menu
Ексклюзив Надзвичайні події Влада Громади Війна Освіта Культура Туризм Дозвілля Спорт Технології Історія Україна і Світ Агро Коронавірус Інфо Medtime Оздоровлення Beauty.Time Life Команда IVin
<-

Особливості святкування Великодня у центральних та західних регіонах України

15.04.2023 18:10

Василь Мельникович розповів про традиції на свято Великодня

Навіть в умовах повномасштабної війни українці продовжують дотримуватись традицій, які є незмінними протягом багатьох століть. Невдовзі в Україні зустрічатимуть Великдень. Прикметно, що у різних куточках нашої країни є свої відмінності проведення цього свята. Своїм досвідом щодо великодніх обрядів поділився для I-VIN.INFO Василь Мельникович, який народився на заході України, а зараз мешкає у Києві. Він є керівником компанії «Майбутнє будуємо разом» та Почесним президентом волейбольного клубу «Добродій-Медуніверситет-ШВСМ» з Вінниці.

«Я ще у 1980-ому році переїхав із Західної України до Києва. З’ясувалось, що у центральних регіонах Великдень був не таким великим святом, як наступний тиждень після нього. В народі його називають «проводи». Мене завжди дивувало це, бо я вихований у віруючій сім’ї, ми завжди надаємо великого значення Великодню. Люди розуміли, що це жертва Христа заради людей, його Воскресіння. У нас підготовка до Великодня триває довго, особливо ретельно – у Страсний тиждень. І це теж дуже важливі дні для віруючих», - каже Василь Мельникович.

На його думку, у Західній України люди частіше ходять до церкви та більше шанують свято Воскресіння Христа. Окрім цього, у західних регіонах паски пекли не такі здобні, як зараз у центральних регіонах. Вони більше схожі на хліб чи коровай.

«У нас не вважалося, що паска – це здобна випічка, як італійський панетоне. Для нас це був обрядовий хліб, а не здоба з глазур’ю та посипкою. Звісно, у західних регіонах печуть солодощі. Проте це називається пляцками. Це такі торти, які вмілі господині випікають дуже гарними і смачними. Іноді таке видумують, що просто дивуєшся, як таке взагалі можна спекти», - зауважує Василь.

Також додає, у центральних регіонах чомусь немає традиції випікати пляцки, все набагато простіше. Проте є різноманітність у приготуванні м’ясних страв.

«Західна Україна була окупована радянським союзом з 1939 року. Ще раніше ці землі були у складі Польщі, і ментально «західняки» ближчі до сусідніх європейських країн. Крім того, у нас були люди, які пам’ятали давні традиції. Наприклад, на Великдень після служби у церкві була традиція стріляти. Робили саморобні пристрої і з них стріляли. Чесно, досі не знаю, звідки пішла та традиція», - каже Василь Мельникович.

Як дізнався I-VIN.INFO зі статті від етнолога Юрія Пуківського, така традиція була пов’язана з обрядом, щоб відігнати нечисту силу. Це робили за допомогою різних звуків – приміром, не так давно на Галичині всі «стріляли» банками з-під фарби за допомогою карбіду. До цього додалася «опція» дзвонити у дзвони протягом усього Великодня. Той, кому вдавалося подзвонити першим, мав сподіватися на те, що цього року йому добре вестиметься і урожай буде добрим.

Також Василь Мельникович розповів, що після служби та великоднього обіду, люди йшли кликати «вродай», себто врожай. Для цього старші жінки збирались та співали. Проте люди відійшли у засвіти і деякі традиції, на жаль, забулись.

«Найголовніше – розуміти, що таке Великдень. На щастя, у нас збереглась культура писанкарства. У моїй сім’ї не було художників, проте писанки воском розписували, крашанки варили. І зараз усі продовжують традиції своїх батьків», - запевняє пан Василь.

Додає, що особливе значення для людей із Західної України має Страсний тиждень. Він дуже важливий у розумінні, що Христос терпів, пережив зраду учнів і воскрес заради людей.

«У Велику п’ятницю люди йдуть до церкви, ніхто не працює. Дотримуються суворого посту. А потім печуть паски, готують різні м'ясні страви, труть хрін, який обов’язково має бути на столі. Мабуть, великоднє застілля у всіх однакове. В кого що є, те і ставлять на столи. Господині намагаються якнайкращі страви приготувати. Якщо глянути на ці столи, то українці не так вже і бідно живуть, як розказують деякі», - каже Василь Мельникович.

Після служби у церкві всі приходили додому. Перед тим, як почати святкову трапезу, молилися, діти «билися» яйцями, а потім з’їдали їх. Вже після смакування свяченого яйця дозволялось їсти інші страви та смакувати напої.

«Починається все з яйця і хрону. Паску, масло, сир, ковбасу, шинку і все інше теж їли, але вже після яєць. На Вінниччині багато бував, і мені близька ця культура. Втім, частіше на Великдень їхав до себе додому, адже все ж це сімейне свято, тому і не святкував у інших регіонах», - каже Василь Мельникович.

Нагадаємо,гігантські писанки встановили у центрі Вінниці.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: ілюстративні фото(seedsandroots.net/) та з вільних джерел


Читайте також