Історія виникнення та трансформація Міжнародного жіночого дня

Нещодавно у Дії завершилося опитування українців та українок щодо того, чи робити 8 березня держав вихідним в цьому році. Майже 62% опитаних, а саме 1.3 мільйони громадян України висловились в підтримку залишення 8 березня вихідним. З цього приводу I-VIN.INFO згадує, як виникла міжнародна традиція святкування Міжнародного жіночого дня та як феміністські протести стали причиною розвалу російської імперії.

Історія виникнення

Ще у XIX столітті в Європі та США жінки неодноразово виходили на демонстрації проти дискримінації та створювали різноманітні жіночі організації й ради. У більшості держав світу жінки були позбавлені значної частини цивільних прав. Зокрема, вони не могли брати участь у виборах, а також отримували меншу ніж чоловіки зарплату попри те, що в індустріально розвинених країнах часто були змушені виконувати фізично тяжку роботу.

У 1908 році 15 тисяч жінок в Нью-Йорку вийшли на демонстрацію, вимагаючи скорочення робочого дня, збільшення заробітної плати та права голосу (в більшості штатів жінки здобули його у 1920 році, коли ухвалили 19-ту поправку до Конституції США). Наступного року Американська соціалістична партія запропонувала зробити останню неділю зими Днем трудящих жінок.

У 1910 році делегати зі Сполучених Штатів прибули у Копенгаген на Другу міжнародну конференцію соціалісток, яка проводилася у межах Восьмого конгресу Другого Інтернаціоналу. Там 27 серпня вони зустрілися з уже відомою на той час німецькою соціалісткою Кларою Цеткін. Саме Цеткін разом із німецькою делегаткою Луїзою Циц запропонувала започаткувати Міжнародний жіночий день за зразком Міжнародного дня праці, який відзначався від 1890 року. Понад 100 учасниць зустрічі, які представляли 17 країн, домовились щороку в березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні й соціальні права. Вони ухвалили відповідну резолюцію, проте не визначили конкретну дату свята.

У 1911 році його вперше відзначили в Німеччині, Австро-Угорщині, Данії й Швейцарії.

Російська імперія та СРСР

На тлі війни 23 лютого (за новим стилем – 8 березня) у столиці Російської імперії Петрограді розпочалися події, що згодом увійшли до історії як Лютнева революція. На вулиці міста під гаслами «за хліб і мир» вийшли тисячі жінок. За кілька днів після повстання російський імператор підписав указ про надання жінкам виборчого права, проте ані більшовикам, ані ліберально-буржуазним колам, які ініціювали антиурядові виступи, цього вже було недостатньо. Мітинги за полегшення становища робітниць та припинення війни перейшли у демонстрації та страйки. Це призвело до того, що імператор був змушений зректися престолу.

Після закінчення війни та революції вже у 1921 році на 2-й Комуністичній жіночій конференції було ухвалене рішення святкувати Міжнародний жіночий день щорічно 8 березня.

В яких країнах відзначають Міжнародний жіночий день 8 березня

Нині 8 березня визнається офіційним національним святом у більшості пострадянських країн – в Азербайджані, Вірменії, Білорусії, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Латвії, Молдові, Росії, Узбекистані, Україні, Таджикистані та Туркменістані. Також Міжнародний день жінок відзначається в Анголі, Гвінеї-Бісау, Замбії, Камбоджі, Кенії, КНДР, Мадагаскарі, Монголії, Уганді та Еритреї. При цьому в Лаосі цей день є вихідним для жінок, а у Китаї 8 березня жінки мають скорочений робочий день. У столиці Німеччини Берліні 8 березня є регіональним святом.

Міжнародний жіночий день є всесвітньо визнаним днем святкування досягнень жінок у всіх сферах життя і протесту проти пережитків нерівноправ'я. Відповідну заяву Генасамблея ООН проголосила ще у 1975 році.

Читайте також, «Ми вміємо цінувати мир» — представниця Уманської громади про висновки панельної дискусії на Конгресі в Польщі.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: artefact.org.ua