Це різновид теплого кожушка, покритого сукном.
Спочатку байбараком називали різновид тканин. Перші згадки про неї відносять до XVII ст століття. Назва походить з тюркських мов від baj — «багатий» і barak — «вид грубого сукна», що, в свою чергу, походить з перського barak — «тканина з козячого пуху», повідомляє «Інформаційна Вінниччина».
Розрізняли байбарак вовняний, шовковий та золотий. В останньому використовували справжнє тонке прядене золото, основою для якого виступало ґрунтова основа та нитки нефарбованого шовку. З усіх золотих парчевих тканин байбарак вважався найтоншим і найм'якшим.
У другій половині XVII ст. байбараком почали називати не тільки тканину, але й одяг. Це був кожушок, який зверху покривали різними сукнами: синішими, шовковими чи золотими, це залежало від статку господаря.
Байбарак носили мешканці сил Коломийщини до 1950 року. Це був теплий і міцний одяг, але незручний. Про нього згадують навіть у співаниках:
Я пізнаю миленького лиш по ходочкови:
Через плечі рушничина по байбарачкови.
Нагадаємо, сорочка довганя мала розріз ззаду.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: www.pinterest.es, archive.violity.com.