Жінка пригадує важке дитинство, як під час голоду в Україні, у Москві було все

У Тростянецькій громаді Вінниччини 18 березня 102 роки відзначила Марія Олексіївна Яроменко. Вона сама собі дає раду і розуміє, що відбувається в країні. Жінка пригадує важке дитинство, як під час голоду в Україні, у Москві було все. І про сьогоднішню війну каже, що путін здурів, а росія з розуму зійшла. Про це повідомляє I-VIN.INFO з посиланням на Вінниця.info.

Марія Яроменко народилась та виросла в селі Четвертинівка. Її батьки робили в колгоспі. У жінки було три брата і дві сестри, дитинство було важким.

«Ой, як наголодувались ми в 1932-1933… Наїлися, ми осету та буряну всякого, не бачили ми правди. Але вижили. Брала мене мама на поле - рядок вона сапає буряків, а рядок - я. Тоді дадуть по черпаку їсти. Але ми до тієї юшки, ще буряну та осету, кинемо і наварили цілий казан. Так і виживали. Бабуся і дідусь не пережили голоду – вони померли», - розповідає пані Марія.

Вона пригадує, що у них були родичі в росії, та й батько забрав її та брата туди. У москві було забито всім, а в селах України навіть хліба не було.

«Я дуже плакала за мамою. І кажу: « як хочете, а я їду додому!». Якраз їхала одна жінка у наше село з Росії, та й тато приставили мене до неї і я поїхала додому. Приїхала під вікно підійшла і кричу: «Мамо, мамо», а вони ховаються думали, то вони мене «приплакали». Я кричу: «Відчиніть!» Тато купив 4 буханки хліба. Я принесла їм хліб. Вони вийшли, не знали, як мене цілувати», - каже бабуся.

Марія Яроменко закінчила лише три класи, а потім вийшла заміж за односельця. Проте згодом почалась Друга світова війна. Так, її чоловіка забрали на фронт і в 1941 році вона народила доньку.

«У нас в селі були румуни, вони нікого не ображали. Якщо треба то просили їсти, чи яйце, чи яку пляшку горілки. Горілки було доволі. Прийшли якось в хату, посідали їдять собі борщ. Людей не ображали, так як зараз. Це не війна зараз, а звірство. Наші українці, вони такі спокійні роботящі, а ця росія з розуму зійшла. Я вже не можу витримати. Той путін віка доживає, а дурний, що поговорити з ним не можна. Як подумаю - діти в мене, онуки молоді. Серце болить за наше майбутнє, за всіх дітей», - пригадує довгожителька.

Жінкавсе життя важко працювала у колгоспі, возила на ринок продавати свині, городину. І виховала шістьох дітей.

«Тепер настало добре жити. А то що ми їли - узвар з буряка солодкого, мамалигу, юшку, суп, борщ, а зараз - щодня празник. Все є. Я ніколи дієт не дотримувалась, до лікарів не ходила. Діти підросли, мені допомагали, в колгоспі працювали теж. Зараз син та донька живуть в Криму, в Сочі. Та й журюся, що вони не можуть зараз до мене приїхати, через цього путіна клятого. Діти теж в поважному віці. Біля мене зараз нікого немає. Я сама собі готую, себе обходжу, єдине, донька приїжджає і допомагає мені садити город. Зараз уже грядки буде саджати», - додає бабуся Марія.

Марія Яроменко також любила вишивати, тож має в гардеробі кілька вишитих сорочок.

Пані Марія бажає молоді жити по 200 років і не бачити цих ворогів:

«Щоб ви лише в добрі купались. Щоб вам Господь засвітив зірочку. Щоб ви були здорові, веселі та багаті, розумні. Щоб один одного розуміли, любили і поважали. І перемогу святкували над усіма ворогами, щоб ця Росія більше нікому не змогла біди зробити».

Нагадаємо,«У тому будинку загинув весь рід»: вінницька волонтерка розповіла історії воєнних злочинів рф.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото:Вінниця.info