«Новий шовковий шлях» має пройти через Ямпіль і Косеуць» – експерт з Молдови
  • «Новий шовковий шлях» має пройти через Ямпіль і Косеуць» – експерт з Молдови
24 Лютого
17:57

Будівництво мосту Ямпіль-Косеуць після візиту Президента Молдови Майї Санду в Україну стало реалістичним. Наразі вже оголосили тендерні процедури на розбудову інфраструктурних об’єктів на маршруті Київ-Кишинів. Як відомо, планували будівництво цього мосту вже давно, але постійно щось ставало на заваді. «Інформаційна Вінниччина» поцікавилась у інженера "Hidroinpex" SA Бориса Івасі, який був віце-головою Сорокського району Республіки Молдова, історією навколо цього стратегічного об’єкта.

Кажуть, Ви були одним із ініціаторів будівництва мосту Ямпіль-Косеуць. Коли була розпочата робота над проєктом будівництва мосту Ямпіль-Косеуць? Це було ще за радянських часів? Чому саме тоді міст був важливим об’єктом?

– Якщо говорити про останні 12 років, то так, я намагався донести владі перспективи будівництва мостового переходу Косеуць-Ямпіль як частину Нового Шовкового Шляху. Адже він відкриває величезні можливості і дасть новий імпульс економічного і соціального розвитку регіону і країни.  На жаль, у відповідь бачив переважно посмішки і чув прекрасне слово «мрійник».

mist_Yampil_Koseuc_2_1

Втім, історія нам говорить, що ідея будівництва літала в повітрі не одну сотню років, але всі спроби були марними. Наприклад, згідно із архівними документами, ще в 1903 році був розроблений план будівництва мосту через Дністер між українським містом Ямпіль і молдавським селом Косеуць. Тоді наміри зупинилися на етапі проєкту. До питання будівництва повернулися вже у 1940 році. Навіть почались деякі роботи. Їх продовженню завадила війна. У 1975 році Дніпропетровський проектний інститут підготував проєкт залізниці Сорока-Маркулешти з продовженням по території України через Ямпіль з виходом на станцію Вапнярка. Його теж не вдалося реалізувати. Нарешті в 2010 році Харківський науково-дослідний інститут розробив проєктну пропозицію будівництва моста через Дністер в Ямполі. Загальна вартість з під'їзними шляхами склала на той час 190 мільйонів гривень.

Усі знають, що місто Сороки завжди був важливим індустріальним центром, можна перерахувати заводи і фабрики союзного і місцевого підпорядкування. Продукція вироблена в Сороках користувалася успіхом від Бреста до Владивостока на всій території колишнього СРСР. Треба відзначити, що в Сороках працювало практично все населення української Цекинівки, багато жителів Великої Кісниці. Аналогічна ситуація була в Ямполі, де працювала частина жителів молдавських Косеуць. Кожен день люди на човнах перетинали Дністер, взимку транспорт перетинав річку по льоду, на жаль, бували і трагічні випадки, особливо ранньої весни.

У 70-х роках минулого століття існував проєкт канатної дороги через Дністер. На жаль, все так і залишилося на рівні розмов. Перші спроби побудови мосту в цьому регіоні були у 1903 році, не увінчалися успіхом, на початку сорокових років XX століття почалося будівництво УЖК Ямпіль - Гирбова, але війна перешкодила.

mist_Yampil_Koseuc_3_2

У 1975 році Дніпропетровський проектний інститут підготував проєкт залізниці Маркулешти - Сороки з подальшим продовженням маршруту Ямпіль-Вапнярка. В проєкті був передбачений перехід на широку колію, частина колії розширялась ще в районі Добрянки (що неподалік Ямполя). У 1980-х роках XX століття депутат ВР СРСР з Сорокського виборчого округу, міністр Мінживмаша СРСР К.М. Біляк спробував реанімувати проєкт, але через певні розбіжності не вийшло. Останні спроби робилися в 2007 році. Не можу не відзначити величезну роботу в цьому напрямку колишнього директора Сорокського Дослідного заводу, уродженця села Велика Кісниця Ямпільського району, свого учителя Кожухаря Валерія Олександровича. Завод Мінживмаша потребував розвиненої інфраструктури для безперебійної роботи, і міністр прислухався до наших аргументів. Чому не був побудований міст ще за часів СРСР, залишається загадкою, можливо відкриття архівів дасть відповідь, або це так і залишиться таємницею.

– Як питання просувалось після розпаду СРСР? Що було найбільшою перешкодою для реалізації цього проєкту?

– Історію можна ворушити нескінченно, але факт залишається фактом: використовувати величезні можливості не змогли або не захотіли. Після розпаду СРСР почалася нова епопея з будівництвом мосту, нові-старі керівники завели по-новому платівку, яка скрипить до сих пір.

Але про все по порядку, адже були і є керівники, які думають стратегічно. Втім, вони не були почуті. Однак, давайте повернемося до одвічного питання, яке звучало досить часто: "А що це нам дасть? Адже у нас і так достатньо переходів!" Молдова і Україна зробили свій вибір –  євроінтеграція, і не мають наміру звернути з цього шляху. Процес важкий, вимагає від усіх нас нових знань, зусиль для досягнення поставленої мети – стати повноправним членом Європейського Союзу. Тільки зміна тих, хто думає інакше, може стати ключем до успіху.

mist_Yampil_Koseuc_5_2

Варто лише поглянути на карту, взяти підручник історії, щоб побачити, що це найкоротший шлях із варяг у греки. З історії відомо, що протягом століть Ямпіль був великим торговим центром, це підтверджують недавні розкопки. Та й наявність середньовічної фортеці Сороки на правому березі Дністра з митницею, заснованої ще в XV столітті на місці броду, говорить багато про що. Через брід Ямпіль - Сороки проходили просвітителі Кирило та Мефодій, неодноразово – польські війська. А війська Петра I -  через Брацлав-Сорока-Яшь в 1711 під час Прутського походу.

mist_Yampil_Koseuc_4_2

Подивіться на карту (фото), в 1944 радянські війська почали "звільнення" Молдови, переправившись в Косеуць. Навіть Батько Махно в 1921 році здався румунській владі, перейшовши кордон в нашому районі.

Коли активно розпочалась робота над проєктом вже за часів незалежності? Хто просував ідею будівництва мосту з української сторони?

– 13 вересня 2007року відбулася зустріч президента Республіки Молдова Володимира Вороніна з головою Вінницької обласної державної адміністрації Олександром Домбровським. Цитата: «На ініціативу української сторони з будівництва автомобільного мосту в районі Ямполя молдавська сторона відповіла ініціативою будівництва залізничного мосту. Молдова планує протягом найближих кількох років побудувати залізничну гілку до Сорок і розглядає будівництво мосту в районі Ямполя як пріоритетний напрямок у розвитку міждержавних відносин», - сказав він. Та додав, що українські фахівці повинні ретельно вивчити і підготувати свої пропозиції щодо можливості будівництва мосту із залізничним рухом, оскільки це значною мірою збільшує витрати України через відсутність залізничної гілки до Ямполя.

Для інформації:

Довжина - 56 км

Відкриття - початок 1900-х рр.

Демонтована на початку 2000-х рр.

Більш активна робота з цього напрямку розпочалась у 2011 році, коли я обійняв посаду заступника голови району по інфраструктурі. Накопичені знання і досвід дозволили займатися цим питанням й на іншому рівні. Знадобилося більше року ходіння по кабінетах, щоб питання будівництва переходу зазвучало на всіх рівнях влади. Було важко, але результат того вартий. Підтримка міністрів уряду РМ Анатолія Шалар, Юрія Лянке, Марчела Редукану доводило, що ми рухаємося в правильному напрямку.

mist_Yampil_Koseuc_25_4

Мушу визнати, що будівництво мостового переходу викликало більший інтерес і підтримку в Україні, ніж в Молдові. І я дуже вдячний за підтримку і участь Сергію Татусяку, який сприяв просуванню цього проєкту. Саме голова «Єврорегіону «Дністер» Сергій Татусяк затвердив 4 лютого 2013 року склад комісії з підготовки проєкту з будівництва моста Ямпіль-Косеуць, де мене обрали головою комісіі. Тоді відкрилися нові можливості просування проєкту, і ми цим скористалися.

mist_Yampil_Koseuc_23_3

Величезну допомогу в роботі комісії надавали Володимир Мережко, Олександр Шипук. Незрівнянний Анатолій Вакар, начальник управління транспорту Вінницької ОДА, привозив з архівів Києва десятки папок, які ніхто не відкривав довгі роки. Що стосується адміністрації Ямпільського району, то такого співробітництва і ставлення до роботи над проєктом рідко де можна знайти. Михайло Вдовцов, Сергій Кучер, Микола Бадюк, з якими ми пройшли багато кілометрів насипом колишньої УЖК Ямполь-Вапнярка.

mist_Yampil_Koseuc_9_3

Також ми відвідали станції Добрянка, Городківка, Гонорівка. Окрема подяка й Віктору Замишляеву.

mist_Yampil_Koseuc_14_4

Крім того, спільно виконана робота і домовленості голови Єврорегіону "Дністер" дозволили провести У Брюсселі презентацію проєктів, які отримали схвалення Європейської комісії. Тоді представили кілька проєктів будівництва мосту, і усі отримали схвальні відгуки. Відібрали один,  і навіть обіцяли виділити 8 мільйонів євро на будівництво митниці. Але вчергове проєкт залишився проєктом.

mist_Yampil_Koseuc_28_4

– Які перешкоди вдавалось долати, а які все ж заблокували реалізацію цього проєкту?

– Ця проблема увійшла в тези переговорів між Урядами Кишинева і Києва. 5-го листопада 2013 року, в рамках візиту прем'єр-міністра РМ Юріє Лянке в Україну, був підписаний План заходів на період 2013-2014 років. Згідно із ним, сторони зобов'язуються вивчити можливість будівництва мосту через Дністер в районі Сорок та Ямпілю. А також напрацювати спільне звернення до Європейської комісії з питань фінансової допомоги. Результат переговорів Юрія Лянке з президентом України Віктором Януковичем і прем'єр-міністром Миколою Азаровим в Києві 05.11.2013, на жаль так, і залишився на папері. Уже 25.01.2014 МЗС України пропонує ряд заходів щодо прискорення роботи над проєктом. 16.05.2014 на засіданні кабінету міністрів прем'єр Арсеній Яценюк доручив міністерствам вивчити питання будівництва автомобільно-залізничного мостового переходу.

mist_Yampil_Koseuc_11_4

Подивіться на карту залізниці. Щоб доїхати на поїзді з Бухаресту (Румунія) до Вапнярки (Україна), набагато краще, якщо мати залізничний міст Ямпіль-Косеуць. Можливо, це є однією з причин блокування проєкту.

mist_Yampil_Koseuc_10_4

Новий етап в просуванні проєкту настав з призначенням головою Вінницької ОДА Анатолія Олійника, з яким ми успішно просували проєкт протягом шести років. 24.08.2014 року у Вінниці між Вінницькою ОДА, Вінницькою облрадою і Сороцьким районом підписали «Протокол намірів відносно будівництва комбінованого мостового перехoду».

mist_Yampil_Koseuc_12_4

Парламентська Комісія з питань публічного управління, регіонального розвитку, навколишнього середовища і змін клімату, головою якої є Олена Боднаренко, 11 березня 2015 року прийняла історичне рішення про будівництво моста через Дністер в контексті регіонального розвитку Республіки Молдова.

mist_Yampil_Koseuc_13_4

«Без сумніву, це найприємніша новина за останній час. Наші зусилля за чотири роки увінчалися успіхом. Те, що 4 роки тому вважалося утопією, сьогодні стало реальністю.»

На жаль, рішення парламентської комісії від 11.03.2015 року з пропозиціями уряду РМ теж залишилося без уваги. Парадокс у тому, що на всіх українсько-молдавських зустрічах з питань співробітництва в галузі транспорту, починаючи з 28.02.2012 року, обговорювалося питання мостового переходу. Завжди майже всі були «за», а мосту як не було, так і немає.

– На Вашу думку, цьогорічні домовленості на рівні Президентів України та Молдови гарантують, що міст Ямпіль-Косуець все ж з’явиться у недалекому майбутньому? Коли найімовірніше розпочнуть будівництво і коли завершать?

– Якби я не займався тривалий час цим питанням, природно, вважав його вже вирішеним. Однак, згадаю зустрічі на рівні керівництва Молдови та України: 5 листопада 2013 року у Києві – Прем'єр РМ Юрій Лянке та Президент України Віктор Янукович, 17 липня 2017 року в  Кучургані – Прем'єр РМ Павло Філіп та Президент України Петро Порошенко, 12 січня 2021 у Києві – Президент РМ Майя Санду та Президент України Володимир Зеленський. На цих зустрічах обговорювались та приймалися рішення щодо мостового переходу Ямпіль-Косеуць. Сподіваюся, остання зустріч покладе край обговоренням цього питання і перейде в стадію конкретного будівництва мостового переходу, очікуваного жителями лівого і правого берега Дністра не одну сотню років. Початок будівельних робіт залежить від складу і компетентності спільної українсько-молдовської комісії. Якщо комісія не скористається розробками, проведеними за останні роки, а почне з нуля... Не беруся тоді прогнозувати, коли саме почнеться будівництво і що в підсумку побудують.

mist_Yampil_Koseuc_27_5
(Фото з Укр.Прес.)

– Ви хочете сказати, що все обмежиться, як і раніше, лише розмовами?

– Я нічого не хочу сказати. Просто хочу нагадати, що є вже один міст Брониця-Унгурь, який років тридцять нагадує про безвідповідальність... Потрібен комплексний підхід до цього питання. Треба враховувати, що міст повинен стати частиною Нового Шовкового Шлях. І якщо Україна і Молдова хочуть стати частиною цього багатомільярдного проекту, треба діяти.

mist_Yampil_Koseuc_17_6

– Міст буде лише автомобільним чи поєднуватиме автотрасу та залізницю?

– Однозначно перехід повинен бути автомобільно-залізничним. Наші думки тут розійшлися, але тільки в тому, чи буде міст комбінований або два окремих моста. Доречно нагадати про збільшення вантажообігу через порти Пірея та Клайпеда. Тому шлях через Сороки та Ямпіль – найкоротший шлях. Все залежить від рішення чиновників, які прийматимуть рішення і від їх досвіду, знань та інтересів.

– Скільки буде вкладено у міст та інфраструктуру з боку Молдови? Коли міст окупиться? Яким чином Ви це прорахували?

– Це залежить від того, що хочуть будувати, це й визначить вартість мостового переходу. У своїй роботі дотримуюся принципу – завжди радься з фахівцями в тій чи іншій області. Хочу відзначити наявність ТЕО будівництва автомобільного моста Ямпіль-Косеуць 2010 року Харківського проєктного інституту. Проект був замовлений підприємцями Ямпільського району.

mist_Yampil_Koseuc_18_7

В ньому вказані вартість будівництва, терміни будівництва, термін окупності.

mist_Yampil_Koseuc_19_7

– З точки зору економічної доцільності: які вигоди принесе міст для обох країн?

– Держава - це її громадяни, які його утворили, містять, сплачуючи податки і вибрали тих, кому довірили вирішення спільних питань суспільства. На мій погляд, неможливо обрахувати, які вигоди отримають громадяни обох країн. Почнемо з соціальної частини: як добираються рідні і близькі один до одного із сіл, розділених 200-метровим потоком води восени і навесні. Їм треба проїхати 150 кілометрів в одну сторону і 150 кілометрів в іншу. Відкриття нових робочих місць зменшить трудову міграцію і дозволить зберегти багато сімей від розпаду, а це виховання дітей в сім'ї, де батьки і діти бачать одне одного щодня, а не тільки на Новий Рік. Економічні вигоди: тільки від зменшення транспортних витрат експорт стане більш конкурентоспроможним на світовому ринку, а це прибуток. Капітал приходить туди, де є налагоджена інфраструктура. В США виробництво «Форд» і дороги створили могутній економіку країни. На мою думку, завдяки переходу виграють обидві держави. Є люди, які думають інакше, треба вивчити і їх доводи, можливо, вони мають рацію.

mist_Yampil_Koseuc_24_4

– Якщо зробити історичний екскурс, відомо, наскільки важливою є траса, яке поєднає Ямпіль та Косеуць?

– Навіть не хочу говорити про це. Від Сорок до кордону ЄС, куди прагнуть Україна та Молдова, усього сто кілометрів.

Нагадаємо, траса до майбутнього мосту Ямпіль-Косеуць може пройти через горіхові сади.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото надані Борисом Івасі

Автор: Тетяна Щербатюк
Коментарів 1
Лелека 07:31 / 26.02.2021
О зрада зрадная! Подивіться на мапи - там же йде розмова про торгівлю з Москвою та комуністичним Китаєм! :)

Читайте також:

13 Квітня
В територіальній громаді на Вінниччині встановили інклюзивний майданчик
13 Квітня
На Вінниччині засудили жінку, яка присвоїла понад 100 тисяч гривень
13 Квітня
На Вінниччині за останню добу пожежники майже 40 разів боролися з вогнем
13 Квітня
Цвіт магнолій заполонив Вінниччину
13 Квітня
За добу на Вінниччині від коронавірусу одужало понад 700 пацієнтів
13 Квітня
Вінничани мають можливість відправити «меседж у космос»

Всі новини

18:40
Вт
В територіальній громаді на Вінниччині встановили інклюзивний майданчик
17:20
Вт
На Вінниччині засудили жінку, яка присвоїла понад 100 тисяч гривень
14:50
Вт
На Вінниччині за останню добу пожежники майже 40 разів боролися з вогнем
13:10
Вт
Цвіт магнолій заполонив Вінниччину
11:45
Вт
За добу на Вінниччині від коронавірусу одужало понад 700 пацієнтів
10:10
Вт
Вінничани мають можливість відправити «меседж у космос»
08:40
Вт
Гімнастика для очей захистить від проблем із зором
20:15
Пнд
У Вінниці розпочали роботу над інфраструктурним проєктом вартістю у 100 млн гривень
19:15
Пнд
У Вінниці горів сухий очерет
18:43
Пнд
Від сьогодні у Вінниці вимикають опалення
15:05
Пнд
В селі на Вінничині затримали підозрюваного, який до смерті побив жінку
13:45
Пнд
«Башту та Мур» планують реставрувати: Вінницька облрада шукає гроші
11:55
Пнд
Останніми днями на Вінниччині стрімко знизилась добова кількість хворих на «ковід»
10:35
Пнд
Сьогодні на Вінниччині зариблюватимуть водосховище
08:30
Пнд
Плавати на каяках потрібно за дотримання суворих правил безпеки
20:00
Нд
Сім’я з Вінниці хоче облаштувати на Південному Бузі водний сад
18:55
Нд
На Вінниччині стартувала заборона на ловлю риби
16:50
Нд
Вінничанка отримала перемогу на міжнародному фестивалі-конкурсі «Весняні Зорі»
15:10
Нд
Вінницяоблводоканал попереджає про зниження тиску подачі води

Будьте першими
в курсі останніх новин з
Інформаційною Вінниччиною

підпишіться на наші новини через соцмережі

Дякую, я вже підписаний на "Інформаційну Вінниччину"