Сьогодні православні християни святкують Святвечір, Вілію, або ж Навечір'я Різдва Христового.

Одним з найважливіших елементів обрядовості цього свята є родинна вечеря, яка була різноманітною, але пісною – Багата кутя. Вечеряти першим за стіл сідав господар, а за ним всі інші. Обов’язково треба було продувати лави і стільці, щоб бува не сісти на Духа. Адже вважалося, що на багату кутю приходять духи пращурів. Під час Святої Вечері не можна було вставати з-за столу (це могла робити лише хазяйка, яка подавала на стіл), розмовляли поважно і неголосно.

Починали вечерю з молитви, потім найстарший господар брав ложкою кутю і говорив молитву за покійних дідів і батьків, запрошуючи їх на вечерю. Для них і відсутніх членів сім`ї на столі спеціально ставили дві чарки і тарілки (з них ніхто не їв, і туди насипали кутю). У деяких районах зберігся звичай підкидати ложку куті до стелі, примовляючи, щоб Бог послав багато приплоду в господарстві. Потім господар підносив чарку і виголошував молитву за сущих членів сім`ї. За вечерю чарка по черзі обходила всіх дорослих родичів, а страви вживали із загальних мисок.

За традицією, на Святвечір має бути 12 пісних страв. Після вечері кутю і деякі інші блюда не прибирали зі столу, а залишали для духів. 

Після вечері люди починали співати колядки, які ще з дохристиянських часів присвячувалися створенню Світу, богові-сонцю, врожайності і приплоду домашньої живності. 

У Святвечір не можна було ходити в гості, а також нічого не позичали. Всі намагалися бути вдома разом і навіть мандрівники вважали за краще цього дня повернутися додому. Доброю прикметою вважалося, якщо на Святу Вечерю приходили самотні, бідні люди.