За цей рік Сили оборони України змінили уявлення усього світу про сучасну війну

Майже весь 2022 рік в Україні триває повномасштабна війна із російською федерацією. За цей рік багато з нас пройшли шлях від повного розпачу та відчуття неминучої поразки до впевненості у невідворотній перемозі України та відновлення справедливості, а все завдяки нашим захисникам та захисницям з ЗСУ та інших Сил оборони України. I-VIN.INFO згадує, що нам торік довелося пережити та які досягнення наші військові здобули на полі бою.

До 24 лютого наші західні союзники повторювали усім нам відому тезу про неминучу поразку України за лічені дні та подальшу партизанську боротьбу, у що деякі з нас, дійсно, вірили. Саме тому США та їх партнери по НАТО передавали нам лише стрілецьку зброю, гідну для війни із засідок малими партизанськими групами.

Мова йде про американські ПТРК NLAW та Javelin, які дійсно дуже помогли зупинити величезну армаду російської бронетехніки, яка повільно повзла до Києва та інших великих українських міст.

Пізніше наші союзники почали передавати Україні ПЗРК Stinger, що суттєво змінило ситуацію у небі та сильно підрізало крила російській авіації.

На початку квітня українська армія повністю звільнила від окупації Київську, Сумську та Чернігівську області. Коли на заході побачили, що Україна тримається та дає серйозну відсіч окупантам, тамошні політики під тиском своїх виборців почали замислюватися щодо більш істотної військової підтримки України. Але бюрократична система західного світу та російські лобісти сильно заважали процесу передачі українцям більш серйозного озброєння. Тут же і спрацювала наша дипломатія, яка, підкріплюючись перемогами ЗСУ, таки зруйнували цю стіну.

Тоді Україна почала отримувати системи ППО та артилерію, що значно допомогло вже на сході України, куди і перемістилися найактивніші бойові дії. Все це стало можливим після першого засідання з питань оборони України формату «Раштайн». Україна отримала десятки гаубиць натівського зразку: Panzerhaubitze 2000, Zuzana, DANA, M109, Krab, CAESAR, М777 та інші.

У червні відбулися найбільші поставки бронетехніки НАТО. Одразу п’ять країн почали поставляти Україні бронетранспортери М133 (загалом більше 300 одиниць). Також Україні зі східної Європи були поставлені десятки БМП радянського виробництва. Велику допомогу надала Австралія (60 броньовиків Bushmaster).

Але важливим елементом підсилення українського війська стала передача протикорабельних комплексів Harpoon. До цього Україна могла боротися із російським флотом лише за допомогою власник ракет «Нептун», яких було недостатньо, але із отриманням ракет Harpoon, наші військові змогли більш розкуто використовувати «Нептуни», один з яких врешті і відправив російський крейсер «Москва» у всім відомому напрямку. А пізніше ракетою Harpoon вдалося потопити буксир «Василь Бех», який забезпечував гарнізон на острові Зміїний. Врешті-решт, через ці обставини росіяни остаточно відмовилися від плану по захопленню Одеси.

А вже 30 червня, Україна звільнила острів Зміїний — стратегічно важливий пункт, який дає можливість спостерігати за усією північно-західною частиною Чорного моря, населеними пунктами прибережної смуги та торговельними морськими маршрутами.

Спражнісенькою зіркою минулого літа стала реактивна система залпового вогню HIMARS. Ці РСЗВ, а також системи М270, які передали Україні влітку, стали зброєю, що повністю змінила правила гри на фронті. Десятки, а можливо і сотні складів боєприпасів, військових баз і командних пунктів були знищені і продовжують знищуватись. Україна отримала значну перевагу на відстані 40–80 км від лінії фронту, де у росії вже немає істотної переваги в кількості систем. А найголовніше, що російські РСЗВ неможливо порівняти із західними зразками за точністю та ефективністю.

У вересні ЗСУ почали вражаючий контрнаступ на Харківщині. Ще влітку Україна вела наступ на Херсонському напрямку та давала певні сигнали. Тоді мешканців Херсонської області закликали евакуюватися, а президент дав наказ звільнити Херсонщину. Тож росіяни очікували загострення саме на цій ділянці фронту.

Зрештою, успішна інформаційна кампанія дала свої результати — росіяни опинилися під загрозою оточення та почали масово втікати з Харківщини. ЗСУ стрімко звільнили Балаклію, Куп’янськ, Ізюм, Вовчанськ – майже всю Харківську область. А ще — захопили рекордну кількість ворожої техніки. росія стала ледве не найбільшим постачальником зброї для ЗСУ.

Вже пізніше, у листопаді, Силам оборони України вдалося звільнити Херсон – єдиний обласний центр, який росіяни захопили після 24 лютого. Ця операція відрізнялась від Харківської, адже тривала довгими місяцями. Зрештою, завдяки постійним ударам по складах та командниз пунктах нашим військовим вдалося виснажити ворога та витіснути його з правого берега Дніпра.

За більш ніж десять місяців повномасштабної війни Сили оборони України ліквідували більше 100 тисяч окупантів, знищили більше 3000 танків, 6000 бронемашин та 2000 артилерійських установок.

Зрозуміло, що вищезгадане — далеко не повний перелік успішних операції Сил оборони України за десять місяців повномасштабної війни. Очевидно, найголовніші і найяскравіші перемоги у нас ще попереду. Їм передуватиме не один важкий день і тиждень. Однак для перемоги над ворогом сьогодні вкрай потрібно, як ніколи, гуртуватись та разом працювати для нашої спільної мети.

Читайте також, військовий історик досліджує нинішню війну через аналогію з Другою світовою.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: slovoidilo.ua, tsn.ua, rbc.ru, pravda.com.ua, apostrophe.ua