Адаптація до викликів війни на прикладі Райгородської територіальної громади

Із початком повномасштабного російського вторгнення сотні тисяч українців та українок взяли до рук зброю та стали на захист своєї батьківщини. Жорстока війна, що триває вже майже два роки, вимагає постійно мобілізувати до війська нових людей, щоб Україна мала змогу не тільки зупиняти ворога, а й звільнювати захоплені ним території. Побутує думка, що українські чиновники та самоврядці ніколи не потрапляють до армії, але історія Райгородської громади Вінницької області, голова якої був мобілізований рік тому, доводить протилежне. I-VIN.INFO розповідає про випадки, механізм та тенденцію мобілізації працівників органів місцевої влади на Вінниччині.

Райгородську громаду Гайсинського району Вінницької області з жовтня 2020 року очолює Віктор Михайленко. 12 січня 2023 року пан Віктор був мобілізований до лав Збройних Сил України, служить і досі.

Віктор Миколайович має педагогічну освіту, яку отримав в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Управлінські навички майбутній голова Райгородської ТГ отримав, будучи слухачем Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України.

До обрання на посаду голови громади пан Віктор працював вчителем інформатики у Вищекропивнянській ЗОШ І-ІІІ ступенів, а пізніше обіймав посаду Ситковецького селищного голови.

Строкову службу пан Віктор не проходив, адже мав обмежену придатність. Проте, у воєнний час голова Райгородської громади таки потрапив під мобілізацію.

«Раніше я переніс операцію на нирках, тож був обмежено придатним. Вже на медогляді у військовій частині лікарі дивувались, як мене взагалі мобілізували», - згадує пан Віктор.

Місцеві мешканці Райгородської громади не зраділи новині про мобілізацію голови і навіть писали колективні звернення до Гайсинського районного ТЦК та СП. Ці звернення не мали ніякого ефекту, тож Віктор Михайленко таки приєднався до лав ЗСУ. А коли хтось із мешканців громади сказав, що потрібно було самому щось робити, щоб його не мобілізували, бо виходить, що кинув громаду напризволяще, голова відповів: «Якби я пішов добровольцем на фронт, могли про таке говорити, а тут інша ситуація – мене мобілізували. Тому своїх виборців я не зраджував».

Місце Віктора Михайленка на час його служби зайняла секретарка Райгородської сільської ради, а нині – виконуюча обов’язки голови громади Інна Менюк. Вона зауважила, що повноваження голови, за законом, одразу передались їй, як секретарю сільської ради. Тож бюрократичних труднощів, пов’язаних із підписанням документів та прийняттям рішень не було.

Окрім цього, у лютому 2023 року, в Райгородській громаді мобілізували ще одного представника місцевої влади – старосту села Вища Кропивна Петра Білошицького.

«Вже майже рік наше село, грубо кажучи, без господаря. Це можна порівняти із тим, ніби з дому забирають чоловіка. Одразу виникли проблеми саме господарського характеру – це задачі, які практично забезпечують життєдіяльність села. Мова йде про те, щоб домовитись за підвіз дров, за підключення газу тощо. За цей рік без Петра Васильовича нам так і не вдалось підключити газ в селі. Петро Васильович дуже добре розуміється на всіх управлінських нюансах, тож без нього ми хоч і справляємось, але дуже важко», - розповіла адміністраторкавідділу «ЦНАП» в селах Вища Кропивна, Гута та Ометинці Яніна Цюпка.

Раптове виключення очільника територіальної громади з її життя несе за собою низку проблем, переконаний сам голова Райгородської громади Віктор Михайленко:

«У голови громади завжди є якась стратегія, якесь розуміння напрямку, в якому має рухатись громада. Коли голова випадає з цього процесу, то залишаються люди, у яких цього розуміння немає, або ж вони мають інше розуміння. В обох цих випадках розвиток громади уповільнюється».

Такої ж думки притримуються і інші представники органів місцевої влади в Райгородській ТГ. Зокрема, староста села Ометинці Юрій Цюпка вважає, що мобілізований голова громади приносив би більше користі для своїх співгромадян та Збройних Сил України, якщо б залишився на своєму місці.

«Віктор Миколайович – це дуже порядна людина і щирий патріот України. Проте, я вважаю, що від нього більше користі для країни було б, якби він був на своєму місці в громаді. Він активно займався волонтерською діяльністю, знаходив автівки, пальне та іншу допомогу для наших військових. Я вже не кажу про ті функції, які він виконував як голова громади», - запевняє староста села Ометинці Юрій Цюпка.

Райгородській громаді за рік вдалося адаптуватися до того, що її очільник знаходиться в лавах ЗСУ. За словами Віктора Михайленка, це заслуга колективу сільської ради та вчасно прийнятих рішень, які дозволяють громаді продовжувати своє життя.

«Перші два місяці після мобілізації я фактично продовжував працювати дистанційно. Було багато телефонних розмов, консультацій. Старався навчити своїх колег брати на себе відповідальність та приймати рішення, а також розповідав про велику кількість підводних каменів, про яки вони мають знати. На щастя, моїм колегам вдалось швидко адаптуватися, адже кадри в нашому апараті надзвичайно кваліфіковані. Також їм було легше через те, що до моєї мобілізації ми прийняли бюджет на 2023 рік. Тож їм залишалось лише виконувати цей бюджет, слідкувати за показниками та спокійно працювати», - каже мобілізований голова Райгородської ТГ.

Зараз Віктор Михайленко проходить військові навчання, де його готують, як командира відділення. Голові громади було важко звикнути до нової професії, але велике бажання захищати свою батьківщину, мешканців рідної громади та кохану, яка живе в Райгородській ТГ, допомогли йому адаптуватись в армії. Про перспективи повернення до обов’язків голови громади пан Віктор зараз не думає, мовляв, в першу чергу зараз треба робити все для перемоги.

Захист територіальної цілісності – це обов’язок та велика честь для усіх військовозобов’язаних громадян. І на прикладі Райгородської ТГ ми можемо побачити, що цей обов’язок виконують і представники місцевої влади. Історія Райгородської сільської ради доводить, що громада без голови може продовжувати функціонувати та розвиватися за рахунок підготовлених кадрів та активного бажання допомагати своїм землякам навіть дистанційно з боку мобілізованого очільника громади.

«Продовжуємо жити та працювати. Звісно, чекаємо на закінчення війни та повернення Віктора Миколайовича та Петра Васильовича, адже з ними робота піде набагато краще. Війна внесла свої корективи в життя громад і в селах зараз проблем вистачає. Проте ми продовжуємо вирішувати їх, не дивлячись на всі обставини, і продовжуємо вірити в перемогу України», - підсумовує виконуюча обов’язки голови Райгородської громади Інна Менюк.

Варто сказати, що це єдиний мобілізований голова громади у Вінницькій області. Точні дані у Вінницькому обласному ТЦК та СП не дають, кажуть, що не ведуть окремої статистики щодо органів місцевого самоврядування. Втім, у лавах ЗСУ зараз служать і п’ятеро депутатів Вінницької обласної ради: Олег Легеза, Сергій Якубовський, Олександр Підгорняк, Ярослав Чернега та Ілля Гуменчук. Цю інформацію оголосили під час останньої сесії Вінницької обласної ради.

__________________________________________

Наразі існує постанова Кабінету Міністрів України, яка затверджує порядок бронювання працівників органів місцевого самоврядування. Проте, ця постанова набула чинності 31 січня 2023 року – за два тижні після мобілізації Віктора Михайленка. До набуття чинності цієї постанови право на бронь виникало в залежності від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності працівника органів місцевого самоврядування.

Згідно із цією постановою, військовозобов'язані, які займають посади першої – четвертої категорій в органах місцевого самоврядування, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Посада голови Райгородської сільської ради відноситься до четвертої категорії.

Проте, кількість працівників органів місцевого самоврядування, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків від кількості військовозобов'язаних.

Із повним текстом постанови можна ознайомитись за цим посиланням.

______________________________________________

«З наведеного слідує, що сам по собі факт зайняття військовозобов’язаним посади голови сільської, селищної, міської ради в органах місцевого самоврядування, станом на сьогодні, не надає права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Разом з тим, з 31 січня 2023 року для таких осіб є своєрідна гарантія, що у випадку дотримання процедури, визначеної законом, вони отримають бронь незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності та, як наслідок, відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації», - пояснює адвокат Мар'яна Слізяк.

Читайте також, громади Вінницькі громади на «передовій»: соціальні послуги, інклюзивність та турбота про переселенців у Вапнярській ТГ.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: kyivschina24.com, фейсбук-сторінка Віктора Михайленка та Петра Білошецького, raygorod-otg.gov.ua