Доктор історичних наук Надія Темірова розповіла про ставлення українців та поляків до Волинської трагедії

У часи небувалого раніше зближення народів Польщі та України, зумовленого жахливими подіями повномасштабного російського вторгнення, є тема, яка залишається надто чутливою у добросусідських відносинах між двома державами. Мова йде про Волинську трагедію. I-VIN.INFO поспілкувався із вінницькою історикинею Надією Теміровою на тему передумов та перспектив палких дискусій навколо тих трагічних подій.

Пані Надія є доктором історичних наук, професором кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки Донецького національного університету імені Василя Стуса і добре знається на історичних аспектах Волинської трагедії.

Позавчора, 9 липня, напередодні 80-тої річниці Волинської трагедії Президент України Володимир Зеленський та Президент Польщі Анджей Дуда спільно вшановували пам’ять жертв цієї трагедії у Луцьку. Такі символічні жести, безумовно, сприяють поліпшенню українсько-польських відносин, але, на думку Надії Темірової, не зможуть поставити крапку у цій болючій темі. І в тому, щоб дискусія навколо цієї теми продовжувалась, немаловажну роль грає російська пропаганда. Прокремлівським маніпуляторам дуже вигідно постійно нагадувати про події Волинської трагедії та загострювати ситуацію.

«Такі спільні заходи президентів - дуже правильний крок. Це ще раз доводить, що між нашими країнами існують теплі і щирі відносини. Але не думаю, що подібні високі візити поставлять крапку в цій дискусії. Адже кожне нове покоління поляків та українців буде ставити одне одному незручні питання. Найголовніше, щоб це завжди залишалося дискусією, а не взаємними звинуваченнями. Волинська трагедія мала місце в нашій історії і нам доводиться із цим жити. Ми не маємо про це забувати, ми повинні глибше досліджувати цю тему хоча б для того, щоб вшанувати пам’ять тих безневинно загиблих людей», - впевнена Надія Романівна Темірова.

Пані Надія також зазначила, що в Україні цю історичну подію прийнято називати Волинською трагедією, в той час як в Польщі частіше виникає формулювання Волинська різанина.

«З точки зору України та моєї особисто – це трагедія, трагедія двох народів. Спираючись на дослідження моїх колег-істориків, які глибоко вивчали цю тему, мені видається єдино правильним формулювання саме Волинська трагедія. З точки зору перспективи розвитку добросусідських відносин між Україною та Польщею, доцільніше використовувати формулювання трагедія, а не різанина», - вважає Надія Темірова.

Проте, в польських суспільних та наукових колах частіше зустрічається формулювання Волинська різанина, яке несе в собі риторику односторонніх насильницьких дій з боку українців. І загостренню цього питання сприяє, знову ж таки, російська пропаганда, яка ренулярно подає «історичні факти» з таких ракурсів, щоб суперечки навколо Волинської трагедії не стихали.

Події Волинської трагедії відбулись у 1943-1944х роках. Тоді партизанські збройні формування Української повстанської армії здійснювали етнічні чистки поляків на території сучасної Рівненської, Волинської та півночі Тернопільської областей. Натомість збройні сили польського підпілля – Армія крайова проводили такі самі акти насильства по відношенню до українського населення на цій території.

За різними підрахунками українських та польських дослідників в результаті Волинської трагедії загинуло від 60 до 100 тисяч поляків та від 15 до 20 тисяч українців. Тема Волинської трагедії стала дуже чутливою для польського народу, тож її стали активно використовувати і в політичному дискурсі.

«У 1980-1990х роках Польща взяла курс на формування державної та національної свідомості. Ми знаємо, що Польща дуже постраждала у часи Другої світової війни і від нацистів, і від більшовиків. І тема Волинської трагедії гуртувала поляків з точки зору спільного проходження важких сторінок історії. Різноманітних аспектів цієї теми безліч, можна про них говорити дуже довго», - поовдтжує історикиня.

Вже протягом 80-ти років тривають суперечки між науковцями, політиками та звичайними громадянами двох держав на тему Волинської трагедії. Хоча, пані Надія запевняє, що позитивні кроки до порозуміння між Україною та Польщою робилися:

«З моменту проголошення незалежності України почала проводитися конструктивна дискусія між українськими та польськими науковцями на цю тему. Підсумком цієї дискусії стало спільне вшанування жертв Волинської трагедії тодішніми Президентами України та Польщі Леонідом Кучмою та Олександром Квасневським у Луцьку. Подальший позитивний політичний крок відбувся лише через 16 років після цього. У 2019 році президент Зеленський надав дозвіл на ексгумацію тіл жертв Волинської трагедії».

Варто зауважити, що досліджувати та вивчати історичні факти - це потрібна річ, а маніпулювати чутливими темами, як це робить постійно російська пропаганда, неприпустимо.

Визнавати історичну правду, чесно говорити про це і не звинувачувати при цьому один одного - в цьому й полягає мудрість польського та українського народів.

Читайте також, виклики війни: як «стусівський» вуз переїжджав до Вінниці.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: bbc.com, ukrayinoznavstvo.blogspot.com, ucrainica.fandom.com, artefact.org.ua, galinfo.com.ua