Пілотний проєкт покликаний допомогти ветеранам війни у всіх питаннях адаптації до цивільного життя

У Вінниці стартував пілотний проєкт «Помічник ветерана». Учасники проєкту стануть справжніми помічниками ветеранам: допомагатимуть з оформленням документів, працевлаштуванням тощо. Вони підтримуватимуть, координуватимуть, направлятимуть, словом, відстоюватимуть інтереси ветеранів та їх родин. Завдяки цьому проєкту має покращитись адаптація ветеранів у цивільному житті. З огляду на те, що їхні потреби найкраще знають самі ветерани та члени їхніх сімей, вони й отримали перевагу у відборі кандидатів на помічників ветерана. Адже проєкт базується на принципі «рівний – рівному», повідомляє I-VIN.INFO.

«Я знаю, що наша робота буде дуже важка, адже у ветеранів дуже багато претензій, - каже Світлана Ковальська із міста Хмільник. – І знаю це дуже добре, бо я – дружина ветерана, мати учасника війни, сестра, тітка. Вони ж тут, у цивільному житті себе поводять, як на війні: одразу в бій, одразу воювати. На жаль, багато проблем ветеранів не було кому вирішити. І головною перепоною бачили владу. І тут ми будемо буфером між владою та ветеранами. Будемо допомагати. Наша сім’я через це пройшла, ми знаємо, як і що. Знаємо, як довго готуються документи. Просто процедура оформлення дуже довга, і це не тільки для ветеранів, а для всіх. Такі терміни. І це постійно треба пояснювати».

Виділення землі, безкоштовне лікування, оформлення документів – цим та іншим опікуватимуться помічники

Пані Світлана називає кілька найгостріших проблем, з якими постійно стикаються ветерани і які важко вирішити:

«Наприклад, тих же два гектара землі, які потрібно надати ветерану згідно із законодавством. Де їх взяти на всіх? Земля є, але вона то в оренді, то в суборенді. І це питання буде вирішуватись роками. Далі – безкоштовне лікування. Теж відповідно до законодавства. Але є певний список безкоштовних ліків. І в лікарні не можуть дати ліки, якщо їх немає в списку. Деякі доводиться купувати самим, тому що вони досить специфічні. А кругом кажуть, що військовий нібито має отримати безкоштовне лікування. Тут теж треба пояснювати. Не говорячи вже про психологічну реабілітацію. Адже зараз військових психологів немає. Досі. Через півтора року повномасштабної війни. Жоден вуз не готує військових психологів. І це теж величезна проблема. Будемо працювати, будемо комунікувати, будемо створювати нову реальність».

Зацікавила робота помічника ветерана і військовослужбовця Олександра Маркова. Він на війні втратив ногу, зараз пересувається на протезі.

«Треба допомогти нашим хлопцям, тому що їм потрібно воювати з нашою системою. Знаю це на своєму особистому досвіді. Мені пощастило, мені дуже допомогла дружина, вона працює у відділі кадрів інституту реабілітації. Тому багато питань ми передбачили та швидше оформляли документи. Але й ми стикнулись з нюансами, коли система тисне і додає проблем. Приміром, коли я збирав довідки, стикнувся з проблемою, що у мене відсутня ІПР (індивідуальна програма реабілітації). Отож, готую документи, але у направленні мені пишуть лише «протез», а не пишуть код протезу. Та сама історія з милицями, не пишуть, ліктьові чи плечові потрібні. І це все ти проходиш, збираєш усі папірці, подаєш всі документи, а їх повертають, бо цього коду немає. І ти знову повертаєшся на МСЕК, знову переоформлюєш документи. Потім потрібне взуття, і ти знову повертаєшся на МСЕК, тому що знову точно не вказали код взуття. І це тільки один нюанс я описав, а їх багато», - говорить пан Олександр.

Навіть 1 групу інвалідності йому призначили лише на рік. А потім, сказали, буде 2-га група вже пожиттєво.

Про проблемами із МСЕКами під час конференції «Вперед і вгору», яка проходила у травні 2023 року, висловився адвокат, співзасновник ГО «Принцип» Масі Найєм. Він зауважив, що МСЕКів взагалі не повинно бути. Мовляв, алгоритм ВЛК має проходити в онлайн-режимі, ніяких особистих контактів. Ветерани теж сподіваються, що це гостре питання поступово врегулюється. А поки що помічники ветеранів будуть допомагати у спілкуванні з представниками медико-соціальної експертної комісії.

Помічник ветерана має бути стресостійким та юридично підкованим

Про те, що військові повертаються в цивільне життя зовсім іншими, наголошує пані Крістіна із міста Гайсин, вона дружина ветерана:

«Там, на фронті, вони перебувають зовсім в інших реаліях. Там у них інші погляди з’явились на життя. У них там одне життя, а в нас – інше життя. Тут їх чекає не те, до чого вони звикли. Я це відчула на своєму чоловікові. Ми навіть разом ходили на арттерапію. Але найкраще, коли ветеран бачить, як горять від щастя очі його дитини, це найцінніше. Нашому Матвійчикові два роки, і він найефективніше «лікує» свого тата. В адаптації ветеранів головне не фінансове забезпечення, а стосунки, головне – залишатись людьми. Ті, хто не був там, на передовій, не розуміє, що це, що переживають військові і їхні рідні».

Тому жінка переконана, що найкращими помічниками ветеранів будуть ті, хто наближений до військових. До війни їхня родина мешкала в Києві, а згодом жінка з немовлям переїхала до своїх батьків у Гайсин. І поки що будуть жити на Вінниччині.

«Мій чоловік після поранення за станом здоров’я вже не може воювати. Він вже ветеран, і всі проблеми, які стосуються ветеранів, нашій родині добре відомі. Психологічний стан ветерана і так не дуже добрий, а тут ще постає спілкування з державною системою. Важко не тільки ветеранам, і всій родині. Вважаю, що помічникам ветерана треба працювати з усією родиною. Все ж лягає на плечі дружини, коли вона виховує маленьку дитину, чекає звісточку від свого коханого», - зітхає пані Крістіна.

За словами ще одного кандидата у помічники ветерана Олександра Шевченка, помічниками ветерана повинні бути люди з досвідом роботи на державній службі:

«Я спілкувався з хлопцями. Це дуже сильні та патріотично налаштовані воїни, але вони зовсім не пристосовані для спілкування з чиновниками. З бюрократами у гарному сенсі цього слова. Адже тут є свої нюанси. Я 20 років пропрацював у державній структурі і знаю, що це таке. Закінчив Одеську академію державного управління. Був начальником управління Держгеокадастру в Одеській області. Тому знаю усі нюанси. У 2019 році брав участь у конкурсі на посаду начальника відділу міністерства ветеранів у Вінницькій області.Другим тоді, на жаль, став. Тепер спробую себе уцій роботі, заохочую також своїх друзів та знайомих подавати заявку на помічника ветерана. Допомога – найважливіше у нашій роботі. І у сферімедицини, і у сфері юриспруденції, і з питань працевлаштування. Дружину привів, але вона починає трішки сумніватись, тому що робота у нас буде важка. Але впевнений, що впораємось!»

Головна мотивація для кандидатів – бути корисними

Зголосились взяти участь у проєкті близько 100 мешканців Вінниччини. Після співбесід на першу хвилю навчання відібрали 22 кандидата.

«Співбесіди тривали офлайн. Нам треба було зрозуміти, хто з кандидатів «потягне» таку роботу. В першу чергу, звісно, звертали увагу на мотивацію. Більшість кандидатів говорили про те, що хочуть робити щось корисне. Тут є і члени сімей військовослужбовців, і члени сімей загиблих, і самі військовослужбовці. Вони можуть допомогти як люди, які вже пройшли все на своєму шляху, знають як і що робити. Також проскакувала навіть мотивація –допомогти й собі. І це теж важливо, - розповідає начальниця відділу допомоги ветеранам війни управління у справах ветеранів війни департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОВА Євгенія Григорук. – Ми дотримуємось принципу «нічого про ветеранів без ветеранів». Адже точки зору ветеранів деякі питання можуть виглядати по-іншому. Тож, будемо знати всі їхні потреби та їхнє бачення вирішення проблем».

Фото надане Євгенією Григорук

На навчанні першої хвилі є представники Вінницької, Хмільницької, Гайсинської, Тульчинської міських територіальних громад.

«Звичайно, найбільше маємо кандидатів з Вінницької тергромади. Крім того, є представники Житомирської та Київської областей. Вони дуже вмотивовані, потужні, готові до змін і до переїзду до нас. Була щаслива почути на співбесідах, що вони хочуть багато зробити, - продовжує пані Євгенія. – Наша область була обрана для пілотного проєкту, тому що у нас вже давно добре розвивалась ветеранська політика, і в цьому ми досить сильні. Ми довго пропрацьовували сам проєкт постанови, щоб у всіх було досить чітке бачення подальших кроків. І вирішили: якщо раптом проєкт не запуститься, ми його реалізуємо власними силами, будемо намагатись профінансувати його з місцевих бюджетів. Тому що напрацювань у нас багато, і їх вже варто втілювати у життя. Але проєкт підтримали і у нас від нього багато позитивних очікувань».

Учасники проєкту навчатимуться три тижні на базі Центру ветеранського розвитку, який розташований в одному з корпусів Вінницького національного технічного університету. Проректор з молодіжної і міжнародної політики і директор Центру ветеранського розвитку цього університету Юрій Бурєнніков зазначає, що навчатимуть помічників ветерана найкращі викладачі, які мають досвід та знання у роботі з ветеранами:

«Ми отримали майже 90 заявок, на перший етап навчання відібрано 22 людини. Ще триває набір у громадах, тому плануємо, що загалом навчання пройдуть близько 300 людей. Учасники отримуватимуть і теоретичні, і практичні завдання. Навчання включає шість блоків дисциплін, які пов’язані з адаптацією ветерана, з його психологічного адаптацією, з можливістю супроводу в державних органах, які опікуються ветеранами. І все це має пройти швидко та зрозуміло насамперед для самого помічника ветерана. По завершенні – іспит та вручення сертифікатів. Планується, що всіх наших випускників працевлаштують. Адже це дуже актуальна посада на сьогодні».

Депутати Вінницької міськради проголосували 25 серпня за рішення створити Сервісний центр помічника ветерана. Директорка департаменту соціальної політики міської радиВалентина Войткова зауважила, що ті,хто успішно пройдуть навчання і отримають сертифікат, будуть працевлаштовані у Вінницькому міському центрі соціальних служб. І на його базі створять Сервісний центр помічника ветерана.

Робота відпрацьовується у чотирьох областях з перспективою масштабування на інші

Пілотний проєкт стартував 1 липня 2023 року у чотирьох областях: Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській та Миколаївській. Відібрані були області з різною кількістю ветеранів та різною економічної ситуацією, щоб краще вивчити проблеми ветеранів в різних умовах. Щоб врахувати слабкі місця та відпрацювати ефективні рішення.

Підтримка ветеранів включатиме:

-економічну незалежність завдяки успішній професійній реалізації;

-можливість подальшої військової кар’єри;

-забезпечення ветеранів житлом;

-медичні (реабілітаційні) послуги.

Всі послуги будуть надаватися безкоштовно. Серед них, зокрема:

-допомога в одержанні довідок;

-допомога з пошуком програм підвищення кваліфікації, перепрофілювання тощо;

-сприяння у працевлаштуванні;

-інформування про програми підтримки ветеранів, членів сімей ветеранів;

-допомога в переїзді, у пошуку житла.

Згідно із наданими послугами будуть складатися акти виконаних робіт. Один помічник ветерана може працювати зі 100 ветеранами. Міністерство у справах ветеранів оприлюднило інформацію, що зарплата помічників ветерана складатиме в середньому 16 тисяч гривень.

Після успішної реалізації пілотних проєктів вони масштабуються на всю Україну.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Головне фото: undp.org

Фото: mva.gov.ua, Тетяна Щербатюк