Сьогодні в Україні відзначають День Національної гвардії

Дмитро Троян вирішив стати військовослужбовцем ще в школі. Так, у 2013 році він вступив у Академію на факультет внутрішніх військ в Києві. У цій Академії навчались його двоюрідні брат та сестра. І вже у 2017-му році він остаточно вирішив будувати кар’єру військового. Для I-VIN.INFO командир 3-го стрілецького батальйону, який отримав медаль «За військову службу Україні», розповів свою історію.

«Після вступу до Академії був Майдан, тоді внутрішні війська переформатували в Національну гвардію. Далі розпочалась Антитерористична операція. І, власне, своє навчання почав безпосередньо тоді, коли почалась війна з росією. Ми постійно готувались до війни, бо розуміли, що якийсь конфлікт буде. Але я чесно не очікував, що він буде таких масштабів», - розповідає нацгвардієць Дмитро Троян.

Він пригадує, що 24 лютого, коли йому зателефонували і сказали, що розпочалась війна, він був вдома. Почув сигнал бойової тривоги і одразу поїхав на роботу. Тоді чоловік ще був на посаді командира роти і йому підпорядковувались багато бійців строкової служби. Тож, вони швидко отримали зброю, боєприпаси і з 1 березня виїхали на виконання завдань в Житомирську область.

«Коли почалось безпосередньо повномасштабне вторгнення, я був командиром рот, в мене були строковики, деякі мобілізовані, хтось за контрактом. Тобто, підрозділи були сформовані. Потім я отримав поранення. Далі мене виписали з госпіталя, і в травні я знову повернувся до виконання завдань на посаді заступника командира роти. Тоді ж ми розпочали процес формування батальйону: збирали добровольців. Сформували батальйон і виїхали на виконання бойових завдань. Це вже були військовослужбовці мобілізовані та за контрактом. Ми два місяці проходили бойову підготовку: і у вінницькій частині, і у Івано-Франківську», - каже Дмитро Троян.

За цей час трапилось багато історій та однією з них чоловік вирішив поділитись, адже її можна прирівняти до дива:

«Цю історію розповідали мої бійці…Після удару авіації по наших позиціях впала ракета. Вона прокотилась по землі і вдарила в бронежилет мого товариша, та не вибухнула».

І взагалі, за словами Дмитра, війна вийшла на інший рівень. Він пояснює, що відчувається потреба в боєприпасах. Та за допомоги західних партнерів, які дають артилерійські установки та набої до них, ситуація вирівнюється:

«Я можу аналізувати ситуацію як командир більше, бо солдату треба гарно поїсти та поспати. Ми дуже багато і часто використовуємо дрони, систему радіоелектронної боротьби, старлінки, особливо, коли виконували бойові завдання на Сході. Якщо порівнювати ситуацію кілька років тому і зараз, то велика потреба в літальних апаратах. Їх можна досить ефективно використовувати, а вони часто виходять з ладу. Бували такі випадки, що ми за місяць могли втрати близько 11 дронів. Також, коли виконуємо якісь бойові завдання, то використовуємо гармати, самохідні артилерійські установки тощо».

Водночас на запитання, що не дає опускати руки і продовжувати боронити Україну чоловік відповідає:

«Я кадровий військовий і майже 10 років в армії. У часи своєї юності розумів, що буде конфлікт і треба буде виконувати свої військові обов’язки. Морально постійно готувався і зараз розумію: ми війну не починали, але нам її треба закінчувати».

У свою чергу, редакція I-VIN.INFO вітає усіх причетних до Дня Національної гвардії України. Бажаємо вам скорішого повернення до рідних і близьких зі словами «Ми перемогли!».

Нагадаємо, вінничани відзначають День Національної гвардії

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото:  скріншоти з попереднього відео