Відтепер Україна відзначає цей день разом з усім цивілізованим світом

«Дєнь побєди», георгієвські стрічки, воєнні пісні та всенародні гуляння – саме такі асоціації із датою 9 травня виникали у більшості з нас ще змалечку. Радянська, а потім і російська влада усіма силами намагалась привласнити перемогу у Другій світовій і заради цього створила «побєдобєсний» культ навколо дати 9 травня. На жаль, українське суспільство також довгий час хворіло цим «побєдобєсієм». Проте, російське вторгнення розставило всі крапки над «і» та сьогодні ми вперше відзначаємо День пам’яті та перемоги над нацизмом разом з усім цивілізованим світом – 8 травня, повідомляє I-VIN.INFO.

Цьогоріч ми вперше приєдналися до європейської традиції святкування перемоги над нацизмом, адже 28 травня 2023 року Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні.

Для Європи 8 травня – точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю.

Проте, наші північні сусіди та, за сумісництвом, головні вороги мають дещо інше сприйняття перемоги у Другій світовій війні.

«У російській федерації впродовж останніх десятиліть відзначення перемоги над нацизмом поступово перетворювалось на культ, а потім і взагалі у потворне явище «побєдобєсія», метою якого є пропаганда війни, вивищення над іншими народами, привласнення собі статусу «головного переможця». Саме через це Україна з часів Революції гідності послідовно впроваджує європейський підхід пам’ятання про Другу світову війну», – пише Український інститут національної пам'яті.

Саме радянський союз, а пізніше і російська федерація ввели традицію помпезних військових парадів на 9 травня. Замість того, щоб забезпечити ветеранів Другої світової гідними пенсіями та соціальними послугами росія раз на рік виводила на площу танки та дарувала ветеранам квіти. Заради справедливості слід додати, що і українське суспільство доволі довгий час цим грішило.

«Втім паради перемоги в СРСР не стали щорічним заходом. Перший парад відбувся в 1945, другий у 1965 році. Третій парад відбувся у 1985-му, а четвертий – у 1990. В ранг щорічних дійств їх ввели вже в російській федерації з 1995 року. У сучасній росії міфи про Другу світову війну продовжують залишатися осердям ідентичності, а їхні комеморативні практики отримали назву «побєдобєсіє», – говорить історикиня Вікторія Якименко у коментарі Українській Правді.

Як же до зміни пам’ятної дати ставляться українці та українки? За результатами опитування інституту, яке провели в 2023 році, більшість – 62% українців, підтримують вшанування памʼяті про Другу світову війну саме 8 травня. Переважно із цим рішенням можуть не погоджуватися люди зі старшого покоління, які довше пробули в контексті «Дня побєди» та щорічних парадів.

«Я переконаний, бачив дослідження, що в українців немає розділення з приводу дати, коли святкувати перемогу. Я бачив дослідження після 2014 року, що оскільки 9 Травня стало чітко асоціюватися із російським «побєдобєсієм», це перестало бути конфліктогеном в Україні. А зараз, я переконаний, що суспільство вже саме не хоче святкувати в один день із Росією. Люди старшого покоління, можливо, схильні бачити у 9 травня своє свято. Але це питання: 8 чи 9 травня перестало фігурувати навіть у показниках наших регіональних відмінностей. Якщо 9 травня – символ перемоги для ворога, то для нас має бути інша дата», – сказав у коментарі Укрінформу директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха.

Сьогодні, у День пам’яті та перемоги над нацизмом його реінкарнація у вигляді людиноненависного російського режиму продовжує справу своїх попередників. Масований ракетний удар «денацифікаторів» в День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні виглядає, як парадокс – парадокс, в якому ми живимо з 2014 року.

«Світ проспав відродження нацизму – о 5-й ранку 24 лютого 2022 року. І сьогодні всі, хто пам’ятає Другу світову та дожив до наших днів, відчувають дежавю. Зупинити це, як і в 1945-му, здатен тільки об’єднаний вільний світ. Об’єднаний в антипутінську коаліцію. Не словами, а діями здатний зупинити нацистів Москви, не дати новому злу поширитись на весь Європейський континент, а згодом і на весь світ. Довести відданість словам «Ніколи знову!», щоб «Ніколи знову!» знову було актуальним», - каже в своєму зверненні з нагоди Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Президент України Володимир Зеленський.

Читайте також, захищаючи Україну поліг наймолодший захисник Маріуполя Назарій «Грінка» Гринцевич.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: ukrinform.ua, life.pravda.com.ua, zn.ua, president.gov.ua