Дискредитація Олександра Сирського на російських пабліках розпочалась одразу після його призначення

Щоб очорнити новопризначеного Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, прокремлівські фейкороби запустили безліч компромату на нього.І-VIN.INFO зібрав найрозповсюдженіші з цих версій, намагався розібратися у причинах їх виникнення та підготував поради, як не вестись на російську пропаганду.

Насамперед варто сказати, що будь-яка негативна інформація про новопризначеного головкома розповсюджувалась й українськими користувачами соціальних мереж. Адже колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний має велику популярність серед українців. Отже, його прихильники іноді без належного аналізу інформації поширювали різноманітні фейки. Виправдати це можна тим, що ці «новини» були майстерно подані, адже в них за основу бралась частина правди, а решта додавалась у вигляді припущень. Але під час повномасштабної війни треба бути готовим до протистояння ворожим маніпуляціям, адже вони підривають авторитет вищого командування, довіру до ЗСУ, а значить й віру у беззаперечну перемогу України. Натомість з'являються сумніви та стан відчаю, а саме це й прагне викликати в українському суспільстві російська дезінформація.

«Людина радянського зразка»

Це був перший наратив, який запустила російська пропаганда для дискредитації новопризначеного головкома Олександра Сирського. Для цього пропагандисти просто заглянули в його біографію: народився в володимирській області, навчався в московському вищому загальновійськовому училищі. З цього зробили «висновок», що Олександр Сирський – «людина радянського зразка».

Проте російські пропагандисти «забули» про інші факти біографії Олександра Сирського. Він – син кадрового військового, тому цілком нормально, що його син народився там, де на той момент служив батько. Вступ до московського училища обумовлений тим, що там навчались майбутні командири мотострілецьких підрозділів. І після училища Сирський служив саме в Україні. Крім того, у 1996 році закінчив з відзнакою Академію ЗСУ, а у 2005 році із золотою медаллю — Національну академію оборони України. Ще до АТО призначений першим заступником начальника Головного командного центру ЗСУ, у 2014 році став начальником штабу АТО, а з серпня 2019 року — командувачем Сухопутних військ Збройних сил України.

«М’ясник»

Також в інформпросторі дуже стрімко розлетілась теза, що Олександр Сирський «задля успіхів на фронті не гребуватиме будь-якими засобами – ні великими втратами у техніці, ні у живій силі». Інакшими словами, нарекли його «м’ясником», тобто, прихильником «м’ясних штурмів».

Ворожі пропагандисти радісно підхопили цитату військового із статті в Politico. Втім, у цьому матеріалі йдеться про якогось невідомого військового. Навіть якщо припустити, що він насправді існує, це не говорить про тенденцію. Крім того, це може бути цілком суб’єктивне судження військового, який не полюбляє Сирського з особистих причин, або ж хоче таким чином нашкодити йому. А з цієї цитати прокремлівські зробили узагальнення і «рознесли» усюди.

На жаль, цю тезу розповсюдили й в українському інформпросторі. Звісно, це зробили палкі прихильники Залужного, і в якійсь мірі їх можна зрозуміти, але варто пам’ятати що емоційні кроки часто є не дуже правильними. Потрібно завжди пам’ятати: чи це не нашкодить Україні і чи може «піти на руку» російські пропаганді.

«Має суперечливу репутацію у військових»

Мова йде буцімто про офіцерів, які або хвалять Сирського завдяки його професійності, а інші говорять про його схильність «жорсткої руки». Це теж властиво для російської дезінформації – посилатись на нібито поважних експертів, відомі медіа тощо. Які саме офіцери про це говорили, не йдеться ні на російських пабліках, ні у матеріалах західних ЗМІ.

До прикладу, російська пропаганда посилається на статтю британського тижневика The Economist, в якій аналізуються причини та наслідки звільнення Залужного та призначення Сирського. Втім, в цій статті немає посилань на конкретних військових, а лише узагальнення, тому можна припустити, що першоджерелами британського видання могли бути фейкові сторінки у соцмережах, які використовувалии російська пропаганда для просування потрібних наративів.

Натомість ворожі пропагандисти «забувають», що саме Олександр Сирський ретельно розробляв військові операції зі звільнення від російських окупантів Київської та Харківської областей. І саме ці операції названі найуспішнішими, і не тільки в контексті цієї війни.

«Обіцяв Зеленському втримати Авдіївку»

Тут додається політичний підтекст: нового головкома призначили саме тому, що він обіцяв втримати Авдіївку будь-якою ціною. А інакше від союзників марно чекати підтримки. Це фейк, який давно «кружляє» в інформпросторі. Але ніяких заяв з боку наших союзників про це не було.

«Зробить усе, що скаже Зеленський»

Це може бути лише припущенням, так само, як це пишуть у статті The Guardian, посилаючись на прогнози експертів. А російським фейкоробам дуже зручно інтерпретувати ці прогнози саме у такому контексті. Адже завдяки цьому вони ще більше поглиблюють «конфлікт» між Залужним і Зеленським, про який ворожі пропагандисти заявляли ще рік тому, а опісля представляли це в різних версіях подій. І знову йде протиставлення: мовляв, Залужний не погоджувався із Зеленським стосовно багатьох кроків на фронті, тому його звільнили, а Сирський буде виконувати все, що заманеться «Банковій». Але достеменно про це ніхто не може знати, крім самого Сирського. І про це можна буде говорити лише з часом.

«Призначення Сирського призведе до внутрішньополітичного конфлікту»

Посилаються численні російські пабліки при цьому на статтю у Bloomberg. Але в цьому матеріалі взагалі немає мови про внутрішньополітичний конфлікт. Є лише цитата професора стратегічних досліджень Університету Сент-Ендрюс Філліпса О'Браєна: «Його призначення – ризикований крок Зеленського». А також припущення про політичні ризики. Втім, прокремлівським фейкоробам це не завадило перекрутити зміст статті та подати її у потрібному для російської пропаганди ракурсі.

Чутки про «внутрішньополітичний конфлікт» росіяни розповсюджують вже давно, це улюблений прийом ворожих пропагандистів, адже українці, які не мають доступу до провладних кабінетів, не можуть точно знати, що відбувається за зачиненими дверима. Отже, така маніпуляція, зіткана із чуток та напівправди, завжди знайде «вдячних читачів».

____________________________________

В умовах такої тотальної інформаційної війни необхідно більш критично ставитись до усієї інформації, метою якої є створення для нас «потрібної картинки». Ще краще критично ставитись до всієї інформації і завжди ставити питання: «Кому вигідно розповсюджувати цю інформацію?», особливо, коли «новини» викликають у читачів сильні емоції. Крім того, не варто підхоплювати наративи російської пропаганди і розповсюджувати їх, тим більш, самим не створювати приводи для створення російською пропагандою фейків, маніпуляцій, дезінформації тощо.

_____________________________________

До відома

Існують різні види російської дезінформації. Найрозповсюдженішими є:

1)     Фейки – навмисно створена неправда

2)     Маніпуляція – викривлена інформація, зі зміщенням акцентів

3)     Чутки – перекручена інформація

4)     Брехня – вигадана інформація

5)     Конспірологія – інформація із втаємничим контекстом.

Мета дезінформації:

- заполонити інформпростір певними ідеями та наративами

- розхитати ситуацію у суспільстві, посилити напругу

- вплив на громадську думку в Україні, Європі та світі

- посіяти паніку та хаос серед людей

- підірвати репутацію політиків та імідж України у світі

- спровокувати конфлікти

- зменшити допомогу.

Ознаки дезінформації:

- викликає емоції

- не містить підтвердження викладених фактів

- посилається на сумнівне джерело інформації

- має авторство псевдоекспертів або невідомих експертів

- не зустрічається на інших медіаресурсах

- закликає до поширення

- має інформацію, яку неможливо перевірити.

Читайте також інтерв’ю з Лідією Смолою про вплив російської пропаганди.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: radiosvoboda.org