«Комітет з Шевченківських премій порушує «праведний закон»»
  • «Комітет з Шевченківських премій порушує «праведний закон»»
31 Січня
13:17

Всесвітньовідомого письменника Олега Чорногуза по-совковому виключили із списку претендентів на Національну премію імені Шевченка! Голова Комітету з Шевченківських премій Юрій Щербак мені в особистій розмові сказав: ти Премію не отримаєш, бо отримав орден. Але де, в якому положенні це написано, що я не маю права уже на літературну, підкреслюю, на літературну найвищу нагороду, якою є Шевченківська премія?! Де це положення і де ці рядки?! Але припустімо їх завтра знайдуть чи напишуть нашвидкуруч і поставлять підпис і мокру печатку. Тоді виникає закономірне запитання: для чого ж ви зареєстрували мої твори і виставили в пресі моє ім’я? На посміховисько, якщо заздалегідь знали, що я далі не пройду. Де ж ваша елементарна логіка?! Чи ви мене маєте за дурня?! Ми або працюємо в правому полі, або користуємося (на даному історичному етапі) дипломатичними викрутасами, чи телефонним правом. ДЕ Ж ЛОГІКА?!

О роде суєтний, проклятий,

Коли ти видохнеш? Коли

Ми діждемося Вашингтона

З новим і праведним законом?

А діждемось-таки колись.

Тарас Шевченко, вірш «Юродивий», 1857

У розмові з Юрієм Щербаком, коли він дізнався, що мене висунуто на Шевченківську премію, він нібито дружньо мені сказав: тобі премії не дадуть, бо ти в минулому році отримав орден Ярослава Мудрого, а це висока державна нагорода. В останніх словах про “високість” цієї нагороди, я не сумніваюся. Вони правильні. Але орден Ярослав Мудрого я отримав як громадський діяч до річниці Незалежності. Отримав як громадський діяч, який зробив чимало для України:  належу до числа засновників Всесвітнього форуму українців,  двічі обирався секретарем Спілки письменників України (нині Національна), займав посаду директора республіканського видавництва “Український письменник” (тоді “Радянський письменник”), був головним редактором і засновником кількох сатиричних журналів, зокрема, «Перець» і «ВУС» ( видання українських сатириків).

З моєї ініціативи і під моїм керівництвом проходили Всеукраїнські фестивалі сатири і гумору в палаці “Україна”. Молоді таланти – читці, гумористи, артисти, барди отримували дипломи, премії, медалі. Я мав щастя як директор заснувати республіканську премію імені Остапа Вишні, разом із донькою нашого чудового сатирика Степана Івановича Олійника і районним керівництвом ми заснували “Дні Степана Олійника на Одещині”, разом із письменником Полікарпом Шабатином (на той час  урядовцем) поновили Сорочинський Ярмарок, започаткували премію Степана Руданського і Дні поета-сатирика на Вінниччині! Моя громадська діяльність і моя принципова позиція відома усьому загалу нашої республіки, держави. З таким громадським багажем я дійшов до свого 80-річчя і, гадаю, що саме за це був нагороджений Президентом України Петром Порошенком орденом Ярослава Мудрого (до речі, вдруге). Вони різних ступенів.

Але за моїми творчими плечима є ще й чималий і літературний багаж. Нині він складається з 15 томів вибраного. Я автор першого сатиричного роману в українській літературі. Це не я кажу! Це пишуть: академік Микола Жулинський, академік Петро Кононенко, письменник і громадський діяч Михайло Слабошпицький, професор і критик Михайло Наєнко (видав окрему брошуру про перші сатиричні романи в українській літературі), писав відомий український літературознавець, публіцист, політичний і громадський діяч Анатолій Погрібний; науковець, письменник і головний редактор журналу “Перець”, “Весела республіка” (автор аналітичного дослідження і передмови до мого двотомника) Юрій Цеков і десятки інших письменників і журналістів, що писали про мене. За моєю творчістю пишуться реферати, дисертації, твори вивчаються в школі. До мене і після мене ніхто не написав 7 сатиричних романів. Не знаю, хто може похвалитися тим, що його романи перекладені англійською, польською, російською мовами. Мовою есперанто. Видані в найпрестижніших столицях європейських держав. Повісті і оповідання перекладалися на 20 з лишком мов світу! За моїми творами знімалися фільми, йшли п’єси.

Тепер повернімося до дипломатичного формалізму Юрія Щербака. Але спочатку художній відступ. Він сам зазнав як відомий письменник дикої несправедливості, коли йому присудили фактично премію, повідомили це в пресі, а наступного дня переграли. Він опинився в ролі Каштанки. Кинули шматочок сала в шлунок увечері, а вранці витягли. Бо виявилося, що він людина уже без крісла (на той час), і премію присудили республіканському стільцю. За посаду і може...  Здавалося Юрій Миколайович мав би зрозуміти і свого побратима, якого також обходять невідомо з яких причин і керуються невідомо якими критеріями. Він мені в особистій розмові сказав: ти Премію не отримаєш, бо отримав орден. Але де, в якому положенні це написано, що я не маю права уже на літературну, підкреслюю, на літературну найвищу нагороду, якою є Шевченківська премія?! Де це положення і де ці рядки?! Але припустімо їх завтра знайдуть чи напишуть нашвидкуруч і поставлять підпис і мокру печатку. Тоді виникає закономірне запитання: для чого ж ви зареєстрували мої твори і виставили в пресі моє ім’я? На посміховисько, якщо заздалегідь знали, що я далі не пройду. Де ж ваша елементарна логіка?! Чи ви мене маєте за дурня?! Тоді слід було не реєструвати, не повідомляти в пресі про «претендентів на папаху» (назва мого сатиричного роману і під такою фактично рубрикою подали в «Літературній газеті» той список. Тоді потрібно було дотриматися того положення, а не вдаватися до дипломатичного викрутасу, що ти далі не проходиш, бо тобі заважає орден Ярослав Мудрого. Якби це було насправді, я б від ордена відмовився. Мені достатньо одного Мудрого. Але це неправда. Тут нічого не ліпиться, одне до іншого! Святкування держави одне, а літературна премія, то інше. Й причина в іншому. Вочевидь, в наміченій заздалегідь кандидатурі. Не в конкуренції. І друге: у Чорногуза статус пенсіонера. Звичайно, його можна кинути на узбіччя. А тим паче, що у черговому списку є знову республіканські крісла. Не видатні письменники, а високі крісла.

Ось і вся причина. І знову за рибу раки. Чи то за Бориса Олійника, чи то за Юрія Щербака. Там хтось обіцяв підтримати Фонд культури, тут хтось обіцяє видати книжку в суперобкладинці. Раніше хоч присуджували (чи не найчастіше) премії тим, хто осуджував так званих “українських буржуазних націоналістів” чи хвалив до безтями  партію Леніна-Сталіна. Я тоді не вписувався ні в першу, ні в другу графу. Принципово не писав ні про тих, ні про інших. Тепер нова пора, нові запити. Меркантильні. Не літературні. І тут мені згадується нещодавня зустріч у рідному мені видавництві “Український письменник”. Директор Юрій Буряк люб’язно зустрів мене і сказав:

– Олеже Федоровичу, хоч ви подайте свій роман, за який отримали Шевченківську премію. Шевченківський комітет виділив кошти для нашого видавництва на видання книжок Шевченківських лауреатів. А більшість із них приносять ті твори, за які вони не отримували цих премій. Соромляться і бояться себе викривати власними творами.

То чи не стане соромно 9 березня і Юрію Щербаку, якщо... А втім, читайте спочатку. Там уже все сказано. От тільки логіки у дипломата і голови Комітету у його діях нема. А шкода розчаровуватися. Я його відносив до інтелектуалів і чесних людей. Видно, помилився.

Насамкінець хочу своїх читачів мільйонних (романи багаторазово виходили стотисячними накладами) заспокоїти. Коли трапилася така несправедливість, Григір Тютюнник взяв петлю в руки і ручку. Останньою написав “Мучте когось іншого...”  У мене такої мужності нема. Мені аж ніяк не хочеться тішити заздрісників, які б мене полюбили після смерті. Я ще хочу сміятися. І мені хочеться вірити, я ще посміюсь.

З гіркотою до дволикості і непослідовності і підписуюсь

Олег Чорногуз

Р.S. Щоб новоспечений голова не шукав у своїй голові виправдань, наведу бодай останній рік, коли номінант отримує дві найвищі нагороди держави одного і того ж року (2016): орден Свободи і премію Т.Г. Шевченка. За логікою чи законом Ю.Щербака - це порушення Положення Комітету з Шевченківських премій. Я  поважаю таку логіку і Закон. Певен, орденоносець і лауреат є символ нашої Незалежності, символ борця за її волю, доказану життям. І дуже радий і за орденоносця, і за лауреата, але чому подвійні стандарти? Ми або працюємо в правому полі, або ми користуємося (на даному історичному етапі) дипломатичними викрутасами, чи телефонним правом, сидячи у вищому, аніж члени, кріслі, що дуже природно, або вводимо в оману свідомо тих членів, які нижче, і які дружно піднімають руки і кажуть “Згода, гетьмане, згода, бо в нас заплановані на цей рік інші “Претенденти на папаху”. Питань нема. Хіба тільки до правового поля, в якому  пан Щербак не працює? І то не до претендента на високу нагороду відповідно до крісла (хай йому щастить), а знову ж до голови. Новоспеченого. То може було варто Президенту призначати більш досвідчених бюрократів на цю посаду, а не людину з великим дипломатичним стажем, що далека від наших сумних українських реалій і політичних викрутасів не в зовнішній політиці, а у внутрішній? Бо й справді: де ж логіка у високочолій голові пана Щербака? Може, роки беруть своє? А якщо світлий розум і у 80, то чим же тоді керувалася Голова? У одного приймають для розгляду “Вибране” в 13-ти томах, а в іншого не приймають у 15! Цифри не ті? Чи як це зрозуміти? І знову де ж логіка? Чи тут таки щось з головою?!

ОЧ.

(Першоджерело - "Воля народу")

Автор: Олег Чорногуз:
Коментарів 0

Читайте також:

30 Квітня
«Село врятує Україну!»
30 Квітня
«Через медичну реформу лікарні не отримуватимуть державну субвенцію»
30 Квітня
«Реформа територіальної організації влади отримала новий законодавчий імпульс»
30 Квітня
Містам потрібні сильні жінки: в Україні створено Комітет жіночої демократичної мережі «Жіночий вибір»
30 Квітня
«Нам потрібна медична реформа, яка дбатиме про інтереси людини»
30 Квітня
«Ми хочемо призупинити госпітальну реформу, щоб чиновники сказали правду»

Всі новини

18:00
Сб
Вінниця готується зустріти 5-ть іноземних танцювальних колективів
15:20
Сб
Держава дала Вінниці 3,4 млн. грн. на доступні ліки для хворих
13:00
Сб
На Вінниччині меншає кількість працюючих, - Коровій доручив розібратися
11:12
Сб
У Вінниці запрацювало Почесне консульство Республіки Молдова
09:30
Сб
Сьогодні у Вінниці запускають фонтан ROSHEN, - Центральний міст не перекриватимуть
08:00
Сб
Ча-ча, раз, два, три… Сьогодні – День танцю!
18:30
Птн
На фасаді училища у Вінниці увіковічили чотирьох загиблих бійців (ФОТО)
17:26
Птн
Протягом вихідних у Вінниці працюватимуть 4 поліклініки і лікарня швидкої
16:43
Птн
Начальник кримінальної поліції Вінниччини отримав пістолет від Гройсмана й Авакова (ФОТО)
16:10
Птн
Вінницька міськрада виділила 150 тис. грн. для дітей, які живуть біля сміттєзвалища
15:34
Птн
Удруге за тиждень «копи» рятують вінничан, що непритомніють на вулиці
14:37
Птн
До Вінниці повернеться дореволюційний пам’ятник. За нього мерія дає 300 тис. грн.
13:06
Птн
У Вінниці почубилися дві депутатки міськради (ОНОВЛЕНО, ВІДЕО)
12:51
Птн
П’яний водій віз Вінницею цистерну з бітумом
12:11
Птн
Заступниця Авакова запустила у Вінниці «Сусідську варту» (ФОТО)
11:19
Птн
На Вінниччині 15-річний п’яний підліток ледь не завіз двох дівчат на той світ
10:52
Птн
Вінничани, підіть у музей – проголосуйте за витвір особливої дитини! (ФОТО)
10:13
Птн
Боєць із Вінниччини отримав смертельне поранення на передовій
09:47
Птн
Тіло чоловіка, заваленого в штольні на Крижопільщині, витягли нагору (ФОТО)

Будьте першими
в курсі останніх новин з
Інформаційною Вінниччиною

підпишіться на наші новини через соцмережі

Дякую, я вже підписаний на "Інформаційну Вінниччину"