Перспективне підприємство на Вінниччині випускає екологічно чисту продукцію
  • Перспективне підприємство на Вінниччині випускає екологічно чисту продукцію
08 Серпня
10:10

Сьогодні Бершадський птахокомбінат святкує 40-річчя  

Рівно сорок років тому створили міжколгоспну птахофабрику в селі Війтівці Бершадського району Вінницької області. Очолити це підприємство довірили нещодавньому випускнику Білоцерківського сільськогосподарського інституту Івану Андрушку. У молодого ветеринарного лікаря побачили неабиякий потенціал керівника. Адже за чотири роки роботи директором Бершадської інкубаторно-птахівничої станції він зумів досягти дуже гарних результатів, на підприємстві тоді в рази зросли виробничі показники. Тому призначення на таку відповідальну посаду не викликало сумнівів ні у кого. Відтоді незмінний керівник птахофабрики, а наразі – птахокомбінату, вивів це підприємство в число найкращих в Україні. Про це повідомляє «Інформаційна Вінниччина» з посиланням на газету «Вінниччина».

Дійсно, птахофабрика без втрат пережила «лихі» 1990-ті, а згодом стала однією із кращих в Україні. Працівники зауважують, що у них не було випадків, що зарплату затримували або змушували йти у неоплачувані відпустки. Але найбільше цінують свого керівника за людяність, терплячість, щирість.

– Він завжди гарно ладнав з людьми. Ще на першій своїй роботі, в колгоспі села П’ятківка Бершадсього району. Не цурався ніякої справи, не гордився, що ветлікар, - зауважують колишні працівники колгоспу.

Ivan_Andrushko_1

– Я сам із Київщини, - каже Іван Андрушко. — І мені неодноразово доводилось чути, що «Вінницька область — це квітучий сад». Ну, в мене й склалось відповідне враження. Так що після закінчення 1972 року інституту попросився на роботу саме сюди. Студенти, котрі гарно навчались, мали право самі обирати місце майбутньої роботи. Ось так і сталось, шо П’ятківський колгосп у Бершадському районі став моїм першим робочим місцем. На той час мені було лишень 22 роки. Мене вчили, шо на фермах і в тваринницьких приміщеннях має існувати відповідна санітарно-гігієнічна обстановка. От я і почав запроваджувати певні санітарні норми. Але це було ой як непросто. Уявіть собі жінок, котрі змушені каторжно працювати, вручну. О четвертий ранку вставати, о десятій вечора прийти додому. А вдома по кілька дітей, та ще й своє господарство. Деякі мали чоловіків, багато взагалі були самотніми. А тут приходить якийсь хлопчик після інституту і каже, шо потрібно запроваджувати санітарні дні, білити стіни, огорожі, кормові проходи. Мої ініціативи впроваджувалися важко, але я на них не сердився. Навпаки, я розумів, шо це не вони зляться і сердяться. Це злиться їхня важка доля, коли день у день важко працюєш, а ніякого просвітку нема. Тому доводилось шукати підходи: добрим словом, увагою, шанобливим ставленням. Наші жінки взагалі дуже чуйні й хороші. У них вироблені від важкої роботи руки, але золоті серця й душі. Коли до них по-доброму, то вони віддячать сторицею: і послухають, і підтримають, і допоможуть. Словом, сталось так, що через півроку працівники почали змагатись між собою, в кого ферма краща й чистіша. Все це одразу позначилось на санітарному стані корів і,  відповідно, на якості молока. Таким чином, оцих 4 роки у мене пролетіли, як 4 години. Хоча працювати доводилось і в суботу, і в неділю, і в будень, і у свято — все ж було нерегламентовано.

Колишні працівники колгоспу запевняють, що Іван Іванович умів організувати людей та зробити все, що потрібно, спільними зусиллями. Мабуть, ще тоді це помітили і забрали в район.

Ivan_Andrushko_2

Працівники згадують, що територія птахофабрики з приходом Івана Івановича почала розквітати на очах. І розквітати в буквальному сенсі теж, адже біля пташників розчистили бур’яни, облаштували клумби та засадили їх трояндами. Крім того, поступово вводились автоматизовані лінії на виробництві, і таким чином полегшувалась праця, ручної роботи ставало дедалі менше.

– Все починалось із примітивного обладнання, розташованого на підлозі, - згадує головний інженер підприємства Андрій Козійчук. - Спершу переходили до напільного типу утримування птиці, потім до кліткового, а пізніше знову до напільного, але набагато перспективнішого. Такого, яке застосовується у всьому світі. Зрозуміло, що постійно стикались із труднощами. Раніше - не те, що зараз, аби гроші були, - все ж видавалось по лімітах. Щоб реконструювати пташник чи придбати якесь обладнання, потрібно було кудись їхати: до Вінниці, Києва, Москви, на Кавказ. Просити, переконувати, вибивати фонди, скрізь мати «знайомих».

Створювати та налагоджувати стабільну роботу птахофабрики було дуже непросто. Проте завдяки ентузіазму Івана Івановича завжди вдавалось впроваджувати усі новації. Втім, колективу довелось багато навчатись та набувати власного досвіду. Своєрідним проривом став перехід птахофабрики на вирощування курчат-бройлерів.

Ivan_Andrushko_5

 – Ніхто цими бройлерами на Вінниччині доти не займався. Це була нова, але перспективна справа. На той час уявити собі курчат, котрі за неповні два місяці досягають розмірів звичайної дорослої курки, було чимось нереальним, - розповідає колишній завідуючий лабораторією підприємства Олексій Зуб. - От і почали ми їздити по всіх усюдах, вивчати: якими мають бути приміщення, чим і скільки годувати птахів, як утримувати.

Потім випробували технологію напільного утримання птахів замість кліткового. Вона теж дала гарні результати: м’ясо набувало набагато кращої якості, тому що птахи менше травмувались.

– Ми тоді повністю все перелаштували в цехах. Роботи було дуже багато, ми буквально падали від утоми. Але знали, що це дасть нам більший прибуток, - наголошує колишня завідувачка забійним цехом Галина Гук.

Працівники кажуть, що завжди відчували прагнення свого директора зробити все якнайкраще. І щоб виробництво було передове, і щоб колектив отримував гарну зарплату. Тому й плину кадрів на птахофабриці не було. Усі працювали на совість, мимоволі рівняючись на керівника, який «горів» на роботі.

З кожним роком підприємство розросталось та розвивалось. Люди були при роботі, за кордон на заробітки ніхто не збирався виїжджати, адже середня зарплата на птахокомбінаті дорівнює 12 тисячам гривень, а на окремих ділянках виробництва працівники отримують до 30 тисяч гривень.

Ivan_Andrushko_4

Підприємство перейшло на повний цикл випуску продукції: від вирощування кормів до вироблення готової продуктів харчування. Це дозволило отримати міжнародний сертифікат та запровадити систему ХАССП. Система управління безпечністю харчових продуктів забезпечує якість виробництва на будь-якому етапі. Відстежується весь ланцюжок вирощування птиці,  фіксується навіть, яку воду пили птахи і якою водою мили тушки після забою. Така система доводить бездоганність та екологічність продукції. І дозволяє вийти на міжнародні ринки.  

Наразі на Бершадському птахокомбінаті готуються до відкриття комбікормового заводу. Із запуском заводу на підприємстві поліпшиться технологія вирощування птиці.

Ivan_Andrushko_3

Бершадський птахокомбінат здавна завоював прихильність споживачів, і збирається й надалі удосконалювати виробництво. Відповідальні за збут зізнаються, що іноді попит «зашкалює», на птахокомбінаті не встигають виробляти такої кількості продукції. І це ще раз підтверджує довіру споживачів до якості усіх виробів, які виготовляють на Бершадському птахокомбінаті.

До ювілею птахокомбінату про його роботу та постать директора Івана Андрушка розповіли відомі вінничани. Ті, кому доводилось у свій час співпрацювати з Іваном Івановичем.

Сергій Татусяк, голова міжнародної організації «Україна. Польща. Німеччина», голова обласної ради 7-го скликання, народний депутат 4-го скликання, громадський діяч, міжнародний експерт:

– Івана Івановича Андрушка знаю ще з молодих років. І мене постійно вражали методи його роботи: нестандартні, креативні, а найголовніше, він завжди був у «творчому» пошуку. Саме оце уміння глянути на проблему із несподіваного ракурсу дозволяло йому з гідністю виходити із дуже важких економічних ситуацій. Відтак, очолюване ним підприємство всі ці роки було й залишається одним 13 кращих на Вінниччині та в Україні. Іван Іванович уміє надихнути своїми діями трудовий колектив, керівництво району та області, і всі розуміють: так, саме цей, запропонований ним шлях необхідний, потрібний і єдино правильний. При цьому він уміє вести суперечку, аргументовано обстоювати власну позицію. Іван Іванович ніколи нікого не ображав навіть у полемічному запалі. Оця його делікатність у ставленні до людей, уміння вести діалог у поєднанні із бажанням прийти на допомогу кожному, хто цього потребує, становить ще одну із рис характеру Івана Івановича. Мудрий, досвідчений, толерантний. Людина із умінням стратегічно мислити, прораховувати ситуацію наперед, бачити наслідки, справжній державник і великий патріот, який заслуговує шану й повагу від людей і країни в цілому. Я по-справжньому горджусь, що маю такого друга. Адже дружбу й повагу такої шанованої людини ще потрібно заслужити. 

Світлана Шульц, заступник директора ТОВ «Поділля Агропродукт», колишній голова Бершадської райдержадміністрації:

– Відколи я пам’ятаю птахокомбінат «Бершадський», йому завжди доводилось працювати у непростих економічних умовах. І лише завдяки його беззмінному керівнику Івану Івановичу Андрушку вдавалось успішно подолати всі негаразди. Саме цій людині весь Бершадський район, а з ним і вся Вінниччина мають подякувати за таке чудове сучасне й ефективне підприємство. особисто я дуже пишаюсь тим, що птахокомбінат розташований на території нашого району. Мені приємно, що підприємство не лише успішно конкурує із собі подібними, але й у цій боротьбі зберігає найголовніше — якість продукції. При цьому вона настільки висока, що люди спеціально запитують саме про неї. Сама була цьому неодноразовим свідком. Тому я хочу, щоб це підприємство й надалі жило, працювало та успішно розвивалось. Щоб всі його працівники на чолі з Іваном Івановичем Андрушком мали міцне здоров’я і наснагу до праці. Повірте, це незвичайна людина. Він завше інтереси підприємства ставить на перше місце. Ніколи не йде на будь-які навіть найпривабливіші пропозиції стосовно створення якихось холдингів, ведення спільного партнерства тощо. Йому чітко зрозуміла головна мета діяльності комбінату — економічна самостійність, якісна продукція та благополуччя трудового колективу. Нехай цим людям завжди щастить! Зичу ваговим здобутків та гарних заробітків!

Василь Черній, генеральний директор ТОВ «Агро Еталон», колишній начальник обласного управління агропромислового комплексу, заступник голови облдержадміністрації, депутат Верховної Ради 6-го скликання:

– Коли я чую про птахокомбінат «Бершадський», у мене виникають тільки позитивні емоції як від самого підприємства, так і від його керівника. Уявіть лишень, якими професійними, діловими та організаторськими здібностями слід володіти, аби впродовж багатьох років утримувати лідерські позиції з виробництва м’яса у Вінницькій області, а, можливо, по всій Україні! Та й нині підприємство одне 13 кращих. | все це заслуга Івана Івановича. Постійна реконструкція та удосконалення підприємства, закупівля поголів’я за кордоном, запровадження сучасних технологій. | тривалий багаторічний прогрес в економічному плані. Що таке 41 грам середньодобового приросту птиці? На середину двотисячних років це ж були світові стандарти! От колись казали, що, мовляв, особистість в історії це ніщо. Натомість все вирішують маси. То тут якраз все навпаки. Саме завдяки керівнику таке підприємство багато років тримається, прогресує та постійно нарощує виробництво та об’єми якісної продукції. Я півтора десятка років очолював галузь АПК в області. Був начальником обласного управління агропромислового комплексу, заступником голови облдержадміністрації з питань розвитку сільського господарства. Так що з Іваном Івановичем доводилось неодноразово особисто зустрічатись. Тим більше, що на базі очолюваного ним підприємства постійно відбувались обласні та всеукраїнські семінари. Люди сюди приїжджали переймати кращий досвід. І скажу, що їм було чого і в кого повчитись. Андрушка можна назвати керівником від Бога. І це дійсно так: стільки років очолювати одне і те ж підприємство, вивести його в число кращих — дано не всім. Розвиток і прогрес — ось багаторічний стиль роботи цього керівника!

Микола Чумак, директор Вінницького державного підприємства «45 експериментально-механічний завод», колишній голова облдержадміністрації:

–  Знайомий з Іваном Івановичем вже дуже багато років ще з радянських часів. Бершадський і Тростянецький райони — поруч. То ми, тростянчани, а я на той час працював головою Тростянецького райвиконкому, - завжди дуже ревниво ставились до досягнень наших сусідів. Уважно за ними стежили, по-доброму заздрили, «тягнулись» за їхніми досягненнями, намагаючись хоч у чомусь обійти (сміється). От десь у ті часи, я й познайомився з Андрушком. Він у Війтівці спорудив шикарну спортивну залу, а я дуже любив грати у волейбол, то ми у вільний час приїжджали туди покидати м’яча, так що часто спілкувались. Так-от, вже в ті роки Іван Іванович виокремлювався від решти керівників своєю наполегливістю та неординарністю. О, візьміть, для прикладу, територію його підприємства: все акуратно, алейки, лавочки, троянди – сотні, тисячі кущів троянд! Здавалось би, навіщо на птахокомбінаті квіти? А виявляється, існує естетика та культура виробництва, від якої також залежать показники. Це було щось особливе, так званий «почерк Андрушка».

– Пізніше, у 1997-1998 роках, ми попросили Івана Івановича очолити обласну асоціацію  «Внницяптахопром», - продовжує Микола Федорович. — Андрушко погодився, хоча йому довелось працювати на громадських засадах. На його прикладі обласна влада хотіла показати, як можна навіть за надзвичайно складних економічних умов уміти знаходити оптимальні рішення. Іван Іванович умів і знаходив. Про це яскраво свідчить нинішній стан очолюваного ним впродовж сорока років підприємства. Раз керівник особистість, володіє людськими та професійними якостями, тоді буде розвиток та успіх. Крім цього, вражає здатність Андрушка будувати суто людські стосунки. Повірте, це теж сприяє розвитку підприємства. Тож ця людина заслуговує найкращих слів. Як з боку тих, хто з ним працює зараз, так і тих, хто його знає, пам’ятає і щиро бажає всього найкращого.

Юрій Іванов, президент Вінницької обласної асоціації підприємств «Енергоефективність», колишній голова облдержадміністрації та обласної ради:

– Птахокомбінат — це яскравий приклад «замкнутого» виробництва. Цього, до речі, й досі у багатьох випадках не вистачає чималій кількості підприємств України. Зверніть увагу, тут не просто утримують птицю. Тут годують власними кормами, вирощують, переробляють та реалізують. А перероблена продукція коштує набагато дорожче, ніж просто сировина. Зрозуміло, що все це відбувалось не впродовж одного дня чи року, але важливий кінцевий результат. Івану Івановичу Андрушку вдалось створити сучасне ефективне підприємство, яке за якістю продукції та економічними показниками може сміливо конкурувати із кращими світовими брендами. І що цікаво, попри, здавалось би, поважний вік, він і досі перебуває у пошуку нових управлінських та економічних рішень. Що, у свою чергу, дозволяє підприємству успішно долати перепони на шляху розвитку.

– У мене з ним склались дуже щирі й добрі стосунки, - продовжує Юрій Іванович. - Свого часу я працював головою облдержадміністрації та головою обласної ради, тому контактувати й спілкуватись доводилось дуже часто. Але кожну зустріч згадую із приємністю та вдячністю. Іван Іванович був депутатом обласної ради. | таким, депутатом, знаєте, прямим, принциповим, відповідальним, з «характером»... Мав власну позицію і вмів її відстоювати. Для нього головною було справа: розвиток галузі, робочі місця, Вінниччина, вся Україна... Але водночас ніколи не забував про тих, хто поруч. Допомагав, підтримував, знаходив добре слово - це дуже багато значить і дорого вартує.

Сам Іван Іванович з посмішкою заявляє, що не відчуває свого «поважного» віку:

– Коли мене питають, як прожив до 70 років та залишився бадьорим і активним, відповідаю: просто потрібно помічати чужу усмішку, радіти життю, шукати позитивні емоції. Так, мені 70, але я не відчуваю років. Звісно, десь інколи щось поколює чи «поскрипує», не без того. Але я не вмію відпочивати. Щоб поїхати кудись на місяць і «відключитись» від усього. Тому що мене вже на третій день тягне сюди, до людей, до роботи. Я живу цим. Дякую Богу, шо дає мені віка, і дякую гарним людям, котрі завжди траплялись мені на шляху. Он скільки часу проминуло, відколи  працював у П’ятківці, а люди й досі мене пам’ятають, і спасибі їм, згадують добрими словами. І я пам’ятаю і досі, як кого звати і в кого яке прізвище, ким працював. Мені здається, це найкраще визнання мого життя і моєї роботи. Головне, любіть людей, ставтесь до них з повагою, і все у вас буде добре: і на робот, і в родині, і в стосунках зі світом...

Нагадаємо, у селі на Вінниччині готують до відкриття сучасний спорткомплекс.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото надані представниками Бершадського птахокомбінату

Автор: i-vin
Коментарів 0

Читайте також:

26 Вересня
Вінницький медзаклад одним з перших долучиться до «Платформи допомоги для лікарень»
26 Вересня
Фестиваль ремесел «Дунстан-2020» зібрав понад 15 тисяч учасників
26 Вересня
Незабаром облаштують новий парк на Тяжилові
26 Вересня
Без помаранча: Вінниця і Козятин будуть у «жовтій» зоні
26 Вересня
Школа з Калинівського району краща на Вінниччині по рейтингу за підсумками ЗНО
26 Вересня
На Вінниччині знову за добу майже сотня нових випадків коронавірусу

Всі новини

18:10
Птн
Вінницький медзаклад одним з перших долучиться до «Платформи допомоги для лікарень»
17:30
Птн
Фестиваль ремесел «Дунстан-2020» зібрав понад 15 тисяч учасників
16:20
Птн
Незабаром облаштують новий парк на Тяжилові
15:00
Птн
Без помаранча: Вінниця і Козятин будуть у «жовтій» зоні
13:45
Птн
Школа з Калинівського району краща на Вінниччині по рейтингу за підсумками ЗНО
12:50
Птн
На Вінниччині знову за добу майже сотня нових випадків коронавірусу
11:45
Птн
Автономний тролейбус у Вінниці дозволить продовжити маршрут по Немирівському шосе
10:28
Птн
Живі квіти заполонили вулиці Немирова
09:32
Птн
Смугасті спідниці з грубої вовняної тканини українки називали андараками
18:48
Чтв
На Вінниччині діти учасників бойових дій отримають компенсації за навчання
17:35
Чтв
До Вінниці повертається легендарний «POLISH JAZZ NIGHT»
16:32
Чтв
Сирота з міста на Вінниччині шість років чекала на квартиру
15:05
Чтв
В ОТГ на Вінниччині вісім років не могли відкрити дитсадок (ФОТО)
14:10
Чтв
Вінничан запрошують на дискусію по фемінізму
12:55
Чтв
«VINNYTSIA JAZZFEST» у цьому році проходитиме виключно в онлайн-форматі (ВІДЕО)
11:50
Чтв
Відзавтра на три ночі перекриють рух транспорту на вінницькій вулиці
10:48
Чтв
Понад сто людей захворіло на коронавірус за добу на Вінниччині
09:30
Чтв
Особливим вмінням українок вважалося зібрати гарно полотно під комір сорочки (ФОТО)
20:20
Срд
Сільська молодь може дізнатися про кращі практики країн ЄС

Будьте першими
в курсі останніх новин з
Інформаційною Вінниччиною

підпишіться на наші новини через соцмережі

Дякую, я вже підписаний на "Інформаційну Вінниччину"