На сільських просторах українських угідь кожні жнива – немов ярмарок чи свято урожаю.

На сільських просторах українських угідь кожні жнива – немов ярмарок чи свято урожаю. Культури, які забезпечують повний цикл виробництва харчових продуктів, роблять громади заможними і самодостатніми, повідомляє Інформаційна Вінниччина.

В селі Куманівці Хмільницької територіальної громади виробництво власних продуктів починається із засіяного поля. На 1100 гектарах вирощують пшеницю, сою, соняшник, кукурудзу, гречку. Усі ці культури є основними для приготування страв української кухні, і рано чи пізно опиняються на столі в кожній господі.

Поля у Куманівцях особливі. Агроном Сергій Лисий застосував для живлення і лікування рослин унікальну методику. На нивах Куманівців застосовують органо-мінеральні добрива торгової марки «Добродій».

– «Добродієм» ми обробляємо поля вже 11 років, і вже 5 років не застосовуємо жодного хімічного фунгіциду, а використовуємо «Добродій комфорт». Це – мікродобриво з властивостями фунгіциду. Він дає і захист від хвороб – бактеріозів, і також одразу ж іде підживлення, - пояснює Сергій Лисий.

Найяскравіше результат впливу «Добродія» бачимо на соєвій плантації. На рослинах не видно жодних ознак хвороб, листя і стебла мають здорове темно-зелене забарвлення, а найцінніше у цій культурі те, що вона має великі поклади соєвих бобів, що є основою багатого врожаю.

У господарстві висівають великі плантації соняшника та кукурудзи.

Їхня особливість у тому, що можна без остраху їсти зернята просто з соняшникової квітки, а кукурудзу одразу давати їсти домашнім тваринам.

Цьогоріч у Куманівцях вперше висіяли експериментальну плантацію гречки. Її не обробляють взагалі нічим, адже за роки використання органо-мінеральних добрив, стан грунтів на полях значно покращився.

Це сприяє і загальному підвищенню урожайності – це найкраще видно під час збирання пшениці.

– Прибавка на «Добродії» цього року, у порівнянні з сусідніми господарствами, дала прибавку в тонну-півтори на гектар. «Добродій» сприяє тому, щоб рослина засвоювала більше мікро- і макро-елементів з грунту, які рослині без нього важко засвоїти, - розповідає агроном господарства «Велес АРС».

Запашна та золотава пшениця не лише вражає колосистістю на полі, варто взяти в руки жменю помолоченого зерна, як одразу видно, що воно налите та повне, здорове, і головне – пахне хлібом.

Після очищення зерна на току, воно прямує до млина. У старій колоритній будівлі бачимо потужну млинарську установку. Працівниці млина висипають зерно з мішків у бункер, млин запускається, і починається процес, який заворожує. Пройшовши усі етапи – від помолу до просівання – у підготовані заздалегідь мішки, з різних бункерів надходить борошно: перший, другий, вищий сорт і пухкі повітряні висівки.

Для випікання хліба змішують борошно першого та другого сортів, а от млинці, пироги та вареники найкраще вдаються з вищого. Висівки ж можна додавати в їжу, запарювати як кашу, і робити з них пляцки.

А тим часом, хліб у печі наших господинь уже допікається. Зараз його дістануть, дадуть охолонути і поставлять на стіл працівникам, що з самого ранку у полі на жнивах. Смак та дивовижний аромат хліба – ось кінцевий результат роботи фермерів, їхньої турботи про угіддя та землю.

Мрія агронома Сергія, та його батька – директора підприємства «Велес АРС» – отримати документи, що сертифікують куманівські грунти та культури як органічні. Для цього необхідно ще кілька років очищувати землю після того, як вона ще з минулого століття піддавалася впливу хімікатів.

Однак, у фермерському господарстві впевнені – цього вдасться досягнути, адже органічне землеробство – це єдиний шлях, який приведе до здорового та екологічно безпечного майбутнього.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Відео, фото:

Ірина Басенко

Світлана Пустовіт

Валентин Вінницький