У Вінниці 14 липня загинуло 22 людини, ще дві померли у лікарні

Трагедія 14 липня назавжди залишиться для вінничан незагоєною раною. Ворожі ракетні обстріли забрали життя 24 людей, серед яких три дитини. А час 10.43 закарбувався в пам’яті тих, хто опинився поряд з місцем вибухів, або тих, хто мешкає неподалік, але був тоді на роботі. Кожен поспішав додому, щоб перевірити, що їхнім близьким нічого не загрожує, та подивитись, що сталось з їх квартирою, повідомляє І-VIN.INFO.

«Мені сусіди зателефонували, що поряд з нашим будинком вибухнули ракети. А в мене ж двоє дітей самі вдома! Я тоді не бігла, а летіла додому, - згадує страшні події пані Світлана. – Була тільки одна думка – щоб діти були живі, тому й навколо навіть не дивилась, ніби нічого не помічала: трупи, поранені, їх багато було. Іншим разом би жахнулась усьому, але тоді, в стані шоку, пробігла і сприйняла це як якійсь фільм-катастрофу. Діти були живі і неушкоджені, але дуже перелякані, їм чотири і сім років. Коли глянула на всі руйнування навколо, зрозуміла, що вони дивом врятувались. Їх не зачепили ні уламки скла, ні стеля не обвалилась, хоча вже «висіла». Вивела їх в безпечне місце, швидко речі зібрала і відвезла до рідних у село. Так і мені спокійніше, і їм треба оговтатись після усього, що пережили».

Більшість місцевих мешканців перебували вдома, і теж розповідають, як перенесли це жахіття.

«У нас сусідка сама вдома була з малою дитиною, то після обстрілу телефонувала мамі, плакала, казала, що боїться зайти в кімнату, стоїть в коридорі, трясеться. Та приїхала, а у них все побило на лоджії, вікна і двері повивертало, жалюзі аж на шафу залетіли. Кругом дим. Хто був вдома сам, то страшно уявити, через що їм довелось пройти», - додає Світлана.

Вінничанка Людмила зі своїм 3-річним сином перечікували повітряну тривогу у ванній. Їх 4-поверховий будинок розташований у 200 метрах від епіцентру вибухів. Сказала, що будинок ходуном ходив, думали, що він завалиться.

«Нам пощастило, що наші вікна з іншого боку «Ювілейного», то у нас все ціле. А сусідам з того боку потрощило усе: вікна, балкони, стіни. Добре, що нікого не поранило. Принаймні, ніхто такого не розповідав», - каже вона.

Військові експерти зауважують, що важкі ураження від ракетних обстрілів отримують ті, хто в цей час перебуває на відкритому просторі. У Вінниці найбільше поранених та загиблих серед тих, хто був на вулиці. Або ж знаходився у приміщенні в безпосередній близькості від місця удару ракети.

«Ми працювали, як завжди. Нічого не вказувало, що буде така біда, - розповідає працівниця одного з магазинів Олена. – Добре, що на той момент нікого біля вікон не було. Лише один відвідувач поранення отримав, його на швидкій відвезли. А ось на зупинці поранених було дуже багато. З різними травмами. Ми це бачили, коли виходили та бігли в підвал будинку, де магазин знаходиться. Тепер повітряні тривоги не ігноруємо. Таке жахіття неможливо забути, і коли сигнал тривоги звучить, ми всі здригаємось».

Найбільше загиблих і поранених було на території між Будинком побуту «Ювілейний» та Будинком офіцерів, а також серед тих, хто безпосередньо знаходився в цих будівлях.

«Нам пощастило, що маємо добротну будівлю. Знесло дах, потрощило вікна і двері, а стіни і стеля витримали, - розповідає працівник одного з магазинів Дмитро. – Ми всі під час повітряної тривоги знаходились далеко всередині магазину, то всі цілі і неушкоджені. А після вибухів до нас бігли люди з автостоянки, бо до нас їм найближче було. Скривавлені, дехто з такими пораненнями, що страшно. Ми як могли, їм допомагали, поки швидкі приїхали. А на стоянці таке робилось - жах! Всі машини палали, стовп полум’я на десять метрів стояв. Горіли і «Ювілейний» та Будинок офіцерів. Кругом люди – хтось ще живий, але важко поранений, а хтось вже й без ознак життя. Згадувати таке моторошно. Ніби це у фільмі якомусь, а не насправді відбувалось».

Мешканці будинків навколо Площі Перемоги теж називають ракетні обстріли найгіршими у житті спогадами.

«Ми з сусідкою (а вона з дитиною маленькою) якраз з вулиці повернулись і в тамбурі стояли, двері відкривали. А тут як бахне три рази підряд, і наша дев’ятиповерхівка так затряслась, що ми думали – все, зараз всі стіни попадають. Але, слава Богу, стіни витримали вибухову хвилю. А ось наші балкони попадали. І з вікон всі рами повибивало. Вся квартира в диму, в пилюці, у склі, яке ніяк не можемо вибрати. Вже й пилососили, все одно уламки скла то там, то там знаходимо. Але нічого, головне, що всі живі. Нас Ангел-охоронець вберіг, бо якби в той момент зайшли в квартиру, не знаю, що б з нами було. Стільки народу постраждало, така біда! Знаю, що одна молода жінка загинула, а тримісячне маля у неї залишилось в колясці. Хай Бог милує!», - говорить пані Лідія.

Зауважує, що у їхнього 79-річного сусіда в момент вибуху відкрило всі двері, всі вікна вибило, а він сил не має їх відремонтувати, то тільки прикрив. У інших схожа ситуація. Представники міськради обстежуватимуть квартири та фіксуватимуть наслідки ракетних ударів. З 18 липня можна подати заяви у Прозорий офіс на відшкодування збитків, або ж через Дію. Дехто своїми силами лагодить усе, а хтось не має коштів, тому або плівкою закрив вікна, або ж зовсім залишив усе, як є.

Деякі квартири з вибитими вікнами залишились пусткою, адже їх власники перебувають за кордоном.

«Треба ж якось врегулювати цю ситуацію, - занепокоєні мешканці двоповерхівки. – Там, де живуть люди, то вже й вікна повставляли. А там два вікна на першому поверсі ми забили дошками, бо люди в Німеччину виїхали. І таких же багато квартир. Що з ними робити? Бо там, де металопластик, то рами повибивало у деяких, а де звичайні, то вікон зовсім немає».

Нагадаємо, фармацевтка рятувала поранених після ракетного обстрілу у Вінниці.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: Тетяна Щербатюк