Як працює соціально-відповідальний бізнес у громадах України

Партнерська публікація

Внаслідок повномасштабного вторгнення чимало громад в Україні зазнали руйнувань, а деякі виробництва закрилися. Наразі українська економіка проходить чималі випробування. У такий час важливо, аби підприємства працювали та підтримували розвиток громад. Прикладом соціально-відповідального бізнесу є компанія МХП, яка впроваджує комплексні соціальні програми для громад та втілює численні проєкти у селах, селищах та містах. I-VIN.INFO поспілкувався з директором департаменту корпоративної соціальної відповідальності МХП Павлом Морозом про економіку громад, співпрацю МХП з середнім та малим бізнесом, підтримку стартапів та можливості для ветеранів реалізувати власну справу.

Війна істотно підірвала економіку України. За таких умов стартапи молодих підприємців мають важливе значення?

– Ми прекрасно розуміємо, що економіку громад робить не тільки великий бізнес. Звісно, великий або середній бізнес дає стабільні податки в місцеві громади. Але наявність малих і середніх підприємств на території громад є важливим драйвером забезпечення економічної стабільності жителів цієї території.

Окрім найманої праці, є підприємницька ініціатива. Саме вона генерує доходи і формує так званий середній клас населення у громаді. А це, в свою чергу, позитивно впливає на платоспроможність та споживчий попит на певній території. Відповідно, логічно вибудовується спроможна соціально-економічна система на конкретно визначеній території. І це надзвичайно важливо, коли в громаді є і малі, і середні, і великі виробники. Це все прискорює циркуляцію, в тому числі фінансових, інтелектуальних ресурсів тощо.

Не можна замикатися на якомусь одному підприємстві і говорити про те, що тільки воно всебічно забезпечує розвиток у конкретній громаді. Дійсно, чим потужнійший бізнес, тим більше згенерованих податків. Проте малий та середній бізнес – це більше про середній клас, про самозайнятих людей. А також про суспільство, яке генерує ідеї та втілює їх в життя. Завдяки цьому вони фактично доповнюють ті «ніші» ринку, які не заповнює великий бізнес або рітейлові суб'єкти господарювання.

Тому для компанії МХП важливо стимулювати розвиток мікропідприємництва в громадах. Повноцінна екосистема успішних бізнесів у громадах – це коли кожен на своєму місці забезпечує потреби жителів в різних товарах та послугах.Тим самим замикає цикл достатності й різноманітності товарів, продуктивної конкурентності у відповідній громаді. Власне, це та ідея, яку ми однозначно підтримуємо й втілюємо в реальність.

Ми навіть тих підприємців, які раніше отримали гранти від участі в наших соціальних проектах і продовжують розвивати свою справу, запрошуємо до співпраці. Це про B2B-взаємодію.

Фактично тим самим ми робимо такий ланцюжок – допомагаємо один одному розвиватися. І ще один фактор, на якому я хотів би наголосити – конкуренція, яка по класиці є драйвером прогресу будь-якого підприємства. У тому числі і прогресу для нас, тому що без тих суб’єктів господарювання, тих стартапів, тих людей, які генерують нові ідеї та впроваджують технології, не буде належної динаміки і прогресу компанії МХП. Завжди важливо, щоб інші компанії «дихали в спину», або хотіли обігнати тебе.

Такі «перегони» в бізнес-діяльності допомагають поліпшити ефективність. Споживачі за рахунок цієї конкуренції отримують у підсумку більш якісніші товари та послуги на ринку. Відповідно, за рахунок цієї конкуренції виграє економіка громади, тому що збільшується кількість зайнятого населення та кількість обсягів сплаченого податку. Якщо ще й бізнес є соціально-відповідальним і думає про те, що в Україні йде війна, потрібно підтримувати захисників, ветеранів, які повертаються в додому, родини наших захисників, то це подвійна вигода для громади.

У вас дуже багато проєктів і заходів, спрямованих на підтримку громад. Якою є основна проблематика в невеличких населених пунктах?

– Раніше спілкуватися з жителями громадами було простіше. Нам вдавалося брати участь у так званих зборах села. Звісно, там збиралася певна група осіб, регулярно запрошувались представники наших підприємств і це все було ефективно. Люди говорили про проблематику, обговорювались нагальні питання до вирішення. Ми домовлялися про цілі і заходи, які були спрямовані на покращення добробуту громади, соціально-економічний розвиток. Але потім почався ковід. А далі – повномасштабна війна. Відповідно, повноцінні зібрання людей є забороненими на сьогодні.

Зараз ми організовуємо нерегулярні, але все ж таки зустрічі. Це додаткові функціональні обов'язки для наших директорів, керівників структурних підрозділів підприємств, менеджерів земельних та соціальних. Вони мають бути регулярно присутні в громадах, зустрічатися з населенням, звісно, з урахуванням заходів безпеки. Вони продовжують виявляти проблеми, вирішувати важливі для людей питання в громадах. Внаслідок такої комунікації ми розуміємо, що в цих громадах, де ми працюємо, відбувається. Також розуміємо, яка проблематика розвитку усього регіону. Плюс ми створили центри експертиз на рівні департаменту корпоративної соціальної відповідальності МХП. Вони аналізують ці потреби, які надходять від менеджерів на місцях, від директорів підприємств, від земельних служб, регіональних соціальних менеджерів тощо. Таким чином, ми спільно формуємо наші соціальні ініціативи на наступний період.

Далі затверджуються бюджети, соціальні програми, план дій, в тому числі, у розрізі періодів року. Власне, такі емпіричні дані є важливим джерелом розуміння потреб людей на місцях. Потім ми виходимо з ініціативою до органів місцевого самоврядування, місцевих депутатів. Саме вони висловлюють думки жителів громади. Далі пропонуємо спільні колаборації на партнерських засадах. Це і стає результатом наших, як національних проєктів, так і певних локальних, регіональних заходів, спрямованих на вирішення конкретно визначеного, зрозумілого питання.

Надзвичайно важливою умовою партнерських історій і колаборацій — наявність співфінансування. Тобто, якщо ми розуміємо, що сільська чи міська рада усвідомлює таку необхідність, ми обов'язково до цього долучаємся як соціальна і відповідальна компанія. Наприклад, потрібно зробити ремонт у школі або медичному закладі. МХП теж долучається в цьому допомогти. Єдина умова від нас – співфінансування від місцевого бюджету. Таким чином ми будемо розуміти, що керівництво громади, депутати, які обрані місцевими жителями, а значить і загальна позиція громади, єдина й такий проект важливий. Це про збалансовані рішення.

Але звісно ж, ми усвідомлюємо, що пріоритетність підтримки – військові, ветерани та їх родини. Військові, які знаходяться на фронті, мають відчувати, що про їхні родини, які живуть в громадах, не забули. Що їхні діти отримують якісну освіту, члени родини отримують якісні медичні послуги. Якщо тривога, масований ракетний обстріл, то приведені до порядку укриття і, відповідно, ми цьому сприяємо.

У нас великий спектр проєктів і ініціатив. Надзвичайно важливо, щоб вони відповідали потребам конкретної громади. Але, з іншого боку, необхідно, щоб і громада розуміла, що зараз не має бути місця жодній політиці. Рішення повинні бути збалансовані та ухвалюватись на засадах партнерства. Це стосується й допомоги військовим та ветеранам, а також відновлення чи розбудови соціальної інфраструктури.

Тільки підставивши один одному плече, ми зробимо якіснішу справу, ба більше – ми її зробимо у явно більшому обсязі та якісно. Отже, ми допоможемо забезпечити стабільність на всіх фронтах: і на полі бою, і на територіях, де ми зараз в умовно мирній ситуації проживаємо.

Зараз якраз актуальне питання про ветеранів. Чи наймаєте на роботу екс-військовослужбовців з інвалідністю? Які умови роботи можете їм забезпечити? У вас бували такі випадки?

– У нас рівні можливості працевлаштування для всіх людей. Неважливо, ветеран чи не ветеран, ми оцінюємо працівників за професійними якостями. Потрібно враховувати, що в нашій компанії станом на початок квітня 2024 року мобілізовано 2400 працівників. Демобілізовано – більше 400. На жаль, близько 100 працівників, загинуло. Зниклих безвісти – півсотні, декілька осіб знаходяться у полоні. Отже, маємо понад 2900 учасників АТО/ООС, чинних військових та ветеранів цієї повномасштабної війни. А це кожен десятий працівник МХП.

Близько 300 наших працівників вже повернулися, демобілізувалися з різних причин. Є такі, які звільнилися з нашої компанії з метою відкриття власної справи. І це, до речі, не рідкість. За останніми дослідженнями Українського ветеранського фонду, як одного з наших партнерів в реалізації ветеранських ініціатив, 64% ветеранів бажають відкрити свою власну справу.

Наразі в громадах йде прийом заявок на конкурс підтримки підприємництва в малих містах та селах «Роби Своє». І особливий пріоритет для нас цього року – ветерани та їхні родини. В МХП прекрасно розуміють, що зобов'язані демобілізованого працівника повернути на його місце роботи, в разі необхідності також адаптувати робоче місце. Ми маємо надати ветерану вибір. Можливо, він хоче відкрити власну справу, і за наявності хорошої ідеї, наша компанія може її підтримати. Також ми абсолютно відкрито дивимося на ринок праці. Наші двері відкриті, ми оцінюємо рівень кваліфікації. Від цього залежить загальна ефективність роботи.

Ветеран – це людина, яка в певний період розвитку нашої держави стала на захист України, наших родин і близьких. Тож тепер прийшла наша черга віддати належне, піклуватися шляхом створення відповідних умов для того, аби ветеран був максимально адаптованим до нашого життя. І це наша додаткова відповідальність.

Багато говоримо про адаптацію ветерана до суспільства, а насправді суспільство повинно адаптуватися до ветеранів, розуміти їх цінності, враховувати їхнє бачення розвитку держави й українського суспільства. На підставі цього ми зараз і формуємо наші соціальні програми компанії МХП спільно з нашим стратегічним партнером – Благодійним фондом «МХП - Громаді» – і намагаємося їх імплементовувати. Загалом, мені здається, результат у нас є. Хай це звучить зараз нескромно, але ми впевнені, що нам вдається робити таку потрібну справу й вже маємо хороші результати, оскільки чуємо позитивні відгуки від людей, в тому числі, військових і ветеранів, їхніх рідних та близьких.

МХП співпрацює з іншими підприємствами. Але хто для вас є прикладом? Можливо, є якісь міжнародні підприємства, в яких ви черпаєте ці ідеї, або ж просто вони надихають своєю діяльністю?

– Як таких, прикладів у нас немає. Давайте відверто, МХП є якраз тим прикладом для наслідувань для багатьох компаній, в тому числі, й європейських. До повномасштабного вторгнення ми придбали декілька активів на території Європейського Союзу. На той час якість виробництва компанії в Україні була на вищому рівні, ніж на території ЄС. Ті ж самі європейські країни зараз занепокоєнні більш глибшою інтеграцією українського виробництва, в тому числі, й компанії МХП на європейський ринок. І занепокоєні вони саме тому, що програють економічну конкуренцію.

Існує гіпотеза, що державна політика ЄС щодо підтримки того ж самого сільського господарства не стала ефективною. Вона не дала тих результатів, аби зробити європейських виробників стійкими й конкурентоспроможними перед сучасними викликами. Тим самим, не вдалося їх захистити від зовнішньої конкуренції, імпортних товарів. Направду, у європейців є небезпідставні занепокоєння. Адже виявилось, що українці якісніше роблять свою роботу, колись правильно підібрали модель для розвитку сільського господарства. У глобальному підсумку це означає, наприклад, що МХП, як український національний виробник, дійсно виробляє якісні товари, які можуть бути прикладом для наслідування. У тому числі, й для розвинутих європейців.

До повномасштабного вторгнення в Україні активно розвивався економічний обмін в рамках підписаної Асоціації України з ЄС. Простими словами – торгівля між країнами, наприклад, з Польщею. Я думаю, українці помітили велику кількість молочних товарів, які з'являлися на полицях у великих рітейлових магазинах. Але чи задумувались про те, що, можливо, наші товари більш якісні. Українські продукти експортувались на польський ринок і відбувався такий економічний обмін. А так відбувалося, бо платоспроможний попит в Україні, на жаль, є нижчим, ніж у Польщі.

Наразі українська держава в умовах війни зіткнулася з тим, що у нас обмежені шляхи експорту. Відповідно нам доводиться нести додаткові логістичні витрати, у т.ч. і через польський кордон експортувати власну продукцію. Але чи задумувались ті ж польські фермери, які виходять на страйки, що українські товари здебільшого йдуть транзитом. Наприклад, МХП активно експортує в Азію.

Але при цьому українську продукцію хочуть купувати ті ж самі польські споживачі. Згідно із статистикою, на сьогодні 4,2 мільйона українців переїхали до Європи. Відповідно, внутрішній ринок ЄС по курятині мав би логічно зрости більш ніж на 100 тисяч тонн, тому що приблизно 25 кілограм м’яса птиці споживає українець. Логічно, що звідти є попит. А попит формує ринок.

Цілком очевидно, що європейський ринок відрегулюється як результат дії економічних законів конкуренції. Говорити, що цей ринок тільки ми заполонили, як компанія МХП, чи в цілому всі українські виробники, є однозначно хибною думкою на сьогодні.

Можливо, саме масштабність і є тим фактором занепокоєння поляків. Але ж давайте відверто, перш за все, це про якість товарів. Тому варто не компанії МХП когось наслідувати, тому що інші наслідують нас. Крім того, є наші успішні приклади того, як імплементуються сучасні технології виробництва продуктів харчування. Наша компанія створила Кулінарний центр, в якому відбуваються відкриття в сфері кулінарних технологій, де нові продукти харчування народжуються й знаходять свої споживачів.

Які можливості зараз ви бачите у відкритті нових ринків для МХП?

– Як українські експортери, ми маємо повноцінно приймати правила гри європейців. Нам у 2022 році зробили деякі кроки назустріч. Зокрема, у перетині кордону, розмитнення тощо. Тепер ми прагнемо, щоб європейці й надалі усвідомлювали, що в Україні йде війна, що станом на зараз майже кожного дня в нас важкі обстріли. Постійно є постраждалі. На жаль, помирають і військові, й цивільні люди. І ЄС має це враховувати, генеруючи нові правила, обмеження.

З іншого боку, і ми маємо розуміти: якщо ми входимо на нову територію, повинні діяти за їхніми законами, правилами, стандартами.

В якому регіоні України компанії МХП найкомфортніше вести діяльність?

– Цей регіон називається «Україна» в межах кордонів 1991 року. Ми б дуже хотіли, щоб цей регіон був саме таким якнайскоріше. Зрозуміло, що ми не продавали продукції на окупованих територіях і не будемо цього робити.

Не хочу виділяти лише одну область, адже насправді вся Україна є комфортною. У кожній області України є різні люди, до яких можна і треба знаходити свій підхід. Їхня ментальність зумовлена певними економічними, соціальними, демографічними чинниками, але це все – українці, громадяни єдиної держави, яку ми прагнемо повернути в межах кордону 1991 року. Ми вже усвідомили, як далі потрібно розвивати українську державу, з якими цінностями, які закладати сенси.

Надзвичайно важливо на сьогодні перемогти, вистояти і відновити ті території, кордони, які визнані міжнародними спільнотами та нашими партнерами. Компанія МХП максимально готова огорнути опікою, турботою всю територію незалежної, сильної, вільної української держави!

Нагадаємо, цифрові карти врожайності та система точного висіву: як працює підприємство «Захід-Агро МХП» (ФОТО).

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на нашТелеграм-канал.

Фото: надано Павлом Морозом.