За двадцять років температура під час вегетаційного сезону рослин виросла на Вінниччині майже вдвічі, а саму область називають серед тих, куди зміни клімату принесуть втрату доходів та зростання бідності

Проблему зміни клімату війна загострила та поглибила. Адже бойові дії приносять непоправну шкоду екології. Знищуються дерева, кущі, рідкісні рослини, забруднюються водойми, у повітрі значно збільшуються рівні шкідливих викидів. І жахливі наслідки війни та недбалого ставлення до природи ми відчуваємо вже зараз. Мешканці Вінниччини відзначають, що спека стає іноді зовсім нестерпною, вітри – більш сухими і сильними, а сильні зливи нещадно змивають родючі ґрунти. А такі характеристики зовсім не відповідають лісостеповій зоні, до якою відносять нашу область. Про можливі катастрофічні наслідки зміни клімату та кроки, які цьому можуть запобігти, І-VIN.INFO розпитав у професорки кафедри фармації Вінницького національного медичного університету імені Пирогова, членкині правління Європейського Аеробіологічного Товариства Вікторії Родінкової.

На фото: Вікторія Родінкова на даху ВНМУ з приладом моніторингу пилку

«Я нещодавно повернулась з Конгресу європейської академії алергії та клінічної імунології, на якому розглядались питання впливу змін клімату на здоров’я людини. Науковці всього світу, нарешті, зрозуміли, що кліматичні зміни – питання номер один для усього людства. Якщо ми зараз терміново не почнемо робити конкретні кроки, зовсім скоро стане некомфортно жити на нашій планеті. Адже зміни клімату проходять набагато швидше, і впливають на нас набагато гірше, ніж очікувалось», - наголошує вона.

За п’ять з половиною місяців війни Україна дуже багато втратила. Ми ніколи не зможемо повернути життя людей. І не зможемо повернути час, протягом якого ми б могли вжити певних заходів, які могли вплинути на ситуацію зі зміни клімату.

«І до війни у нас із цим було погано, а стало ще гірше. Бо природні екосистеми, які якось прилаштувалися під зміни клімату, і навіть забезпечували наше життя на цьому тлі, тепер зруйновані там, де ведуться бойові дії. Фактично, цих природних екосистем вже немає і вони вже не можуть забезпечувати комфортне середовище людині. І на їх відновлення має пройти декілька десятиліть. Навіть якщо зараз посадити дерева, все одно має пройти деякий час, поки вони почнуть виконувати свою функцію. А клімат змінюється дуже швидко», - зауважує професорка.

Але відновити екологічні системи, хай це буде довго, в наших силах, запевняє пані Вікторія. І згадує про ініціативу щодо висадки мільярда дерев.

На фото: доповідь провідного європейського фахівця на конгресі Європейської Академії Алергії та Клінічної Імунології. На слайді написано: «Здоров'я людини пов'язане зі здоров'ям планети»

«За останніх 30 років рівень лісистості, зокрема, Вінниччини, не збільшився. Він навіть на декілька відсотків зменшився. Це при тому, що й 30 років тому він не досягав необхідного мінімум для того, щоб Вінниччина могла відповідати критеріям лісистості лісостепової зони. У вчених немає єдиної думки про те, чи можна вважати Лісостеп окремою природною зоною, чи це – перехідна смуга між лісом і степом. А тому лісостеп – дуже чутлива екосистема, яка легко змінюється. І зараз клімат не на нашому боці. Через його зміни відбувається трансформація лісостепу у степ, особливо – на півдні цієї зони, яка співпадає з південними районами Вінниччини. Але якщо ми будемо висаджувати ліси, дбати про озеленення території, то маємо шанс залишитись лісостепом», - переконує пані Вікторія.

Втім, тенденція, наразі зворотна: напередодні, як передбачається, найважчого в історії України опалювального сезону, в області проводиться інтенсивна вирубка лісів. Відтак, лісистість, зменшується ще. Та й зі змінами клімату ми системно не працюємо: в області навіть немає окремого екологічного управління. Між тим, Вінниччина входить до переліку областей, які будуть найбільше потерпати від зміни клімату.

«Згідно із результатами дослідження про вплив зміни клімату на ключові сектори економіки України, проведеного Світовим банком, від змін клімату найбільше постраждають п'ять областей України: Черкаська, Херсонська, Кіровоградська, Полтавська та Вінницька. Дослідження проводилося на замовлення Мінекології України і його результати були оприлюднені у грудні 2021 року. Жителям названих областей вчені і без війни прогнозували втрату доходів, зростання бідності та нерівності. Зокрема, в складній ситуації опиняться аграрії, тому що клімат стане більш посушливим. Але ті ж вчені наполягають, що ситуацію можна регулювати, доклавши зусиль на місцевому рівні. Одним з таких зусиль, причому, зрозумілих та найпростіших, і могла б стати масове висадження дерев. Втім, зараз ніхто не хоче виділяти землю під дерева. Але це буде питанням нашого виживання», - зауважує Вікторія Родінкова.

На фото: Вікторія Родінкова на конгресі Європейської Академії Алергії та Клінічної Імунології.

За її словами, Україна вже знаходиться у списку країн з дефіцитом вологи. Вінниччина теж потерпає через це. В громадах області скаржаться, що пересихають криниці. Взагалі, рівень ґрунтових вод істотно знизився.

Вінницький підрозділ Європейського Аеробіологічного товариства понад 20 років проводить спостереження за змінами пилкування рослин.

«Останніми роками вільха, ліщина вже починають своє пилкування, щонайменше, з середині лютого, а ще 10 років тому це була середина березня. А у 2020-му році ми почали моніторинг взагалі у січні. Бо 20-го січня у повітрі вже був пилок. Тобто, йде зсув сезону на півтора-два місяці, - наводить приклад професорка. - Крім того, ми бачимо не тільки зсув сезонів, а й багаторазове цвітіння рослин впродовж сезону. Наприклад, амброзія раніше мала один сезонний пік, який припадав на 25-27 серпня. Тепер, через глобальне потепління, перший підйом концентрацій алергенного пилку амброзії реєструється всередині серпня. А ще раз амброзія зацвітає у першій декаді вересня. Вона встигає зацвісти вдруге, бо теплий сезон продовжується».

Як повідомляє Вікторія Родінкова, переконатись у глобальному потеплінні можна за допомогою кліматичних карт американської космічної агенції NASA, які показують температурний режим протягом багатьох років:

«На жаль, карти дуже «почервоніли». І зміни клімату вже впливають на наше покоління. Вони відбуваються набагато швидше, ніж ми очікували. Коли я писала свою дисертацію про пилкування рослин в Україні, досліджувала середньодобову температуру. З’ясувалось, що у 1999-2000 роках сума температур, яку отримували рослини під час сезону цвітіння з березня по жовтень, становила 1700-1900 градусів. У 2013-2014 роках – 3600 градусів. На сьогодні навіть страшно такі дослідження проводити, але я впевнена, що зараз буде 4000 градусів і більше».

Фото: mapgroup.com.ua

Цього літа у нас більш-менш комфортна температура, говорить пані Вікторія, на відміну від країн Європи, які відчули на собі глобальне потепління. Там люди від спеки не просто потерпають, а й помирають. Навіть у відносно холодній Британії 40-градусна спека. Відтак, змінюється циркуляція атмосфери, яка пов’язана з циркуляцією океанських течій. І остання теж змінюється, а це глобальні процеси, які призупинити дуже важко, але які вплинуть на всю планету.

«Всі повинні усвідомити: здоров’я людини підв’язано до здоров’я планети, і якщо планеті погано, то й людині погано. Варварське ставлення до природи дає свої плоди: клімат швидко змінюється, і не в кращий бік. Ми бачимо, що на Вінниччині збільшилась кількість рослин, притаманних субтропічному клімату. У нас, приміром «модно» висаджувати субтропічні кипариси, ялівець та інші хвойні рослини. А вони добре горять, і на тлі підвищення температури – це збільшення вірогідності виникнення пожеж. Адже саме з хвойними породами пов’язане нинішнє швидке поширення лісових пожеж на тлі спеки. Крім того, пилок хвойних – кипарисів, тисів, модних зараз ялівця та кипарисовика – це дуже сильний алерген», - попереджає Вікторія Родінкова. І додає, що дерева висаджувати доцільно, і якомога більше. Але робити це потрібно максимально виважено.

Для нашої області, радить вона, найбільш оптимальними будуть горіхи, тополі та каштани. Перші два поки що добре приживаються у нашому кліматі, а третій радять висаджувати європейські аеробіологи. Пилок всіх цих рослин, попри забобони щодо тополі, до того ж, не є алергенним.

«У багатьох склалось неправильне переконання, що тополя є алергеном, але це не так. Пух з тополі – це насіння, а не пилок, він може лоскотати ніздрі і викликати чхальний рефлекс, але це не алергія, - запевняє фахівчиня з аеробіології. - Нам потрібно створювати навколо себе максимально природнє середовище. Адже й алергія з’являється тому, що людський організм не адаптований до природнього, не спроможний розпізнати, що є для нього «другом», а що той час, коли- «ворогом». Адже змалку ми перебуваємо у штучному середовищі в що той час, коли треба якомога більше контактувати з рослинами і тваринами, набувати імунологічної стійкості. Тому треба висаджувати дерева, хай буде той мільярд дерев. Тільки реальний мільярд. І починати це потрібно ще вчора. Ми робимо це не для своїх дітей та онуків, ми робимо це насамперед для себе, тому що з віком важче адаптуватися до зміни довкілля».

Фото: landlord.ua

Вікторія Родінкова згадує свою розмову з американським професором, якому колеги, зрештою, заборонили відверто розповідати про зміни клімату. Однак, він встиг сказати, що людство вже проґавило той момент, коли можна було зупинити підвищення температури. Причиною цього, сказав науковець, що працює на уряд США, став business as usual. Це, фактично, небажання великих бізнесових гравців, які роблять гроші на пов’язаних з викопним паливом технологіях, їх модернізувати. Відтак, система лобіювала той стиль життя, який зараз призводить до катастрофічних для планети наслідків.

«Сучасна українська війна також пов’язана з ринком нафти і газу, адже путін використовує енергетику як зброю, - підкреслює пані Вікторія. – Втім, одним з позитивних результатів цієї війни має стати переусвідомлення ролі нафти і газу як джерел енергії. Ми маємо перейти на альтернативну енергію, більш екологічно чисту і ту, яка надає змогу країнам бути незалежними. Але наразі вирубка лісів, яку ми вже згадували, і яка триває на території області заради підготовки до опалювального сезону, своєю чергою, сприятиме підігріву землі взимку і загострюватиме проблему зміни клімату. Замкнене коло. На жаль».

Саме щоб розірвати це замкнуте коло, пані Вікторія радить кожному задуматись над тим, чим саме він забруднює повітря. І почати облаштовувати здорове та безпечне довкілля навколо себе. Це дозволить і позбутися того, що шкодить планеті:

«Наприклад, восени спалюють листя. Для чого? Можна компостні кучі робити, придумати способи, які будуть змінювати компост на добриво, за цими технологіями майбутнє. Приміром, прибрали листя, склали до якогось приладу, і все переробилось на біодобриво. Біотуалети саме на такому принципі діють. Ми мусимо дуже швидко перейти на екологічні технології. Щоб зберегти не лише життя на Землі, а й можливість існувати нам самим».

Нагадаємо, від бойових дій потерпає Смарагдова мережа в Україні.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото надані Вікторією Родінковою

Головне фото: prk.city