Вінницькі тролейбуси кожного дня чують її голос
  • Вінницькі тролейбуси кожного дня чують її голос
  • Вінницькі тролейбуси кожного дня чують її голос
08 Серпня
10:14

Це ще одна жінка, ще одна доля… Днями журналісти порталу «Інформаційна Вінниччина» дізнавалися, хто оголошує зупинки пасажирам синіх трамваїв. Сьогодні вінничанам відкриються карти ще й справжнього імені власниці приємного голосу, який ось уже скільки років сповіщає жителям та гостям міста потрібні зупинки тролейбусних маршрутів.

Таємнича завіса підіймається, і для постійних «слухачів» стирається чітка грань між почутим і побаченим. З голосом Світлани Шевчук вінничани познайомилися вже більше шести років тому, а на колоритну фотокартку душі можна зазирнути уже просто зараз.

Жінка зустріла мене тепло і привітно у своєму світлому кабінеті. Жовта яскрава кофтинка підкреслювала барвистість її позитиву і оптимістичного настрою не тільки зустрічі того дня, а й всього життя загалом.

 Пані Світлано, поділіться, будь ласка, секретом Вашої зірковості серед тролейбусних слухачів? Як все сталося?

 –  Коли ще працювала журналістом на радіо «Місто над Бугом», в той час ми тісно співпрацювали з Вінницьким трамвайно-тролейбусним управлінням. Висвітлювали їхню роботу. І це було чимось новим, ще одним із цікавих завдань журналістської професії. Нам з колегами запропонували, ми і спробували.

 Згадуєте, які враження переповнювали в той момент?

Було трохи дивно. Все робилося на інтуїтивному рівні. Ми не знали точно, як має все це звучати, в якій тональності, з якими акцентами. Як відчували, так і робили.

–  Яка була реакція, коли вперше почули свій голос у тролейбусі?

–  Тоді довго себе не чула у громадському транспорті. Бо за маршрутом тролейбусів їжджу рідко. А от голос Люди Балинської впізнала одразу, як тільки-но сталося таке нововведення. Було приємно і радісно за колегу. Але, коли все ж себе почула, то було якось незвично, але досі цікаво.

 Розкажіть, як рідні та друзі реагували на знайомий голос за лаштунками?

 Спочатку завжди нагадували, цікавились. Ті, хто чув мій голос на радіо, ті впізнавали, хто чув тільки в житті – були здивовані. Кума розповідає, що завжди, коли їздить зі своєю донечкою у дитячий садочок тролейбусом, то моя похресниця, знаючи, що це лунає голос її хрещеної, постійно акцентує на цьому увагу. Дуже голосно з гордістю запитує: «Мамо, а це ж голос нашої хрещеної Свєти лунає, так?». Спочатку кума на це реагувала спокійно і завжди ствердно відповідала. А тепер, коли це постійно повторюється, то просто сміється. Бо ж знає, що дитина хоче, щоб всі озирнулися і почули, що голос у тролейбусі належить її хрещеній. Дівчинка завжди цим хоче похвалитися.

 Чи користувалися Ви цим? Чи робили Вам крок назустріч, впізнаючи голос?

–  Коли я працювала на радіо, то нам видавали проїзні і своєю популярністю, – сміється, – не користувалася. А потім, коли змінила місце роботи, то було трішки образливо, що голос мій то й далі звучить, а все одно доводиться платити. Я ж не буду кондукторам про це говорити, та якось і незручно. Тому доводиться віддавати гроші за свої щасливі білети.

 Світлано, розкажіть про свої стосунки з журналістикою?

– Зараз я вже не така близька з цією професією. Все розпочиналося з того, що коли у 2004 році закінчила Чернівецький університет, приїхала до Вінниці. Тоді на піку активного розвитку було інформаційне агентство «КОНТЕКСТ-МЕДІА». Так сталося, що розпочала кар’єру саме там. Ще задовго до того, у студентські роки, працювала на радіо в Чернівцях. Та це я називаю швидше хобі, ніж роботою. Після «КОНТЕКСТУ» головний редактор «Місто над Бугом» Ірина Булгакова запропонувала піти на радіо. Там я активно займалась журналістикою більше двох років. Зараз трішки інші справи. По-перше, у декретній відпустці, по-друге, більше приділяю уваги громадській діяльності, роботі «Вінницького прес-клубу». Друга частинка моєї роботи – це проведення весіль. Уже сім років працюю тамадою.

 Як Ви все встигаєте поєднувати?

–  Коли починала цим займатися, тоді ще не було ні чоловіка, ні дитинки. Вільно, провівши два весілля у суботу і неділю, я могла виходити у ранкові прямі ефіри в понеділок. Важливо було тримати все тонусі. Для радійника голос – головне. Звичайно, було важко говорити після урочистостей. Але теперішня робота дозволяє мені поєднувати.

Зараз для себе я знайшла той ідеальний варіант, коли в мене немає роботи з 8-00 до 18-00, чи з 9 ранку до вечора. У мене вільна зайнятість. Благо – усі сучасні технології та комунікації. Ноутбук, Інтернет, телефон - і все можна робити вдома. А весілля – це тільки вихідні, якісь зустрічі у будні і окремо форуми, де набираєшся досвіду для урізноманітнення програми проведення свята. Робота в прес-клубі дозволяє робити окремі проекти віддалено.Тому я можу бути і вдома і на роботі одночасно. Добре бути мамою, яка ще й працює.

Чим займаєтесь у вільний час? Ваше хобі?

- Я дуже люблю рослини, квіти, вазони, доглядаю їх. Цього різнобарв’я вдома вистачає. Вазонами вже все позаставляла. Але час від часу щось втомлює і зникає натхнення до них дивитися. Тоді моя зелень звичайно ж ображається: сохне, в’яне. Але потім у мене беруться сили, настрій і я знову до них повертаюсь. Коли народилась донечка, намагаюся більше готувати. Займаюся кулінарією, домашньою випічкою. Раніше просто купувала, щоб себе не обтяжувати і не завдавати мороки. Тепер хочеться дарувати своїм рідним щось своє, від душі – натуральне, свіже і живе. Колись думала, що не прочитавши всі книги зі студентського списку літератури я зроблю це, коли піду в декрет. Але навіть не знаю, де той час дівався.

 Кого, поклавши руку на серце, можете назвати справжньою вірною вам людиною?

–  Перш за все, батьки підтримували завжди і у всьому. Тоді, коли довго не могла поступити в університет, коли все ж вже була студенткою і жила в Чернівцях, коли приїхала у незнайому Вінницю і влаштувалася на роботу, купила свою першу червону «Мазду», коли вийшла заміж і народила дитину. Велику роль у моєму житті відіграє чоловік, який є міцним фундаментом нашого подружнього життя. І, безперечно, людина, яку з впевненістю можу назвати своєю подругою – Наталка Болховська. Вона ідейна, креативна, а в мене все має бути чітко, структуровано, розписано. Тому у нас з нею повна гармонія.

–  Ви не хотіли залишитися в Чернівцях після навчання?

–  Спочатку було дуже багато планів з цього приводу. Коли лише приїхала туди навчатися, все подобалось, все цікавило. Це були ті часи, коли формується нове життя, будується особистість. Але для мене дуже важливі географічні моменти. Навіть по при те, що там Європа настала раніше, мене тягнуло в центр, де моє коріння. Тому на останніх роках навчання почало дратувати все: місцеві діалекти, люди. Обірвавши всі зв’язки, приїхала до Вінниці. Це місто мені теж було чужим, бо сама родом з Хмельниччини, а проживала в Літині.

Світлано, для Вас, як жінки, що важливіше: робота чи сім’я?

- Якщо щось не складається в роботі – ти розумієш, що це все так банально і не важливо. Найголовніше те, що чекає вдома. Зі своїм чоловіком познайомилися на весіллі. Була тамадою, він – гостем. Виявилося, що наші батьки знайомі дуже давно. Вони часто зустрічалися в одних гостях. Але на той момент батьків чоловіка вже не було, я з ними не знайома. Мої ж батьки знали, чий він син. Знайомство наше відбулося 18 листопада, а 18 жовтня відіграли весілля.

З ким з відомих особистостей доводилося працювати, спілкуватися?

– Зважаючи на те, що робота "Вінницького прес-клубу" у виборчий час дуже тісно пов’язана з висвітленням діяльності різних політиків, партій у виборчих кампаніях, то доводилося спілкуватися з різними представниками політичного світу. З теперішнім президентом не спілкувалася, а з Віктором Ющенком – доводилось. З головами Верховної Ради, але тоді вони ще не були політиками такої величини.

 Хто Ви за типом темпераменту?

– Сангвінік. Якщо щось цікавить, то одразу ж запалююсь. Так би мовити, бачу мету – не бачу перешкод. Якщо треба – знайду всі шляхи для вирішення проблеми. Хоча, в залежності від ситуації та людей, з якими знаходжусь, я різна. Це не фальш і не гра. Просто, наприклад, на весіллях я одна, на роботі – інша, а в незнайомій компанії – третя людина взагалі.

 Яка стихія Вам до душі?

– Дуже люблю воду. У моменти єднання з водою відчуваю гострі приступи щастя. Особливо, якщо замальовується така картинка: рідні люди, море, водичка, сонце, вимкнений телефон, ноутбук не взяла. Я отримую задоволення навіть тоді, коли мию посуд і кілька хвилин, коли струмені води стікають по руках приносять не аби який спокій та задоволення.

Жінка розповідає, що нічого би не хотіла змінювати у своєму житті. Лише робить один висновок: «Треба жити так, щоб усе відчути, адже завтра може не бути».

- Якби щось починати змінювати, то розумієш: щось одне тягне за собою все. А неприємні моменти нас чогось вчать. Негатив теж формує і несе за собою позитив. Я не можу натішитися, нарадуватися тими речами, які мене оточують, тими людьми, які мені близькі і дорогі. Я не фанатична, просто вірю в Бога. Своє життя бачу дзеркальною кімнатою. Якщо ти стоїш з рукою, яка віддає, то до тебе повертається багато інших рук, які віддають тобі.

 Як розпочинається робочий день?

-  Якщо ніхто не хворіє і всі десь розбігаються: батьки на роботу, чоловік відвозить донечку в дитячий садочок і сам до вечора працює, я проводжу кожного до хвірточки. Після годування, прасування, прання та прибирання настає кількахвилинна тиша, я споюю її улюбленою кавою, кілька хвилин релаксую і сама беруся за роботу. Влітку можу вийти на лавочку біля будинку попити каву і вдихнути вранішню прохолоду.

Щаслива тоді, коли ввечері засинаю з теплою думкою: там спить моя маленька донечка Вікторія, а тут – коханий чоловік Петро. Усі здорові. Тихо і спокійно. А завтра теж все буде добре, бо у це треба вірити.

Улюблений колір – червоний;

Перше авто – «Мазда»;

Знак зодіаку - діва;

За східним гороскопом – мавпа;

Асоціація з річкою – швидкоплинна, бурхлива;

Пора року – початок осені і середина весни;

Природні умови – сухо, але не жарко;

Улюблений напій – кава;

Улюблена література – дитяча.

Автор: Ольга Урсуленко
Коментарів 0

Читайте також:

24 Травня
Серед ночі у Вінниці п’ятеро молодиків напали на сімейну пару і пограбували її (ВІДЕО)
24 Травня
Зв’язкова УПА з Вінниччини отримала довічну стипендію Президента
24 Травня
Що робив міністр Нищук у підземеллі Вінниці? (ФОТО)
24 Травня
Сьогодні дякуємо Кирилу і Мефодію за слов’янську писемність
24 Травня
У Жмеринці відкрили пам’ятну дошку загиблому прикордоннику (ФОТО)
24 Травня
На Вінниччині дев’ятьох школярів вигнали з тестування за списування

Всі новини

10:05
Срд
Серед ночі у Вінниці п’ятеро молодиків напали на сімейну пару і пограбували її (ВІДЕО)
09:39
Срд
Зв’язкова УПА з Вінниччини отримала довічну стипендію Президента
08:48
Срд
Що робив міністр Нищук у підземеллі Вінниці? (ФОТО)
07:50
Срд
Сьогодні дякуємо Кирилу і Мефодію за слов’янську писемність
19:02
Вт
У Жмеринці відкрили пам’ятну дошку загиблому прикордоннику (ФОТО)
18:06
Вт
На Вінниччині дев’ятьох школярів вигнали з тестування за списування
17:15
Вт
Два медичних контракти на понад $1 млн. підписали у Вінниці
16:34
Вт
У патріотичній грі «Джура» на Вінниччині перемогли школярі з Калинівського району (ФОТО)
15:52
Вт
Поліція Вінниччини шукає чоловіка, який пішов з дому півтора місяці тому
15:10
Вт
Майже чотири сотні осіб не прийшли складати ЗНО на Вінниччині
14:40
Вт
Вночі на Пирогова у Вінниці п’яний, як чіп, водій зніс дорожній знак (ФОТО)
14:00
Вт
Місто Шаргород прийматиме Міжнародний фестиваль національних культур
13:20
Вт
В управлінні поліції Вінниччини відкрили прозорий офіс, де щодня прийматимуть скарги громадян (ФОТО)
12:16
Вт
Безпілотники, французькі десерти і мода, - училища Вінниччини демонструють свої уміння (ФОТОРЕПОРТАЖ)
11:36
Вт
Через аномально холодну весну на Вінниччині не зацвіла долина ірисів
11:00
Вт
Потяг-Інтерсіті «Київ-Одеса» влітку зупинятиметься в Козятині
10:23
Вт
На вінницькій телевежі розмістили стяг, підписаний атовцями (ФОТО)
09:42
Вт
Вінницькі орієнтувальники допомогли збірній здобути золоті медалі
08:56
Вт
Травневі заморозки пошкодили посіви кукурудзи, соняшника і сої на Вінниччині

Будьте першими
в курсі останніх новин з
Інформаційною Вінниччиною

підпишіться на наші новини через соцмережі

Дякую, я вже підписаний на "Інформаційну Вінниччину"