Досвідом із учасницями поділились журналістки та правозахисниця

Вчора у Вінниці стартував дводенний медіакампус із гендерночутливої журналістики для студентів. Учасниці обговорили дискримінаційний контент та гендерні стереотипи. Під час медіакампусу вдалося поспілкуватись онлайн із журналісткою індійського медіа та дізнатись про проблеми, пов'язані з гендером в Індії, повідомляє I-VIN.INFO.

На медіакампусі «Гендерночутлива журналістика: як дотримуватись балансу» майбутні журналісти поглибили свої знання у сфері гендерно-чутливої журналістики. Вони дізнались, які стереотипи найбільш поширені у суспільстві та обговорили, як їх подолати. Також дізнались, як уникати гендерних стереотипів у медіа та застосовувати заголовки, що не дискримінують.

До учасників тренінгу онлайн звернулась асистентка редактора Міжнародного онлайн-журналу MAHABAHU, журналістка, письменниця та медіаделегатка ООН Какалі Дас. Вона розповіла про стереотипи, які існують в Індії, пов'язані з гендерною рівністю, а жінки стикаються з великими труднощами в боротьбі за свої права. Какалі згадала про те, як з дитинства хлопців і дівчат виховують по-різному, що призводить до дискримінації жінок в суспільстві. Також журналістка розповіла, що жінки в Індії потерпають від домашнього насильства та зґвалтувань. А також відчувають сором, який стосується менструації, адже тоді жінок вважають “нечистими” і не дозволяють виходити з дому. Трапляється, що жінок вбивають ще до народження, змушуючи робити аборти їхніх матерів. Какалі наголосила, що медіа в Індії не завжди висвітлюють ці проблеми, а соціальні медіа, хоча й більш чутливі до цих питань, не сприймаються серйозно в суспільстві.

«Є дуже маленька кількість людей, які готові в принципі це висвітлювати як проблему. Телебачення, в першу чергу, не зацікавлене, а по-друге, вже не має такого глобального впливу. У соціальних мережах ситуація набагато краще. Інфлюенсери про це говорять, приділяють цьому достатньо багато уваги, але тим не менше, в суспільстві це не сприймають серйозно. Соціальні медіа зараз є достатньо сенситивні, чутливі до цих тем, піднімають жіночі питання та активно в цьому плані працюють, але не сприймаються на достатньому рівні серйозності», - акцентувала Какалі Дас.

Медіатренерка Тетяна Щербатюк зауважила, що гендерні стереотипи по відношенню і до жінок, і до чоловіків формують певні наративи в суспільстві, а вони, в свою чергу, формують певну модель поведінки. Тому медіа несе відповідальність за розповсюдження цих стереотипів. Варто слідкувати за цим та обов'язково перевіряти тексти на гендерночутливий контент. Також Тетяна акцентувала, що родзинкою сьогоднішнього дня став виступ колеги з Індії, пані Какалі, яка розказала про важке становище індійських жінок.

«Всі учасниці тренінгу були вражені розповіддю Какалі. В Індії настільки безправні жінки, існує стільки тригерних моментів в їх житті, на які потрібно звертати увагу та змінювати, але законодавчо їх не підтримує держава. І тому ми, якщо порівняти, можемо вважати себе захищеними і рівноправними. Втім, українським жінкам є ще за що боротися. У нас дуже багато недопрацьованих моментів, які стосуються кар'єри, політики, домашнього побуту і гендерно зумовленого насильства», - поділилась Тетяна Щербатюк.

Про правову структуру із учасниками говорила медіаекспертка, адвокатка та правозахисниця Ірина Поліщак. Вона закликала учасників керуватися при написанні матеріалів принципами гендерночутливої журналістики.

«Гендерночутлива журналістика ґрунтується на принципах захисту прав людини в демократичному суспільстві. Коли ми говоримо про сенситивні теми, ми маємо розуміти, що за кожною історією стоїть чиясь доля. Ми не маємо гнатися за клікбейтними заголовками, а повинні пам'ятати, що особа, яка постраждала і в якої беремо інтерв'ю, буде далі продовжувати жити. Вона залишається в суспільстві і те, про що вона розповість нам, і спосіб, в який це буде висвітлено, залишиться в мережі назавжди».

Після першого дня інтенсивного медіакампусу учасниці поділились своїми враженнями. Карина Насіковська розповіла, що їй сподобалось працювати в команді під час практичних занять та обмінюватись думками і дискутувати:

«Коли я дізналася про цей тренінг, я одразу захотіла спробувати взяти участь. На мою думку, журналіст повинен розумітися в багатьох темах, а особливо в темі гендерної нерівності. Сьогодні я дізналася більше про найбільш розповсюджені стереотипи, звідки вони взагалі можуть походити та як їх уникати у заголовках», - акцентувала Карина.

«Найбільше я хотіла дізнатися, що таке гендер, та про інструменти для подолання гендерних стереотипів. І з нового я виділила те, які стереотипи переважно поширені серед жінок та чоловіків. З'ясувалося, що про чоловіків їх навіть більше, ніж про жінок. Зробила висновок, що ми маємо помічати стереотипи та долати їх», - наголосила Ксенія Гуцол.

Захід відбувається у рамках проєкту «The Power of Gender Diversity: A Gender-Sensitive Approach in the Work of Journalists» («Сила гендерного різноманіття: гендерночутливий підхід у роботі журналістів»).

Проєкт «The power of gender diversity: a gender-sensitive approach in the work of journalists» розроблено та реалізовано ГО «МЕДІА-ЦЕНТР UA» за підтримки Міжнародної програми розвитку комунікації UNESCO. Проєкт є частиною ширших зусиль UNESCO щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні.

Нагадаємо, гендерний дисбаланс та фемінітиви: для вінницьких студентів та студенток провели медіакампус.

Щоб отримувати новини вчасно підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: Сергій Олійник