Першим шматочком освяченої баби завжди пригощали корову, і лише потім розговлялися нею самі

У давнину в Україні до Великодніх свят випікали щонайменше два види обрядових хлібів. Вони були схожі за зовнішнім виглядом, але відрізнялися за призначенням та рецептом приготування. Крім того вони могли випікатися у різні дні. Це баби – напередодні Великодня та поминальний хліб (паски, куличі) – напередодні Проводів, повідомляє I-VIN.INFO.

Саме про це детальніше описано у книзі «Хліби до свят і на пошану» етнологині, кандидатки історичних наук та доцентки Світлани Творун.

У наш час великодній хліб в Україні часто називають «пасками», у росіян – «куличами». Відбулася заміна давньоукраїнської автентичної баби на християнську паску.

Слово «паска» перейшло на випічку від назви свята «Пасха». Воно походить від давньоєврейського «Песах» – свята на честь виходу євреїв з Єгипту. А слово «кулич» означає кулястий округлий хліб.

Нова назва не змогла повністю витіснити стару. У деяких селах селяни говорили, що у них випікаються два види великодніх хлібів – баби і паски.

Так, найбільш суттєвою відмінністю між великодньою здобою є те, що хліб із назвою «баба» був більш пухким, високим і здобним і його не несли на кладовище. Водночас поминальний великодній хліб могли називати паскою або куличем.

Тісто для великодньої випічки, а надто - для бабів, готують з найкращого пшеничного борошна. Дріжджі вчиняють на молоці, додають багато яєць або лише яєчних жовтків, цукру, масла, олії, родзинки, ваніль, корицю. Поклавши тісто у форму, його ставлять підходити. І, щоб баби гарно зійшли, на край посудини зверху кладуть освячені вербові гілочки. З тістом поводяться дуже обережно, легесенько ставлять бабинці, «щоб баба не розтрусилася і не сіла», уникають протягів, «щоб баба не застудилася».

Поверхню баби прикрашають магічними знаками. Серед них найчастіше зустрічається хрест. Він є символом землі – чотири сторони світу та може бути символом сонця. До того ж, на обличчі ляльки-мотанки, яку можна вважати символом Великої Богині, також знаходиться хрест. Християни пов’язують знак хреста з розп’яттям Ісуса. Окрім хреста, можна побачити шишку (ружу), квіти, листочки, сонечка, птахів, вужиків.

Випікання бабів супроводжується багатьма повір’ями та обрядовими діями. Піч для випікання великодніх бабок розпалюють торішніми котиками. Якщо кинути китицю у вогонь – дух недобрий не прилетить до хати. Коли спечені баби діставали з печі і виймали з бабинців, то качали їх по рушникові на столі і промовляли: «Щоб хліб був такий гарний і величний, як ти гарна і велична». Це робилось, щоб хліб не виліг на полі.

Освячувати його завжди ходили на світанку, коли сходить сонце. Шматочок освяченої бабки брали з собою як оберіг, вирушаючи у дорогу. Іноді його замотували у рушник і підв’язували на поясі.

У сьогодення великодній хліб здебільшого не розділяють за призначенням і випікають на пошану воскресіння Ісуса Христа. Його несуть до храму на посвяту, з ним же йдуть на могили померлих родичів. Найбільш вживаною назвою такого хліба в Україні стало слово «паска». Хоч в багатьох селах люди по традиції називають великодню випічку бабами.

Нагадаємо,у Вінниці пройде традиційний «Пироговський пікнік».

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: tvoemisto.tv