Директор агропромислового розвитку Вінниччини розповів про виклики сьогодення

Повномасштабне російське вторгнення в Україну вплинуло й на кожного особисто, й на сфери життя нашої держави у цілому. Наразі є складна ситуація з фінансуванням, порушення логістики та проблема кадрового забезпечення. Це певна частина завдань, які щодня вирішують аграрії України. I-VIN.INFO дізнався детальніше у директора департаменту агропромислового розвитку Вінницької обласної військової адміністрації Олега Сідорова про виклики, які довелось долати в аграрному секторі під час війни.

З якими викликами стикнулися аграрії Вінниччини від початку повномасштабного вторгнення?

– Вже вдруге аграрії області розпочали весняно-польові роботи під час воєнного стану. Є кілька основних викликів, які стоять перед ними в поточному році. Насамперед, залишається складною ситуація з фінансовим забезпеченням проведення польових робіт. За прогнозними розрахунками, потреба в фінансових ресурсах складає понад 26,5 мільярди гривень. В попередні роки більше 90 % потреб покривалось за рахунок власних обігових коштів. Наразі ж гостро відчувається їх дефіцит через порушення логістики збуту продукції, недобору урожаю в минулому році та низьких цін реалізації. Для прикладу, лише в минулому році обсяг залучених кредитних ресурсів сільгоспвиробниками склав понад 10,2 мільярди гривень. Цього ж року по всіх програмах кредитування вже залучено понад 3,1 мільярди гривень.

Також є порушення логістичних шляхів збуту сільськогосподарської продукції та збільшення логістичних витрат. Ціни на основну експортно-орієнтовану продукцію не покривають її собівартості.

Крім того, це й проблема кадрового забезпечення. Питання мобілізації працівників агропромислового комплексу (АПК) та їх бронювання є досить актуальним.

Що найрадикальніше змінилось в аграрному секторі області, аби подолати виклики сьогодення?

– Підприємства переглянули технологічні процеси вирощування культур в частині їх оптимізації та раціонального використання матеріально-технічних ресурсів. Зважаючи на теперішню ситуацію, очікується, що структура посівних площ у 2023 році зазнає певної трансформації. У порівнянні з минулим роком на 6,1% зменшиться частка зернових культур та на 5,6% зросте частка технічних культур.

Всього в структурі посівних площ частка зернових культур складатиме близько 44%, технічних культур – близько 41%, під картоплею та овочами – 8%, кормові культури – 7%.

Зазначу, що й технологічні процеси оптимізують для зменшення використання паливно-мастильних матеріалів. Також переглянуть системи живлення культур, їх захисту від шкідників та хвороб.

Наразі триває робота щодо механізму надання дозволу обробітку полів агродронами. Їх технологічні можливості довели свою ефективність згідно з результатами роботи попередніх довоєнних сезонів.

Чи дійсно питання дефіциту кадрів в агросекторі є загостреним?

– Так, нестача кваліфікованих кадрів в агросекторі вже стала відчутною. Особливо трактористів, операторів сільськогосподарських машин тощо.

Існує певний механізм бронювання військовозобов'язаних працівників. Постановою КМУ №76 з 31 січня 2023 року затверджено оновлені правила бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час. Але цей механізм працює тоді, коли на підприємстві ведеться військовий облік та виконуються певні умови.

Тобто, бронюванню під час дії воєнного стану підлягають військовозобов'язані працівники, які працюють на:

- підприємствах, установах та організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);

- підприємствах, установах та організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

- підприємствах, установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Та додам, що навчальні заклади на сьогодні готові навчати операторів сільськогосподарської техніки, в тому числі, і жінок.

Вінниччина серед лідерів проведення весняної посівної кампанії. Як вдалося досягти таких результатів?

– Загальна посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2023 року по всіх категоріях господарств області прогнозується на рівні 1620 тисяч гектарів. Посівна кампанія розпочалась ще у І декаді березня. Проте холодна, дощова та вітряна погода, а також ступінь зволоження верхніх шарів ґрунту не сприяли активним польовим роботам.

Водночас, аграрії Вінниччини зуміли практично завершити посів ранньої групи зернових культур. Посіяли, у тому числі, ярої пшениці на площі 14 тисяч гектарів, ярого ячменю – на 61 тисяч гектарів, вівса – на 1,1 тисяч гектарів та гороху – на 5,2 тисяч гектарів.

А ось цукрових буряків посіяли на площі в 21 тисячу гектарі, що становить 41% до прогнозованих площ.

Крім цього, згідно з прогнозованими даними, під посів соняшнику аграрії відвели приблизно 340 тисяч гектарів, під посів сої – понад 150 тисяч гектарів, а кукурудзу планується посіяти на площі 293 тисяч гектарів.

Наразі проблемним є питання імпорту сільськогосподарської продукції з України в Польщу та Угорщину. Які це може мати наслідки для України та чи можуть інші країни Європейського союзу обмежити імпорт з України?

– За минулий рік підприємства аграрного сектору регіону експортували сільськогосподарської продукції та готових продуктів харчування на суму понад 1,3 мільярдів доларів (США).

У структурі експорту продукції агропромислового комплексу Вінницької області найбільшу питому вагу займають такі товарні позиції:

олія соняшникова – 28%, кукурудза – понад 27%, м'ясо і субпродукти домашньої птиці – 16%, пшениця – 7%, молоко і молочні продукти –5%.

До п'ятірки найбільших країн-експортерів продукції АПК, яку виробляють

підприємства Вінниччини, входять Польща – 14%, Румунія – 10%, Китай – 9%, Саудівська Аравія – 8,4% та Туреччина – 4,8%.

Найбільшими країнами-експортерами зерна є Китай, Румунія, Польща; олії – Польща, Індія, Болгарія; борошна – Республіка Молдова, ОАЕ та Держава Палестина.

Звичайно, порушення логістичних ланцюжків експорту негативно впливає на об'єми реалізації та формування ціни на сільськогосподарську продукцію. Наразі Урядом України та Міністерством аграрної політики та продовольства проводиться робота щодо розблокування транзиту експорту продукції через країни Євросоюзу.

На сайті Мінагрополітики щоденно поновлюється актуальна інформація щодо переліку країн та переліку продукції, на яку запроваджено заборону на експорт сільськогосподарської продукції з України.

Нагадаємо,«Нам потрібна власна переробка»: директор Міжнародного агрокластеру у Вінниці про ембарго на агропродукцію з України.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото:Валентин Вінницький, Департамент агропромислового розвитку у Facebook