Поховали Владислава Українця в Хмільнику

Ще 24 лютого 2022 року Владислав Українець загинув, коли його бригада виходила з оточення під Херсоном, прикриваючи відхід побратимів. Рештки тіла військового виявили після де окупації території. А вже сьогодні з Владиславом Українцем попрощались в Хмільнику, де народився військовий. Про це повідомляє I-VIN.INFO з посиланням на Життєві обрії.

Зі сльозами на очах люди проводжали Героя України. Це звання Владислав Українець отримав  Указом Президента України Володимира Зеленського від 2 березня 2022 року N694/2022 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Владиславу Петровичу Українцю присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно.

Також імʼя Владислава Українця внесено до Книги Пошани та пам’яті «Гордість Хмільника»( посмертно). А одну з найбільших вулиць міста Кутузова та провулок Кутузова перейменують іменем Українця Владислава. Сьогодні похоронна процесія вирушила від домівки Владислава Українця до церкви Святих першоверховних апостолів Петра і Павла. На вулиці вийшли сотні хмільничан, які хотіли попрощатись із захисником. Вони ставали на коліна,віддавали шану та співчуття родині Українців.

У церкві Святих першоверховних апостолів Петра і Павла пройшла заупокійна молитва. До дійства долучилися сотні хмільничан та його бойові побратими,  аби помолитися за покійного Героя України та підтримати його родину. Далі розпочалося загальноміське віче-прощання із Владиславом Українцем. Розпочалося віче-прощання з хвилини мовчання за тими, хто віддав своє життя за незалежність України та з виконання хмільничанами державного гімну.

Героя України поховали у Хмільнику на кладовищі по вулиці Чайковського. Українець Владислав Петрович народився 5 грудня 1999 року у місті Хмільнику. Навчався у середній школі №4, де закінчив девʼять класів. Далі продовжив навчання у Кам'янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.

У 2016 році, Владислав вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного міста Львів. Дисциплінованого та відповідального студента в академії призначили командиром відділення взводу. 3 22 липня 2020 року служив командиром 2-го механізованого взводу механізованої роти військової частини А2960 (10 батальйон 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка Сухопутних військ ЗСУ).

Нещодавній студент, який раніше не мав стосунку до військової служби, але отримав підготовку відповідного рівня у спецвиші, залучався до складу Операції обʼєднаних сил на Схолі України: з 24 жовтня 2020 року по 17 липня 2021 року безпосередньо виконував бойові завдання на східному рубежі оборони України в зоні операції обʼєднаних сил.

У серпні 2021 року Владислав одружився. Маючи військовий досвід, він ділився з дружиною своїми відчуттями про наближення справжньої війни і прогнозував, що вона буде дуже жорстокою. Повномасштабне вторгнення росії лейтенант 3бройних Сил України зустрів на південному напрямку. Він у перший день російського вторгнення вів запеклий бій за стратегічний Антонівський міст, який зʼєднує Херсон з лівобережжям Дніпра.

Саме цей міст через Дніпро став тією точкою спротиву, де нашим бійцям уперше на Таврійському напрямку на деякий час вдалося зупинити колону російської техніки. Саме цей міст найзручніший шлях y сторону Миколаївщини. Під час прориву на цьому мосту наші бійці відбивали ворога, як могли. Втім, сили були не рівні. Українські підрозділи змушені були відступати.

Офіцер загинув у перший день відкритого наступу російської армії 24 лютого 2022 року, коли його бригада виходила з оточення під Херсоном. Командир механізованого взводу окремого мотопіхотного батальйону Владислав Українець на БМП прикривав відхід нашого війська від удару ворога, що атакував українські позиції. Усі вийшли, і він теж став відступати, проте не встиг…

Майже тиждень інформація про загибель військового була не підтверджена. Дружина Катерина чекала народження їхнього первістка та жила надією, що Влад вижив. Через соцмережі жінка просила допомогти поширити інформацію про нього. Інформація підтвердилася вже 2 березня. У Владислава залишилась мама Валентина Петрівна, тато Петро Тимофійович, дружина Катерина Андріївна та маленький син Андрій.

Нагадаємо, російське вторгнення: двісті сімдесят перша доба.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: gazetahm.org