На конференції, яка тривала два дні, участь взяли представники шести країн

У місті Бєльці, Молдова, протягом двох днів тривала регіональна конференція «Роль ОГС у належному врядуванні, прозорості та протидії корупції». Розробка принципів з протидії корупції, доступ до інформації, роль молоді, цифровізація, боротьба з корупцією у сфері освіти та охорони здоров'я, важливість демократії – все це обговорювали представники шести країн світу, повідомляє I-VIN.INFO.

Під час панельних дискусій першого дня наголосили на важливості розробки принципів з протидії корупції, знайдення рішень їх подолання, пошуку партнерів для реалізації спільних проєктів. 

Представник Центру боротьби з корупцією (National Anticorruption Center, Молдова) Ion Pruteanu підкреслив, що проти корупції вони діють шляхом профілактики. Одна з основних цілей роботи – мінімізація ризиків корупції у всіх сферах. Наприклад, наразі триває паралельна компанія у сфері освіти, а також робота зі спортивними організаціями для випередження різних маніпуляцій. 

Про слабкий суспільний контроль у Грузії розповів Aslan Chanidze, Будинок незалежного журналіста (Independent Journalists’ House): 

«Незважаючи на те, що в Грузії останнім часом дослідження показують, що у плані боротьби з корупцією і законодавства піднімається в рейтингу, це не означає, що у нас все добре. Є кілька факторів, які впливають на те, що державні органи, приватні компанії мають можливість маніпулювати тим ж законодавством і отримувати нелегальний дохід. Тому питання стоїть і в тому, як цього законодавства дотримуються». 

Так, у Грузії є державний аудит, який постійно викладає звіти щодо проблем у державних закупівлях тощо. Але рідко коли правоохоронні органи на основі звіту аудиту починають розслідування. 

У той же час панує слабка політична позиція. Під час брифінгів політики використовують звіти державних аудитів. Та для них це тема одного дня. Також є проблема у слабкому суспільному контролі. І головна проблема – закон та олігархи. У звітах про мінімізацію участі олігархів в управлінні державою йшлось про часткове виконання пунктів (це означає недієвість закону). 

«Одного разу була наступна ситуація. Один з муніципалітетів профінансував реконструкцію мосту. Потім прийшла приватна компанія та зруйнувала міст, який був збудований за місяць до того. Муніципалітет випадково про це дізнався. У населення, що там живе і спостерігало таку картину, питань не виникло. А як виявилось, приватна компанія переплутала населені пункти. Коли Україна та Молдова отримали статус кандидата в ЄС, а влада Грузії нічого не зробила для цього, населення це розізлило. Мовляв, центральна влада повинна була зробити все можливе, що теж отримати цей статус. І лише після цього населення вийшло на вулицю і почало вимагати від влади максимум на шляху євроінтеграції». 

Olga Tcaci, представниця із Асоціації прав людини Lex XXI (Association for Human Rights Lex XXI, Молдова), зауважила: 

«Прозорість – важлива деталь у боротьбі з корупцією. Потрібен більш сильний тиск зі сторони суспільства. Повинні бути люди, які не боятимуться називати речі своїми іменами. Маємо розуміти: де немає прозорості, сильно зростає корупція. Ми працюємо з 2015 року, регулярно моніторимо публічні закупки тощо. Не всіма результатами досліджень задоволені, ще багато роботи. Наприклад, з правоохоронними органами є великі проблеми: інформація про факт підкупу фіксується, але далі не розробляється».

Керівниця напряму сталого розвитку громад у Центрі консультацій та досліджень Ірина Білявець розповіла про досягнення України щодо прозорості діяльності влади: 

«На рівні країни таким прикладом є додаток «Дія». Платформа активно розвивається, що забезпечує безперебійне функціонування державних послуг для кожного громадянина. 

На місцевому рівні, у Хмельницькому, з місцевою владою у нас теж хороші зв’язки. Громадські організації все публікують на своїх сторінках і будь-які громадські ініціативи влада підтримує, демонструє прийняті рішення або власну позицію. Якщо влада не реагує, доводиться писати офіційні звернення, і та вимушена реагувати». 

Про знищення корупційної машини у Вірменії після 2018 року розповів Oleg Dulgaryan із Центру мобілізації та підтримки громад (Centre for Community Mobilization and Support): «До Оксамитової революції 2018-го року в Вірменії тривала адаптація. Тобто, громадянське суспільство почало брати участь в житті країни. Все прозоро. Але насправді у тій атмосфері тривала адаптація й для корупційної влади. Корупція була на найвищому рівні. Після 2018-го року корупційна система почала руйнуватись». 

Тоді ж, за його словами, спостерігався рівень зниження участі в прийнятті рішень на місцевому та національному рівні. Тобто, громадянське суспільство наразі більше довіряє владі. Крім того, нові чиновники ще не були готові до «прозорості». Вони працювали чесно, та участь громадян для них була не найголовніша. Був великий ризик, що ситуація може погіршитись. Згодом у країні прийняли низку законів і тепер тут можна легко відслідкувати, хто є бенефіціаром того чи іншого бізнесу. Бізнес і олігархія змирились з цими змінами». 

На важливості ролі медіа щодо висвітлення питань корупції та проведення журналістських розслідувань наголосив Ion Mazur, Асоціація незалежної преси (Association of Independent Press API, Молдова). Вже вчетверте проводяться дослідження, як органи влади реагують на подібні розслідування. Також він розповів про значне досягнення – внесення змін у Закон доступу до інформації. Вони почнуть діяти з 2024-го року. Зокрема, про потребу повідомляти про незареєстровані декларації. 

Представник Конгресу місцевих влад (CALM, Молдова) Octavii Ivanov підсумував: «Коли йдеться про місцеве самоврядування, варто говорити й про демократію». Детальніше про діяльність Конгресу можна прочитати у двох наших інших матеріалах ТУТ і ТУТ.  

Наприкінці дня були екскурсії на організації (NGO Legal Clinic та Association for Human Rights Lex XXI) та місцевий телеканал (Nord Press Club). Вони презентували свою діяльність у напрямках соціального підприємництва, гендерної рівності, допомоги біженцям, висвітлення соціальних питань, функціонування влади, написання грантів тощо.

Під час сесій другого дня конференції про важливість прозорості діяльності, звітної роботи розповіла представниця Національної ради молоді України Єлизавета Борискіна. А про головні проблемні питання для молоді (освіта, безпека, корупція) – генеральний секретар Національної ради молоді у Молдові Роман Банарі. 

Серед спікерів були Ольга Працкевіч, НПО SYMPA/BIRAT з Білорусі, та ОО «Солідарні батьки» Алла Ревенко з Молдови. Вони наголосили, що питання прозорості та доступності до інформації, дійсно, є проблемними. 

Так, у Білорусі є складнощі з прозорістю закупівель, тож, за необхідною інформацією доводиться звертатися до суду. Водночас Алла Ревенко підкреслила проблеми у сфері освіти. 

Зокрема, під час практичної частини виникло питання, як зменшити кількість ініціатив з боку батьків щодо збору коштів на подарунки вчителям чи ремонти у школах. Тоді представниця Міністерства освіти та наукових досліджень Elena Podoleanu (Ministry of Education and Research) поділилась напрацюваннями Молдови. Вона розповіла, що затвердили закон, в рамках якого кожен, хто хоче підтримати ту чи іншу школу коштами, зможе надсилати донати на єдиний рахунок. 

На ще одній практичній частині «Молодь та корупція» учасники й учасниці об'єднувались у групи і обговорювали можливі заходи щодо протидії корупції. Перш за все ті, котрі можуть бути реалізовані у організаціях, які кожен представляв, і у співпраці. Наприклад, створення мультфільмів для дітей, тренінгів для учнів чи студентів, волонтерства тощо. 

Загалом на міжнародному заході були присутні представники з таких країн: Вірменії, Грузії, Азербайджану, Німеччини, Молдови та України. 

На початку події доктор Томас Мейер, директор проєкту «Зміцнення громадянського суспільства в країнах Східного партнерства», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, зауважив: 

«Східне партнерство знаходиться в активній динаміці і наразі активно розвивається співпраця з Україною. Відтак, координується багатостороннє співробітництво».

Довідково:

Згідно з даними загальнонаціонального опитування «Стан корупції в Україні. Сприйняття, досвід, ставлення», на другому місці після повномасштабного вторгнення (96%) проблемою є корупція (89%). 

Загалом 53% українців вважають, що корупція ніколи не може бути виправдана. Довіра до спеціалізованих антикорупційних органів суттєво зросла порівняно з 2021 роком. Найбільше зростання громадської довіри щодо Служби безпеки України (у 2023 році їй довіряють 40%) та Національної поліції (31%).

Нагадаємо, українські молоді лідери діляться досвідом участі у міжнародному проєкті Save Nature.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал. 

Фото надані організаторами