menu
Ексклюзив Надзвичайні події Влада Громади Війна Освіта Культура Туризм Дозвілля Спорт Технології Історія Україна і Світ Агро Коронавірус Інфо Medtime Оздоровлення Beauty.Time Life Команда IVin
<-

У вінницькій школі батьки стали частиною освітнього процесу (ФОТО)

Як завдяки взаємодії батьків, вчителів та директорів формується емоційний інтелект дитини

Школа № 25 стала пілотною із впровадження НУШ (Нової української школи) і вже має свій перший випуск. Новації в організації освітнього процесу тут розпочали запроваджувати у 2016 році. І на сьогодні мають неабиякі результати. Особливо тут пишаються налагодженням взаємодії з батьками, які піклуються про школу та самі організовують багато гарних ініціатив. А родзинкою роботи закладу став Меморандум співпраці між усіма учасниками освітнього процесу, повідомляє Інформаційна Вінниччина.

«Цю ідею я почула під час освітньої конференції у Києві. Хтось розповів про таку форму роботи між усіма учасниками освітнього процесу. А згідно із статтею 52 Закону про освіту батьки теж є учасниками. На узгодження всіх питань по Меморандуму у нас пішло три місяці. Усі мали змогу прописати, як вони бачать цю співпрацю. Учителі прописували, чого хочуть від учнів та батьків, учні – чого хочуть від вчителів та батьків, батьки, відповідно, - від вчителів та учнів. Потім усі анкети опрацьовували. Те, що перегукувалось і у вчителів, і у батьків, і в учнів, записали у Меморандум. Тепер у нас є документ, за яким ми працюємо», - розповідає директорка 25-ї школи Олена Нечипорук.

За словами Олени Миколаївни, місія сучасної школи – розвинути усі таланти дитини. І якраз батьківське самоврядування в цьому аспекті вирішує дуже багато.

«В основі концепції НУШ лежить так званий дитиноцентризм, тобто, все орієнтовано на потреби дитини. Тому і формальна, і неформальна співпраця з батьками у нас досить розгалужена. Трохи ускладнили роботу карантинні обмеження, адже зараз батькам не можна вільно заходити до школи. Але ми багато уроків та позакласних занять проводимо за межами школи, і це дозволяє краще розуміти один одного. Батьки у нас – це партнери, волонтери, спонсори. У нас є Піклувальна рада та Благодійний фонд, а найвищим колегіальним органом є конференція. Усі актуальні питання для школи вирішуються саме під час конференції», - продовжує Олена Миколаївна.

Перед конференцією організували вісім воркшопів, на яких проводили різноманітні пізнавальні та корисні семінари. Наприклад, робота з ЛЕГО, як вдома приготувати сюрприз, як визначити настрій дитини за малюнком тощо.

Реформа НУШ якраз покликана змінити форму співпраці батьків та вчителів. Якщо раніше батьки із вчителями та дирекцією спілкувались здебільшого під час батьківських зборів, то зараз видів комунікації у вчителів, дирекції і батьків дуже багато. Це і телефонні дзвінки, і батьківський чат, і індивідуальні повідомлення, і зустрічі онлайн та офлайн. Зараз спілкування базується на педагогиці партнерства, коли батьки стають повноправними учасниками освітнього процесу.

Крім того, у 25-й школі батьків залучили до гурткової роботи. Адже кожен з батьків може поділитись досвідом та знаннями у своїй сфері. Це теж новація НУШ. Раніше такого у шкодах не практикували.

«У нас є унікальний гурток пісочної анімації, яким опікується Світлана Мелобенська. І діти вже привозять перемоги з конкурсів.  Є гурток ручної праці Наталії Луценко, студія бального танцю «Болеро» Тетяни Чистякової, гурток медіа творчості Тетяни Драгомерецької та інші. Запустити мережу гурткової роботи було досить непросто. Але ми дуже хотіли, щоб наші учні після уроків залишались в стінах школи і займались творчістю, яка їм до душі. Крім того, батьки у нас проводять лекції, уроки, заняття, які стосуються навчальної програми», - наголошує директорка.

Відтак, батьків долучили до виготовлення своєрідних навчальних посібників. І такий підхід теж лягає в основу концепції НУШ, коли батьки опиняються всередині освітнього процесу.

«Ми доручили батькам підготувати відео зі свого робочого місця для уроку «Вгадай професію». Наприклад, батько-стоматолог показував свій кабінет, крісло для пацієнта, інструменти, розповідав про усе, а діти мали вгадати, хто він за професією. Це було наглядно і цікаво. А чого варті очі дитини, чиїх батьків показували на відео. Дитина ніби промовляла: «Дивіться усі! Це моя мама (або мій батько)! Бачите, які вони у мене!». І таке ставлення дітей є дуже цінним. У свою чергу, батьки теж пишаються своєю співучастю. А ще ми робили ролики «А я у батька на роботі». Також цікавим кейсом є впровадження певних ритуалів в родині. Наприклад, чаювання. Ми дізнались, що не у всіх сім’ях заведено спільно пити чай. А вже після завдання сфотографувати цю церемонію батьки не тільки чашки купили, але й кімоно, і розповіли дітям про японську церемонію чаювання. Це надзвичайно зближує родину, і певні церемонії переростають у сімейні традиції», - говорить вчителька Катерина Швець.

Змінились в Новій українській школі й види неформального спілкування між учнями, батьками та вчителями. Вони проводять своєрідний тимбілдинг, щоб краще дізнатись одне про одного. Одна з традицій – святкування Дня літнього іменинника на природі. Там організовують різноманітні конкурси та розваги. Під час екскурсій залучають до вікторин та ігор й батьків.

Проводять батьки й багато інших заходів. Наприклад, батько Олександр Семеніхін організував акцію «Діти-дітям», яка поступово масштабувалась.

«Завдяки цій акції діти долучаються до добрих справ та стають волонтерами. Стають причетними до чогось глобального. Це дуже важливо. Адже кожна дитина самостійно готує подарунок на Різдво дітям з прифронтових зон. Звісно, є певний перелік варіантів, що саме можна покласти в подарунок. Ця ідея пішла з Америки, там діти збирали подарунки для дітей, що цього потребують, по всьому світі. Рекомендували іграшки, зубні щітки і пасти, предмети гігієни, елементи одягу, цукерки, солодощі. У них лише шоколад не рекомендують, бо посилка може піти дитині з Африки, шоколад розтане і може зіпсувати увесь подарунок. Ми поки що лише по Україні розвозимо подарунки, тому у нас це допускається. І кожна дитина продумує, що покладе у подарунок, за бажанням пише листа. Це дуже гарна традиція. Ми не лише у прифронтову зону передаємо подарунки, працюємо й з малозабезпеченими родинами. Для діток з таких родин подарунки передають соціальні працівники», - розповідає він.

Триває акція вже п’ятий рік. І до неї залучають більше і більше дітей. Торік вдалось зібрати 1400 подарунків.

Долучаються батьки й до інших шкільних справ. Оформлення класної кімнати та кабінету англійської мови довірили матері Людмилі Качановецькій. І усі залишились задоволені результатом. Сама Людмила Миколаївна зазначає, що це була і велика відповідальність, і приємність, що її творчим задумам дали свободу:

«Врахувала усі моменти навчальної програми і комфортність для дітей. Навіть вікна заклеювали не звичайною плівкою, а такою, що несе інформативну роль. І вийшов дуже гарний клас, зразково-показовий, тому що часто сюди приводять гостей, демонструють усі зони в класі. У нас є куточок саморозвитку, куточок, де лежать конвертики з настроєм, можна обрати відповідний. Все робили власними силами, інші батьки допомагали».

Для першокласників найважливішим є адаптуватися в школі. І у новому освітньому середовищі це відбувається швидше і гармонійніше. Приміром, у класі є сова, яка відповідає за настрій. Дитина обирає зранку відповідну своєму настрою картку. І протягом дня ця картка може кілька разів мінятись. Так вчитель без пояснень з боку дитини дізнається про його внутрішній стан.

«У нас багато різноманітних ідей, як зробити атмосферу у школі найкомфортнішою для дітей. Так само працюємо із батьками. З'явилась така новація НУШ, як індивідуальні зустрічі. Саме на них, а не на загальних зборах, ми обговорюємо детально поведінку дитини, її успіхи, можливі причини засмученності тощо», - підкреслює директорка.

Більше про таку форму взаємодії з батьками розповідає вчителька Олена Коваль:

«Оптимально, коли на індивідуальні зустрічі приходять обидва батьки. Щоб вони достеменно знали, що хвилює дитину у школі і поділились натомість, чим цікавиться дитина вдома, через що переживає. Можливо, дитина була життєрадісна та комунікабельна, а потім раптом затихла, здебільшого мовчить і веде себе не активно. Тоді разом з батьками намагаємось знайти причину цього. Іноді дитина засмучена, тому що не може знайти друзів у класі. А ще один хлопчик смикав дівчат за кіски, тому що хотів з ними дружити. І ми разом з батьками це з’ясували, а потім спільно підводили до думки, як краще з дівчатками дружити. То потім цей хлопчик постійно дівчаток цукерками пригощав. І таких прикладів багато. Ефективніше працювати над проблемами дітей, коли є взаємодія з батьками».      

                             

Мати Інна Лужецька зауважує, що поступово змінюється відношення батьків до навчального процесу:

«Це вже не перекладення відповідальності на заклад, де можна залишити дитину на якийсь час. Ми не лише обираємо школу, і, можливо, ще вчителя, ми є учасниками процесу. І тут уже немає питання зібрати «на штори», є спільна мета - жити, радіти, будувати спільноту, продовжуючи чи започатковуючи нові цінності разом з дітьми. І у 25 школі ця взаємодія всіляко підтримується».

За словами Інни Олександрівни, на дитині це відображається в першу чергу тим, що вона теж стає помітною. Її чують (і батьки, і вчителі), її потреби беруть до уваги.

Інна Лужецька організовує багато заходів у школі і ділиться враженнями про них, а також щодо останнього - Дня козацтва.

«Ми відмовились від традиційних подарунків хлопчикам, а запросили козаків та представника збройних сил України. Також згадується поїздка вчителів на зустріч з Шалвою та Паатою Амонашвілі ( це засновники гуманної педагогіки та мудреці сьогодення). Надзвичайно цінно, що колектив вчителів сприймає та застосовує гуманні істини! Дитина перестає бути «банкою, в яку потрібно засолити якнайбільше огірків»/знань, школа стає середовищем, де може вирости та розвинутись до своїх власних висот будь-яка «рослинка»/дитина, де вчитель - скоріше ментор та друг в першу чергу, а потім носій знань та вмінь».

Отже, в Новій українській школі окреслюється безліч нововведень саме для батьківської роботи та ініціатив. Тепер батьки не стоять осторонь (мовляв, ми віддали дитину школу, а ви навчайте і виховуйте), а стають частиною навчальної роботи, і досить активною частиною. В таких умовах дитина почувається комфортніше, швидше адаптується до школи, добре розвиває свої вміння і таланти, показує гарні результати та із задоволенням йде до школи. А якщо дитині подобається вчитись, то освітній процес налагоджений правильно.

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст проєкту публікації є виключно відповідальністю автора і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Нагадаємо, у вінницькій школі створили арт-студію.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото надані Катериною  Швець

Інфографіка: svitppt.com.ua

null


Читайте також