Вічна пам’ять та слава героям

Чергові звістки про загибель наших мужніх захисників доходять в громади Вінницької області. На цей раз стало відомо про загибель Олександра Дячука, Віктора Лаврика та Владислава Сидорука Про це повідомляє I-VIN.INFO посилаючись на туристичний сайт Вінниці.

На фронті загинув житель села Спичинці, солдат Дячук Олександр Ігорович, 08.08.1988 року народження, під час виконання бойових обов’язків військової служби 5 вересня 2022 року поблизу н.п. Тернові Поди Миколаївської області. З 6 вересня 2022 року вважався зниклим безвісти.

Про це повідомив відділ організаційної та інформаційної роботи громади.

Завтра, 26 квітня 2024 року, до свого рідного дому через місто Хмільник у село Пагурці Хмільницького району «На щиті» повертається захисник України Лаврик Віктор Вікторович.

Кортеж із воїном буде прямувати зі сторони села Кожухів та очікується в місті Хмільник орієнтовно 12:30-14:00.

«Коридор шани» формуватиметься вздовж:

вул. Курортна (в'їзд зі сторони с.Кожухів) – вул. Українця Владислава (колишня вул. 1 Травня) – проспект Свободи - вул. Столярчука - вул. Київська - у напрямку с.Уланів до с.Пагурці (рідний дім воїна), - інформують в Хмільницькій міській раді.

Війна продовжує множити горе, забираючи наших дорогих і рідних людей. Сумна звістка прийшла до Якушинецької громади про смерть Владислава Сидорука.

Владислав Сидорук із позивним «Шеріф» воював у лавах 78-ї окремого десантно-штурмового полку «Ґерць». Був старшим солдатом і сапером.

Народився хлопець 22 березня 1999 року у селі Дашківці. Батько в нього помер, тож виховували його бабуся та мати. Після закінчення місцевої школи здобув професійно-технічну освіту у ЦПТО №1 м. Вінниця. Працював у шляхово-будівельному управлінні №56 та заочно навчався у Барському фаховому коледжі транспорту та будівництва НТУ.

До лав Збройних Сил долучився навесні 2023 року.

«Владислав був нерозлучний зі своїм двоюрідним братом – моїм сином. Разом і пішли на війну, – розповідає тітка загиблого Героя Наталія. – Їм було лише 20-ть та 24-ри роки. Та патріотизм для них – це не про слова, а про справи… У той роковий день Владислав, ніби щось відчував. Вдивляючись у небо Донеччини, свинцево-чорне, як він описував, продовжував нас заспокоювати. Казав, коли повернеться із завдання, то обов’язково зателефонує…»

Загинув юнак 17 квітня внаслідок ракетного обстрілу позицій поблизу села Нетайлове Покровського району Донецької області. Попри те, що Владислав був розлучений, в нього залишилась трирічна донька.

Рідні кажуть, що назавжди запам’ятають його, як надзвичайно життєрадісну людину, яка жила із відкритою душею та завжди була готова поділитися останнім. Влад був гарним сином, батьком, кумом та другом…

Читайте також, заморозки насуваються на Вінниччину.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: зі сторінок громад