Як працівники ТОВ «Промавтоматика Вінниця» проводять аукціони та збирають кошти для ЗСУ ®

Інколи складні ситуації показують всю справжність людини. Так сталося під час війни. Хтось з українців поїхав із дітьми за кордон, хтось вступив до лав ЗСУ, а інші розпочали волонтерити та допомагати армії в тилу. Саме про волонтерство працівників ТОВ «Промавтоматика Вінниця» піде мова. Адже вони передали чимало автомобілів, тепловізорів та інших речей для військових. І зараз продовжують збирати кошти на придбання необхідного спорядження для бійців. I-VIN.INFO дізнався у директора ТОВ «Промавтоматика Вінниця» Михайла Ганчука та в його колег, якою була допомога, і що мотивує рухатись далі.

Раніше ми вже писали про волонтерську діяльність працівників у підприємстві ТОВ «Промавтоматика Вінниця». Проте в колективі є працівники, які займаються волонтерством окремо від діяльності компанії.

«Є працівники, які самостійно збирають кошти. Наприклад, Микола збирає кошти на автомобілі. Часто передаємо речі для знайомих військових, аби знати, куди точно воно піде. Були і ті, хто звертався із запитом. Ми відправляли подарунки до новорічних свят військовим та їхнім родинам.

Надсилали військовим термочашки. Яквиявилось, ця річ актуальна для них навіть в окопах, адже кружка тримає тепло. Вирішуємо їхні потреби, розглядаємо варіанти, як фінансово можемо закрити ці потреби», - розказує Михайло Ганчук.

Із самого підприємства 31 людина зараз на фронті. Колеги з усіма підтримують зв'язок, дізнаються їхні потреби та намагаються передати необхідні речі. Наприклад, Катерина Горчакова обіймає посаду HR-директорки у «Промавтоматиці Вінниця».Вона зазначає, що інформації про волонтерство на підприємстві особливо не афішують. Проте нещодавно вони закупили приладдя для військових, яке схоже на буржуйки.

«Військові самі скинули посилання на ці речі. Також ми для них брали легку форму, адже їм передали теплу, бо вже був час переходити на зимову форму. А тоді ще була плюсова температура, тому просили легкий камуфляж. Ще ми передавали тепловізор. Зараз знову будемо закупляти, бо до нас з цим звернувся ще один наш колега», - каже Катерина Горчакова.

Додає, є працівники, які й окремо долучаються до зборів. Хтось збирає на автівки, хтось проводить аукціони.

«Наша колега Женя пече торти. А взяти участь в аукціоні можна за донати на ЗСУ. Наприклад, один квиток на аукціон вартує певну суму. Учасник можеш купити декілька квитків чи лотів, а потім генератор чисел визначає переможця. Наша колега викладала в інтернеті свій лот, і кожен міг долучитись. Звісно, багато з наших працівників долучились до цього аукціону, бо знали про нього», - каже HR-директорка.

Пані Катерина зауважила, що сама брала участь у таких аукціонах. Навіть виграла дитячу вишиванку, яку потім знову виставила на аукціон. Інший працівник «Промавтоматики Вінниця» розігрував нанесення татуювання. Цей лот теж виграла Катерина Горчакова. На її думку, наразі зборів дуже багато, а люди трохи втомлюються від цього всього. Через це кожен намагається додавати інтерактиви.

«На роботі ми постійно підтримуємо один одного. У нас є внутрішній чат в Телеграмі, який називається «Теревеньки». Відповідно, туди закидаємо інформацію про збори та волонтерські ініціативи. А далі колеги можуть поділитися цією інформацією на своїх сторінках у соцмережах. А також робити маленькі чи великі донати, аби і надалі наша справа просувалась», - ділиться Катерина.

Коли почалась повномасштабна війна, вона працювала на «Промавтоматиці», лише по пару годин в день. Тому була змога у їхньому з чоловіком невеличкому закладі на початку вторгнення працювати зранку до ночі. Тоді подружжя годувало переселенців. Згодом заклад перейшов на режим у половину робочого дня, вже не було такого навантаження. І вже зараз Катерина береться за невеличкі волонтерські проєкти, які не потребують багато часу.

«Більшість потреб військових забезпечує держава. Коли запитуємо, що потрібно, хлопці кажуть: «Все є». Вони не просять передавати нижню білизну чи таке інше. Стосовно забезпечення армії від нашої держави, то там в загальному все добре. Ми передаємо квадракоптери, тепловізори і подібні речі. У нас на різних напрямках та на різних посадах працюють хлопці-колеги», - каже Катерина.

На «Промавтоматиці Вінниця» волонтерством займаються у вільний час.

«На щастя, у самій компанії це підтримують, тому не будуть сваритись, що хтось записує в робочий час відео, як він розігрує лот. Ми ще можемо підтримати його, світло потримати. А Михайло Ганчук може сказати: «Та візьми нормальну камеру! На що ти знімаєш? Або ж візьми професійного оператора з нашої компанії». Компанія вона завжди була активна: здати кров, допомогти престарілим, дітям, допомогти тваринкам тощо. До 24 лютого ми теж допомагали усім у різних сферах. Це не було прихованим. Зараз все переформатувалось на воєнні потреби», - розповідає HR-директорка.

До війни Катерина теж волонтерила. Займалась допомогою дитячим будинкам і будинкам престарілих. Наприклад, в Тульчині є дитячий будинок з вадами зору. Тому вона домовлялась з клінікою у Вінниці, зі своєю командою привозила дітей на обстеження, замовляла та роздавала їм окуляри. Також наймала аніматорів та організовувала для діток свята.

«І колись ще привозили їх у дитячий розважальний центр. Такі речі були постійно, і той досвід став корисним й зараз. Колись був запит від головного лікаря вінницької лікарні доставити карету швидкої допомоги з Німеччини в Україну. Обладнання, яке перевозилося на «швидкій», залишалося в лікарні, а машина «швидкої» їхала на фронт. Там була куча нюансів і складнощів реалізувати цей запит. Але зараз ти – українець – можеш все», - каже Катерина.

У ТОВ «Промавтоматика Вінниця» активно волонтерить також Микола Кравченко. Почалось усе з автомобіля для військових. І на цьому чоловік не зупинився. Далі продовжував купувати і передавати автомобілі, тепловізори. До речі, й зараз йде збір на машину. Після цього в планах купити ще один тепловізор. Не всі автомобілі купували за донати людей. Деякі передавали меценати. Микола готував до відправки. Завдяки йому на передовій вже працює близько 10 машин.

«Найчастіше просять автомобілі. Тому я і займаюсь переважно цим. Ще тепловізори. Раніше разом з моїм кумом допомагали з волонтеркою, але потім зрозуміли, що окремо – ефективніше. Ще були запити на антени для рацій. Цим займається мій кум: повністю виготовляє антену, адже вони у раціях часто виходять з ладу. І їх завжди треба дуже багато», - розповідає Микола про потреби військових.

Хоч і волонтерство забирає багато часу, але Микола не скаржиться, каже: «Якось викручуємось». Здебільшого по допомогу до нього звертаються знайомі, але вже навіть знайомі через знайомих просять допомогти. На його думку, люди бачать, що вони ефективно працюють, тому й звертаються.

«Звісно, хочеться допомогти всім, але, при всьому бажанні, так не виходить. Зараз люди виснажились. Якщо раніше ми могли за 1-2 дні зібрати 20 тисяч гривень, зараз ця ж сума збирається тиждень, у кращому випадку. Тому збори затягуються. Іноді доводиться просто телефонувати до деяких людей і казати: «Дайте гроші», - каже Микола Кравченко.

Він зазначає, що його друг відкрив збір грошей на тепловізор для бійців ППО, які закривають небо над Вінницею. Для цього потрібно зібрати 100 тисяч гривень.

«В принципі, це доволі підйомна сума. Проте дивно, що записав відео, все зробив, пояснив, а таке відчуття, що нашому місту взагалі все одно. І це збір для ППО, яке захищає об’єкти критичної інфраструктури. Якщо ми хочемо, щоб було світло хоча б по 2 години, то бажано допомогти цим хлопцям. Ми зверталися до бізнесу, бо хотіли зробити все швидко. За умови, що ми все придбане покажемо компаніям. Але вони ніяк не відреагували на наше прохання та ідею», - розказує волонтер.

Колись вони з кумом хотіли зробити штаб зв’язківців на колесах. Це автомобіль, який оснащений всім необхідним для роботи. Проте, це досить значні кошти і знайти їх не вдалось. Зараз він здебільшого збирає гроші на необхідні речі за донати в розмірі 100, 200, 500 гривень від цивільних людей. Також збирав кошти завдяки аукціону з продажу старовинних речей, які знаходив на полях і лісах Вінниччини завдяки металошукачу.

«Слава Богу, що наше військо не просить «космічних» речей. Насправді, вони дуже всі скромні. Буває, кажуть: «Цього не треба, а цю річ було б добре передати». Вони не просять їжу, цигарки. Під час АТО військові часто це просили. Звісно, коли передаємо той же тепловізор, додаємо до посилки чай, каву, цукерки. А зазвичай передаємо ті речі, які дійсно їм потрібні. Також ми займаємося ремонтом автомобілів для військових. Бувало, ремонтували те авто, яке не ми передавали. Самостійно шукали СТО та необхідні деталі», - каже Микола.

Хоча, на його думку, люди більш холодно почали реагувати на збори та допомогу для ЗСУ, але є те, що його мотивує волонтерити далі:

«Коли бачиш повідомлення від військового, який радий, що отримав ту необхідну річ, то і цього для мотивації працювати далі достатньо. З найпростішого, що ми робили: на День ЗСУ посмажили стейки і передали у військовий госпіталь для хлопців. Дякували дуже».

® - матеріал створено на рекламних засадах

Читайте також, «Кожен має допомагати тим, в чому він сильний»: на вінницькому підприємстві активно волонтерять (ФОТО).

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: взято з соцмереж Катерини Горчакової та Миколи Кравченка