Очільники громад на нараді обговорили питання ветеранської політики

У Вінниці голови громад обговорювали актуальні питання з адаптації ветеранів у цивільному житті. На розширеній нараді з питань ветеранської політики у Вінницькій області звітували про останні досягнення та плани на майбутнє, як покращити життя для військовослужбовців з фронту. Тут торкалися питань не тільки психологічної підтримки, проведення реабілітації для військових, а ще й майбутнього працевлаштування та грантів на відкриття власної справи. I-VIN.INFO побував на нараді у Вінницькій ОВА та поділиться найосновнішим.

Загалом на нараді зібралося чимало голів з різних громад Вінниччини. Як підкреслив начальник Вінницької ОВА Сергій Борзов, важливо, аби очільники міських та сільських рад сьогодні їх почули і на місцях вирішували актуальні проблеми щодо ветеранів. Також він наголосив на важливості ветеранської політики.

«Треба зробити, аби кожна сім'я отримала підтримку. І це не зважаючи, де вона проживає, чи у Вінниці, чи в Ольгополі. Тому і зібралися голови громад, бо ви ближче до своїх людей. Ми приймаємо програми для підтримки ветеранів та членів їх сімей не для «галочки», а для ветеранів», - зауважив голова ОВА.

Окрім цього, до 1 жовтня 2023 року усі громади мали перевірити наявні програми і привести їх у відповідність до обласної програми підтримки ветеранів та членів їх родин. Як проінформувала під час свого виступу директорка Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОВА Світлана Ярмоленко, лише 35 громад затвердили місцеві програми підтримки військових та їх родин.

«Ще 18 – включили заходи, які відповідають обласній програмі. Проте 10 громад не тільки не затвердили окремі програми, але й не забезпечили виконання заходів, які містились у дорученні. А саме: Агрономічна, Бабчинецька, Краснопільська, Копайгородська, Кунківська, Ободівська, Северинівська, Стрижавська, Ямпільска, Яришівська. Лідером з незатверджених програм є Краснопільська громада. А серед громад, які свідомо підійшли до цього питання, хочу виділити та подякувати Вінницькій, Ладижинській, Тульчинській та Хмільницькій громадам за чітке бачення і розуміння програми дій», - вимовила Світлана Ярмоленко.

Також вона проінформувала, що їхній департамент неодноразово влаштовували дозвілля для дітей військовослужбовців. Це і різні активності у межах міста, і поїздки закордон у дитячий табір. Також вона додала, що громади можуть звернутися до них, і вони можуть допомогти провести для діток та родин військовослужбовців дозвілля у Вінниці.

А директорка Вінницького обласного центру соціальних служб Олена Стоялова, розповіла, що вже з квітня 2024 року впровадять послугу з соціальної адаптації ветеранів та членів їх сімей у області на системній основі. Директорка наголосила головам громади створити базу даних тих родин ветеранів, які потребують соціального відновлення і можуть взяти участь у такій програмі.

«На сьогодні є важливим і індивідуальна соціальна адаптація ветерана. Аби у своїй сфері ветеран відчув визнаним, реалізованим, громади мають врахувати їхні потреби. Також важливо вмотивувати людину подолати всі труднощі, які виникли та реалізувати себе у житті. Варто і допомогти з працевлаштуванням ветеранам. І звісно,сприяти належному лікуванню. Важливо, залучити ветерана до життя громади. Процес адаптації є індивідуальним, може бути складним, але важливим», - запевнила директорка.

Олена Стоялова також додала, що зараз зарплата психолога є найнижчою. Саме в цих лікарях наразі є велика потреба. Наразі є громади, в яких зарплатня психолога була нижче середньої. Директорка зауважила, що із великим навантаженням на психологів, повинна бути гідна заробітна плата. На базі Вінницького обласного центру соціальних служб запровадили регіональний тренінговий центр для підвищення фахового рівня спеціалістів. Вже цього року будуть підвищувати фаховий рівень не лише психологів, а і членів неформальних об’єднаних психологів, які є у кожній громаді.

А перша заступниця начальника Вінницької ОВА Наталя Заболотна поділилися простими кроками, як відкрити ветеранських простір у кожній громаді. Вона зауважила, що питання щодо функціонування такого простору будуть актуальними не на роки, а на десятиліття.

«Ми маємо створити таку систему, яка дозволить забезпечити допомогою кожного і кожну, що потребують підтримки, консультації, і всіма необхідними послугами. Ветеранський простір – це майданчик, де послуги для ветеранів надаються безкоштовно. Це простір, який доступний. Саме приміщення має бути безбар’єрним. Якщо вже і говорити про розташування, це місце не має відкриватися на другому чи третьому поверсі. Ветеранський простір – це комунікаційний майданчик між ветеранами, їхньою спільнотою, родиною, громадськістю та органами влади. І це можливість враховувати побажання ветеранів», - підкреслила перша заступниця.

Наталя Заболотна додала, аби відкрити ветеранський простір варто зібрати навколо активних людей, яким буде небайдуже та зможуть згенерувати класні ідеї. Сама громада має забезпечити хоча б мінімальний список речей, аби відкрити такий простір – приміщення та персонал. В ідеалі у ветеранському просторі мають бути різні зони для різних справ.

«Цієї ночі я мала можливість побачити, як на вокзал привозять важкопоранених бійців. Так сталося, що у цьому потязі був мій двоюрідний брат… Але наскільки класно, чітко працювали військова та цивільна медицина. Я отримала масу задоволення, дивлячись, як кожна швидка під’їжджала та знала своє місце. Як кожна бригада швидкої виходила та йшла чітко до свого вагону і знала свого пораненого. Мені дуже хочеться, аби такий механізм, як у швейцарського годинника, працював тут у нас. Коли кожен працює на своєму місці чітко заради наших бійців», - зауважила Наталя Заболотна.

Виконавча директорка ГС Вінницький аналітично-просвітницький центр «Ветеранський простір» Марія Довжик загально розповіла, як функціонує їхня організація. Вона пояснила важливість фізичної реабілітації, юридичної допомоги, організації корисного дозвілля до родин та дітей військових. На початку їхньої діяльності більшість заходів проводилися на волонтерських засадах. Саме у цих просторах, наголошує Марія Довжик, можуть пояснити родинам зниклих безвісти військових, що робити та як діяти, аби не зашкодити.

Як підкреслив Сергій Борзов, голови кожної громад на місцях мають проаналізувати наявний ресурс для створення таких просторів, які б справді хотіли відвідати учасники бойових дій, їх родини, а також сім’ї зниклих безвісти і військовополонених.

Окрім цього, керівниця філії Ветеран Хаб у Вінниці Анастасія Бунич розповіла про діяльність їхньої організації, яка існує з 2018 року. І з цього часу їхні спеціалісти надали 27 тисяч послуг для ветеранів та їхніх родин. Вони започаткували групи підтримки для родин, що чекають своїх захисників та захисниць в режимі онлайн та офлайн. Наразі Ветеран Хаб позиціонує себе, як безпечний простір, де люди можуть отримати підтримку, допомогу, спілкування і навіть відпочинок. Також вони започаткували проєкт «Шлях ветерана та ветеранки» і «Шлях коханої воїна», в яких розповідають про життя військовослужбовців та їхній дружин.

Один з найцікавіших виступів був від заступниці директора – начальниці управління медичної допомоги населенню Департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОВА Тетяна Бондаренко. Вона розповідала про те, як реалізовують ветеранську політику в системі охорони здоров'я. Наразі 132 заклади охорони здоров’я області надають реабілітаційну допомогу ветеранам. Базовий заклад для цього визначили – «Вінницький обласний клінічний медичний реабілітаційний центр ветеранів війни та радіаційного захисту населення ВОР».

«Наказом начальника обласної військової адміністрації затверджено 22 заклади, які надають допомогу діючим військовим. В області працюють 54 мультидисциплінарні реабілітаційні команди. Також розпочато роботу над концепцією впровадження телемедицини для довготривалої реабілітації вдома. Наразі 16 закладів охорони здоров’я надають пакет реабілітаційної допомоги дорослим і дітям у стаціонарних умовах», - проінформувала Тетяна Бондаренко.

Вона зауважила, що впродовж 2024 року у кластерних лікарнях створять відділення реабілітації. А саме у Хмільницькій центральній лікарні, Вінницькій міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги та у Гайсинській центральній районній лікарні. Наразі розпочали роботу з об'єднання КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» та КНП «Северинівська лікарня відновного лікування Вінницької обласної ради», аби розбудувати систему реабілітації онкологічних хворих.

«Також для військових мають створити «Палату героїв» – це довготривалий догляд та можлива реабілітація поранених захисників України, які перебувають в пригніченому стані свідомості, а саме мають апалічний синдром. До цієї палати є певні вимоги: одномісні палати, багатофункціональне ліжко, крісло колісне, апарат ШВЛ, монітор пацієнта, туалет разом з душовою кабіною тощо. Ще таким пацієнтам мають забезпечити гігієнічні процедури двічі на день, прогулянки на свіжому повітрі – мінімум 2 рази в тиждень по 45 хвилин, відвідування фізичного терапевта з реабілітаційного відділення – мінімум двічі на тиждень тощо», - каже Тетяна Бондаренко.

Окремим важливим питанням стояли центри психологічної допомоги. Наразі в Україні вже функціонують 73 мобільні мультидисциплінарні бригади на базі спеціалізованих закладів охорони здоров′я з надання психіатричної допомоги. У Вінницькій області – 4 мультидисциплінарні бригади. Основним завданням на сьогодні є створення амбулаторної психіатричної допомоги на базі кластерних закладів Вінницької області. Також Тетяна Бондаренко наголосила на програмі дій із подолання прогалин у сфері психічного здоров'я – Mental Health Gap Action Programme. Сімейні та інші лікарі можуть пройти онлайн-навчання та отримати відповідний сертифікат.

Як розповів директор Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА Володимир Буняк, важливим напрямком також є патріотичне виховання дітей у загальноосвітніх навчальних закладах. Також вони провели 536 благодійних заходів для ЗСУ. Для ветеранів проводять й спортивні змагання. Троє вінничан взяли участь у «Іграх нескорених».  

А за словами директорки Вінницького обласного центру зайнятості Галини Скоковської, однією з найпопулярніших програм для ветеранів є отримання грантів на відкриття власної справи. Наразі такі гранти отримали 29 військовослужбовців. Суму на грант надають відповідно до створення робочого місця. Наприклад, для власної справи можна взяти і 1 мільйон гривень, але треба створити 4 робочих місця.  

«Ми платимо роботодавцям за те, що беруть на роботу ветеранів – 50% фактичних витрат на заробітну плату. Вони відшкодовуються впродовж 12 місяців. Якщо зарплата 40 тисяч, то 20 тисяч покриває держава. Роботодавцями можуть бути з будь-якою формою власності, в тому числі, і комунальні заклади можуть претендувати на цю можливість», - запевняє Галина Скоковська.

Читайте також, «Світ метеликів»: для родин захисників з Вінниччини влаштували яскраві вихідні.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: Вінницька ОВА, Руслана Сивак.

Головне фото: Вінницька ОВА.