Український політик розповів про адміністративну реформу, децентралізацію та виклики сьогодення

Процес децентралізації триває, але подекуди очікування не виправдовують сподівання. Голови громад зізнаються, що мають багато невирішених проблем та відсутність фінансування, а головне - відсутність законодавчої бази. Інформаційна Вінниччина поцікавилась в українського політика, голови Міжнародного товариства «Україна-Польща-Німеччина» та голови Міжнародної громадської організації «Єврорегіон «Дністер» Сергія Татусяка, чи достатній рівень обізнаності громадян України. А також, які виклики стоять перед місцевими радами та чи дійсно процес децентралізації успішний.

-Чи погоджуєтесь Ви, що у громадян України, зокрема Вінниччини, низька обізнаність у процесі децентралізації?

Процес децентралізації надзвичайно тривалий. Що стосується підготовчої та просвітницької роботи вважаю, він мав би бути набагато ефективнішим і доступнішим для громадян. Чи все зроблено з боку держави з питань децентралізації? Гадаю, не все. Як на мене, проводилась недостатня кількість обговорень та дискусій безпосередньо із депутатським корпусом, із жителями територіальних громад. Тому можна сказати, що сьогодні ми бачимо недостатню обізнаність людей.

Для прикладу, коли проходила реформа у Польщі, проводилась велика роз'яснювальна робота на рівні кожної територіальної громади, а також в учнівському та студентському середовищах. А у нас, на жаль, цього не було. Та все ж цей процес ми розпочали.

-Що вже було зроблено для покращення ситуацій в громадах і що маємо на даний момент?

У нас склались гарні стосунки з Республікою Польща. Саме у Вінницькій області. Ми маємо більше 250 угод про співпрацю з територіальними громадами між нашими і польськими містами, повітами, воєводствами.

З десяти воєводств маємо підписані угоди про співпрацю. Ефективну роботу проводить і Міжнародне товариство «Україна-Польща-Німеччина», яке має ряд угод і ефективно працює вже з 2007 року. Завдяки цьому маємо великий пласт роботи на рівні громадських організацій.

Ще в 1958-му році підписана угода про співпрацю між Вінницькою областю і Келецьким, а з Мазовецьким і Лозінським воєводствами - у 2000-х роках які доводять, що Вінниччина має гарні стосунки на рівні влади.

Ці стосунки є і на практиці, і юридично підкріплені. Перш за все, проходить обмін делегаціями на рівні органів місцевого самоврядування. А це представники різних сфер: бізнесу, виробництва, освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури. Також відбуваються фестивалі і форуми. Тобто, проводиться змістовна робота.

-Від чого залежить ефективність роботи місцевого самоврядування? Хто є ідеальним прикладом для досягнення нових цілей?

Від моделі регіональної влади залежить, наскільки ефективно буде працювати державна влада і місцеве самоврядування на користь людей, їх соціальних гарантій та добробуту. Для нас дуже важливо сьогодні долучати до цього процесу кращі європейські й світові практики. І ми у Вінницькій області якраз й намагаємось це впроваджувати.

Що стосується моделі влади і реформ, зразковою для нас є польська модель, тому ми налагоджували партнерство з нашими польськими друзями. Ми робили все, щоб наші представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій та бізнесу їздили туди для ознайомлення з тією моделлю влади і тим форматом, у якому вони працюють. Це важливо, щоб зрозуміти наскільки ця модель ефективна.

Влада, бізнес, громадянське суспільство працюють в одній площині. Вони є партнерами. У них влада завжди допомагає і бізнесу, і місцевому самоврядуванню, і громадським організаціям. І такий регламент роботи дає позитивну динаміку розвитку через обмін думками, баченнями, ідеями.

-Як розподіляється бюджет громад та хто керує ним?

Податкова база територіальних громад в кожній адміністративній одиниці по-різному формується. Все залежить від того, наскільки ефективно працює бізнес, наскільки влада сприяє розвитку бізнесу і створює відповідні умови. Тому однакового бюджету, його наповнення й достатку відповідно до Бюджетного кодексу немає. За своєю фінансовою спроможністю територіальні громади різні. Підхід до законодавства один, але наповнення й засоби отримання коштів, податків і їх використання варіюється. Аби краще це зрозуміти, треба брати одну громаду для прикладу і дивитись, яка у неї бюджетність.

-Під час засідання круглого столу щодо «Нової редакції Закону України про місцеве самоврядування через призму Європейської хартії» було визначено,що потрібні додаткові зміни до реформи, але перед цим потрібно змінити Конституцію України. Як це відбуватиметься та який взаємозв'язок між реформами та Конституцією?

Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, кожен представницький орган влади мусить мати свій виконавчий орган – виконкоми, а такого у нас немає на рівні області та районів. Виконкоми є лише на рівні територіальних громад.

Коли Україна підписувала угоду з Асоціацією Євросоюзу, ми чітко заявили, що наша структура місцевого самоврядування буде відповідати європейським вимогам, хоча це не було реалізовано. Разом з тим, певні зміни до законодавства вже внесені, але в головному законі - Конституції України - змін досі не відбулось.

-На вашу думку, наскільки вдалим буде реформування? Чи вважаєте ви, що поставлені цілі реалізовуватимуться довгий проміжок часу?

Ми вже втратили 30 років. Якби ми з самого початку часів визнання незалежності України пішли європейським шляхом реформування органів влади, місцевого самоврядування, такого б зараз не було. Від моделі влади залежить розвиток територіальних громад й країни в цілому. Тому несформована модель влади сьогодні гальмує ефективний розвиток усіх територій і сфер нашого буття.

-Скільки разів за роки Незалежності намагались впровадити децентралізацію?

Під час кожних виборів найпопулярнішими були гасла «влада громадам», «влада радам», «влада народу».Тому можна сказати, що запроваджувати децентралізацію намагався чи не кожен парламент. Втім, робилися лише окремі кроки, а сам процес не запускався. Протягом усього часу напрацьовували концепцію, розставляли пріоритети, визначалися із механізмом тощо. Вже багато чого зроблено, але, на превеликий жаль, на сьогодні вона не завершена. Тому що немає кінцевого варіанту закону про місцеве самоврядування та місцевих адміністрацій і, найголовніше, – змін до Конституції. Зараз органи місцевого влади працюють відповідно до старого законодавства. І роблять це у важких умовах, тому що немає головного закону й чітких повноважень, які мають дати права й ресурси для територіальних громад. На мою думку, саме цей парламент та Президент все таки завершать процес децентралізації.

-Які наразі найактуальніші проблеми виникають перед місцевими радами?

Їх більш ніж достатньо. А випливають вони з того, що законодавча база недосконала. Ми чітко розуміємо, що вкрай необхідна збалансована модель влади і кожен повинен знати свої повноваження на рівні місцевого самоврядування. Відповідно до кращих практик у кожній країні, контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування, за дотриманням Конституції, чинного законодавства, мусить належати адміністраціям чи префектурам. Сьогодні немає нового закону, який би відповідав тим європейським принципам. Закон прийнятий лише в першому читанні. Та чи буде прийнятий і затверджений він в цій редакції і коли саме його приймуть, невідомо. Після цього можна буде сказати, що є нормальна база, від якої варто рухатись далі.

-25 жовтня 2020 року проведено перші місцеві вибори і їх вважають успішними. Завдяки чому їм приписують такий статус? Чи погоджуєтесь Ви з цим?

Не можу стверджувати, що вони успішні. За якими критеріями давали такі оцінки, невідомо. Так, вибори пройшли, але чи відповідають всі ті представники органів місцевого самоврядування, депутатський корпус, голови територіальних громад вимогам людей? Чи дійсно обрали всіх тих, хто достойний очолювати територіальніі громади? Є багато нарікань і з боку виборців, і з боку депутатів. Отже, нам далеко до такої оцінки, що ми отримали те, до чого прагнули. Але більшість територіальних громад працюють злагоджено.

-Якими будуть подальші зміни/реформування місцевого самоврядування?

Спостерігаючи за тими процесами, які йдуть і в Адміністрації Президента, і в парламенті, я чітко усвідомлюю, що керівництво налаштовано на прийняття законодавства у відповідності до європейських вимог. Тому Президент України веде перемовини з Європарламентом, єврокомісарами. Проблема реформувань була, тому що не було політичної волі Президента. Ніколи добровільно владу не передавали, і такою є ситуація й до цього часу. Але за теперішніми тенденціями бачу, що найближчим часом зміни відбудуться. Чим швидше будуть прийняті відповідні зміни і ми матимемо формат діяльності згідно з світової практикою, тим швидше будемо рухатись в напрямку досягнення мети. А мета – ефективна модель влади, яка б працювала на людину і соціальні гарантії.

-Ваш прогноз впровадження децентралізації на найближчі 30 років?

Я впевнений, що найближчим часом будуть прийняті зміни до Конституції і законодавства, зміниться нормативна база. Що стосується ефективності діяльності місцевого самоврядування, все буде залежати від того, як працюватиме громадянське суспільство. Від рівня зрілості жителів територіальних громад залежатиме і розвиток територій, і розвиток самої громади. За 30 років ми мусимо зробити все, аби мати найкращу цивілізовану модель влади. Я вірю, що завдяки мудрості українського народу ми впевнено рухатимемось вперед. І тепер це буде європейська модель самоврядування.

Нагадаємо, вінничани святкують 30 річницю Дня Незалежності України.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: Світлана Пустовіт