібна. Тому, він, ясна річ, віддав її нам. Отак і живемо вчотирьох.

GvxvB8FcMKs

 Розкажи про ваше знайомство і стосунки з дружиною.

–  Юля завжди допомагає, морально підтримує. 17 листопада буде два роки, як ми разом.

–  У контакті через знайомого почав писати, – почувши про що йде мова, відповідає Юля. – Через кілька днів зустрілися, а потім уже й не розлучалися. А у травні я переїхала до нього. Сама з одеської області. За старшим братом, який навчався у медичному університеті, пішла у Вінницю. З великої любові до хімії, поступила в педагогічний. Мої рідні дуже поважають Ваню. Спочатку з осторогою і деякою неприязню поставилися до того, що він з інтернату. Такі стереотипи у всіх. Чомусь рівняли під одну планку. Але після знайомства він їм дуже сподобався. Зараз, хоч і не часто, але їздимо до них.

Що вас об’єднує, зближує?

–  Напевно те, що ми дуже різні. Нам би було нецікаво. Я не знала про спорт нічого, – з посмішкою відповідає Юля.

– А я зовсім не любив хімію. Дружина – моя муза. Коли я з нею познайомився – стало якось легше. Життя підкидало багато позитивних моментів. Після тривалої чорної смуги, усе почало налагоджуватися.

 Ви молоді, енергій, позитивні, як проводите свій вільний час?

– Любимо активний відпочинок. Разом з Тасею катаємося на роликах. Допомагаємо Юлиним батькам у селі. Часто йдемо на прем’єри у кінотеатри – я люблю фантастику, їздимо на море. Підготовка до чемпіонату України, потім до чемпіонату світу теж забирає багато часу. Тоді я дозволяю собі тільки відпочивати і тренуватися. До прикладу, цього року таке мене чекає аж до травня.

                                       ErMWVHEhFi4

Твоя найбільша мрія, плани на майбутнє?

– Дуже мрію заробити на власне житло. Хочу бути кращим у своєму виді спорту, стати абсолютним чемпіоном світу. А це дуже непросто.

Розкажи про свої найкращі роки, часи життя.

– Згадується, як у школі заробляли гроші, щоб купити щось елементарне: цукерок, жуйок, сигарет. Доводилося місцевим бабкам допомагати по господарству, виконуючи чорну роботу. Але це не найкращі часи. Класно як раз так уже зараз.

Юля, розкажи про особливості Ваніного характеру.

– Він безстрашний. Якби чогось боявся, то певно й не досяг би скільки всього – те, що зараз у нього є.

– Страх є завжди, – втрутився Ваня, – просто я його переборюю. Треба впевнено йти до мети, яку поставив перед собою.

Молоде подружжя, навіть по при те, що їх спіткало у житті, випромінює позитив, любов, щирість та радість. Я їм, звичайно, про це сказала, а вони лише посміхалися. Весела Тася, яка спочатку трішки вороже зустріла мене, вчепившись за штанину; проводжала, навпаки – дуже дружелюбно – лестилась біля моїх ніг. Киця, мабуть, навіть не помітила моєї присутності – неспішно валялась на дивані своїх добрих господарів.

Завжди після зустрічей з такими людьми набираєшся сили і спокою. Зовсім по-іншому ставишся до життя. Коли озираєшся на весь цей коловорот буденної неохайності, починаєш по-справжньому розуміти, що для тебе важливо. Стають такими мізерними і дрібними усі мерседеси і рендж ровери, планшети і айфони, квартири і яхти. Адже сила не в грошах, і не в їх кількості. Сила життя в об’ємах людськості, яку іноді дуже важко знайти за розмірами і цінами квадратних метрів шикарних апартаментів.

Автор: Ольга Урсуленко
Коментарів 0

Читайте також:

11 Грудня
Рекордсмена світу у Вінниці зустрічали фанати (ФОТО)
11 Грудня
Вінницький пауерліфтер Чупринко встановив черговий рекорд світу (ФОТО)
11 Грудня
21-річна вінничанка віджала 100 кг і виборола бронзу на Чемпіонаті світу
11 Грудня
Вінницький силач Іван Чупринко – знову чемпіон світу і знову рекордсмен (ФОТО)
11 Грудня
Іван Чупринко привіз із Чехії восьмий світовий рекорд
11 Грудня
Вінничанин Іван Чупринко всьоме побив світовий рекорд з пауерліфтингу, а власного житла досі не має

Всі новини

17:36
Сб
У Вінниці мінівен збив пішохода на «зебрі» (ФОТО)
14:16
Сб
Вінничанина вп’яте за два роки піймали за кермом напідпитку (ФОТО)
12:25
Сб
Вінницькі школярі передали бійцям новорічні подарунки (ФОТО)
11:04
Сб
На Вінниччині троє пішоходів загинули під колесами авто (ФОТО)
09:31
Сб
У Вінниці дітлахи влаштували акцію проти домашнього насилля (ФОТО, ВІДЕО)
08:00
Сб
Гарної суботи, вінничани!
19:50
Птн
Дніпрянин облаштував нарколабораторію в орендованій квартирі у Вінниці (ФОТО)
18:18
Птн
У вінницькому новорічному трамвайчику співатимуть «The Beatles»
17:24
Птн
Командиру батальйону відкрили посмертний меморіал у Хмільнику (ФОТО)
16:38
Птн
Кубок стронгменів хочуть перенести з Вінниці до Хмільника
15:58
Птн
Новорічне ретро: з Вінниці можна буде відправити особливу святкову листівку
15:00
Птн
У Жмеринці чоловік сп’яну пробив товаришевій голову (ФОТО)
14:05
Птн
Після автомобільної трощі в Гайсині одного з водіїв вирізали із брухту (ФОТО)
13:10
Птн
Вінницьку ялинку запалять на Миколая під музичний супровід гурту «С.К.А.Й» (ПРОГРАМА СВЯТ)
12:20
Птн
В АТО загинув контрактник із Вінниччини
11:46
Птн
Міжкультурні відносини зміцнює Вінниччина з латвійцями
11:03
Птн
Біля Вінниці, трощачи дерева, фура злетіла в кювет (ФОТО)
10:40
Птн
Як у міністрів: народні депутати підняли собі зарплату
09:32
Птн
У Вінниці рятують життя хлопчику, якого на «зебрі» збила машина (ФОТО)

Будьте першими
в курсі останніх новин з
Інформаційною Вінниччиною

підпишіться на наші новини через соцмережі

Дякую, я вже підписаний на "Інформаційну Вінниччину"