Вінницькі волонтери розповіли про свою роботу

Сьогодні, 5 грудня, відзначають Міжнародний день волонтерів. В Україні волонтерство набуло неабиякого значення. В умовах війни ці неймовірні люди тримають «волонтерський фронт» та іноді роблять неможливе для нашої армії. І навіть ті, які ще вчора не знали про потреби військових, дитячих будинків, лікарень та інших закладів, сьогодні стають волонтерами. I-VIN.INFO запитав у трьох вінницьких волонтерів та волонтерок про їх роботу.

З початку повномасштабного російського вторгнення Святослав Цюпка разом з товаришами почав допомагати своєму другу, Герою України Євгену Пальченку. Таким чином, волонтерство для нього стало вже звичною справою. І хоч сам Святослав себе не вважає волонтером, проте продовжує допомагати своїм друзям-військовим та захисникам, які разом з ними служать.

На запитання «чи змінилась кількість волонтерської допомоги з початку повномасштабної війни та зараз?» відповідає так:

 – Якщо порівнювати допомогу на початку війни та зараз, явно зменшилася кількість волонтерської допомоги. Проте запити від ЗСУ є постійно. Тут грає роль багато факторів. В тому числі і погодні умови, і відключення світла, і поломки машин, і таке інше. Але, на жаль, більшість запитів від хлопців із ЗСУ, а це десь 90%, фінансується з їхніх власних коштів. На мою думку, наші люди уже в десятки разів зменшили донати на ЗСУ. І відкривати великий збір, якщо ти не Притула, дуже складно. Люди подекуди забувають, що триває страшна війна, гинуть люди. Чомусь воно все переходе у фазу звикання, і це засмучує.

А на запитання «як волонтерство змінило ваше життя?» Святослав відповів наступне:

– Ще раз кажу, не можу назвати себе волонтером. Коли починаєш якийсь збір чи задумуєшся, як реалізувати потребу хлопців із ЗСУ, завжди хвилюєшся і вирішуєш, як це найкраще зробити. Це тільки на словах все так легко і гарно. Проте в усьому задіяна дуже велика кількість людей. І ти, як логіст, покроково все продумуєш. А коли певна річ, дуже необхідна, потрапляє до ЗСУ,  ти щаслива людина. Як ніби маленька мрія здійснилась. Потім розумієш, що хлопці потребували того чи іншого, і вже це отримали, на душі стає спокійніше.

Я вважаю – це мінімальне, що можу зробити, допомагати своїм друзям та їхнім колегам по службі. Насправді, ця справа – крапля в морі проти того, що вони роблять там, на передовій.

Вінничанка Лариса Полулях волонтерить з 2014 року, тоді допомагала військовим та передавала гуманітарну допомогу в АТО/ООС. Вона працює у волонтерській організації «Бойові бджоли». Чимало речей передали тим, хто їх по-справжньому потребує: військовим, переселенцям, пораненим та іншим. На запитання «чи змінилась кількість волонтерської допомоги з початку повномасштабної війни та зараз?» волонтерка Лариса відповідає так:

– Ні, не змінилась. У нас, в «Бойових бджілок», чітко окреслені напрямки роботи. Ми завжди намагаємось планувати витрати і закупівлі. Через це поступово все вирулюємо. Але дуже хотілось би більше гуманітарної допомоги, і не тільки.

«Бойові бджоли» передають спорядження та все необхідне для військових, медикаменти, наплічники, тонометри і купу потрібних речей для парамедиків. Також одяг для поранених бійців та гуманітарні вантажі для людей, які постраждали від збройного конфлікту. А нещодавно передали обладнання для реабілітаційного центру, невдовзі передадуть медпрепарати для мобільних шпиталів та лікувальних закладів.

На запитання «як волонтерство змінило ваше життя?» волонтерка зазначила наступне:

–      Насправді, ніяк не змінило. Якось так вийшло, тому що і до війни у нас також було багато волонтерських проєктів.

Своєю думкою з I-VIN.INFO також поділився вінницький волонтер Роман Весельський. З початку російсько-української війни у 2022 році, він регулярно їздить у гарячі бойові точки та привозить допомогу для наших військових. На запитання «чи змінилась кількість волонтерської допомоги з початку повномасштабної війни та зараз?» Роман Весельський зауважив:

–      Чесно кажучи, ми стараємось не зменшувати її. Проте кількість гуманітарної допомоги з Європи зменшується. Важче її доправити сюди, необхідні неабиякі кошти для цього. Для прикладу, доправити 20-тонну машину з «гуманітаркою» з Португалії до Польщі вартує 4000 євро. І це не враховуючи дорогу від Польщі до складу фонду, і далі всім тим, хто потребує допомоги. Наші люди також стараються допомагати всім, чим можуть. Звісно, перші місяці об'єм допомоги був більший від того, що є зараз.

А на запитання «як волонтерство змінило ваше життя?» волонтер каже наступне:

– Докорінно змінилось життя, починаючи від своїх звичок до життєвих цілей. Коли ти вперше потрапляєш в зону бойових дій і бачиш, що пережили і переживають люди, які там залишились, у тебе всередині все перевертається від побаченого. І ти починаєш розуміти, що не хочеш повторення такого в нас. В той самий час, ти хочеш зробити все, щоб допомогти цим людям і показати те, що про них не забули.

I-VIN.INFO вітає усіх причетних до Міжнародного дня волонтерів, та хоче побажати сили, енергії, наснаги, натхнення продовжувати далі рухати країну вперед до перемоги!

Нагадаємо, на Вінниччині викладач та учні ліцею виготовляють «кішки» для ЗСУ.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: взято з сторінок у Фейсбуці волонтерів.