Вічна світла пам’ять героям

Через російську військову агресію на полі бою продовжують гинути найбільш гідні представники української нації. В громади Вінниччини надійшли звістки про загибель Олександра Орла, Євгена Литвиненко та Олега Степанюка, повідомляє I-VIN.INFO.

На жаль, Вінниця втратила іще одного звитяжного воїна. Олег Степанюк долучився до захисників України у березні минулого року. Про це повідомила Вінницька міська рада.

Воював у складі військової частини А 4576. У званні молодшого сержанта командував відділенням. Виконував бойові завдання на різних ділянках фронту: Миколаїв, Мар’янка, Куп’янськ, Синьківка… Загинув 25 січня на Харківському напрямку. Життя воїна обірвалося у 41 рік. З війни на сина чекали батьки…

«Олег, телефонуючи із передової, якось мені сказав: «Ной не нив і ти – не ний. Сприймай життя таким як воно є». Сам же він був готовий до всього, – розповідає мати загиблого Героя Ольга Іванівна. – Життя любив, і робив усе, щоб наблизити Перемогу й українці могли жити під мирним небом…»

Олег Степанюк народився 24 лютого 1983 року у Вінниці. Навчався у школі №6, а потім здобув освіту в Європейському університеті фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. Після цього залишився у виші на посаді менеджера. Працював довгі роки, проте згодом знайшов себе у виготовленні меблів.

«Захоплювався психологією та філософією, малюванням та музикою. Був обдарованою та багатогранною особистістю, – згадує про Олега його найкращий друг зі шкільної парти Дмитро. – В оточуючих передусім цінував щирість, а найбільше не терпів підлість і слабодухість. Вважав, такі прояви негідними високого звання людини».

Під час виконання бойового завдання загинув тростянчанин, солдат Національної гвардії України Литвиненко Євгеній Григорович. Захиснику було лише 39… Про це 1 лютого інформує видання «Тростянецькі вісті».

Солдат мінометного взводу 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1 батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО НГУ Євген Литвиненко прийняв останній бій в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області.

«Висловлюємо щирі співчуття матері Валентині Василівні, сину Антону, сестрі Тетяні, племіннику Назару, родині, друзям і близьким загиблого. У глибокій скорботі схиляємо голови», - інформує видання «Тростянецькі вісті».

Вінницька громада у смутку. На вічний спочинок сьогодні, 2 лютого, проводжають Захисника України, військового Олександра Орла, повідомляє Вінницька міська рада.

Олександр Олександрович Орел народився 12 серпня 1986 року у селищі Очеретине Покровського району, що на Донеччині. Навчався у місцевій школі, згодом здобув фах тракториста в училищі. Працював на коксохімічному заводі.

У травні 2022 року сім’я Олександра переїхала до Вінниці. Будинок родини був зруйнований через війну. Проте чоловік на певний час залишився вдома. Там він допомагав сусідам, доглядав за собаками, якими опікувався. До Вінниці Олександр приїхав на народження свого онука, у вересні 2023 року.

У листопаді того ж року Олександр мобілізувався до війська. Служив у 71-й окремій єгерській бригаді Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Доля знову завела чоловіка на Донеччину. Загинув він у бою від численних поранень, неподалік від рідного селища.

В Олександра залишилась дружина та донька, а також два маленьких онуки.

«Олександр був людиною з великої літери. До всіх людей ставився з розумінням. В Очеретиному його знали як надійного друга та доброго сусіда. На жаль, на нашу землю прийшла війна. Чоловік близько сприймав це та дуже переживав. Вважав захист батьківщини своїм обов’язком, як і кожного українця», – ділиться дружина загиблого.

Читайте також, штормовий вітер та мокрий сніг насуваються на Вінниччину.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: itvmg.com