Вже завтра християни східного обряду святкуватимуть Великдень

За святковим столом, після того, як сім’я відвідала храм, побувала на службі, послухала молитву та освятила пасхальні приношення, відбувається розговіння. Вся родина за столом молиться, співає «Христос воскрес» та христосується крашанками. Таким чином виявляє радість Пасхального дня, повідомляє I-VIN.INFO.

Секретар Вінницько-Тульчинської єпархії ПЦУ священик Ігор Сіранчук зауважує, що розговіння - вияв того, що люди дійсно достойні бути учасниками свята Великодня. Все тому, що кожного разу, коли звершується божественна літургія, згадується Воскресіння Христове. Тож навіть якщо їжа освячена ще суботнього вечора, розговлятись не можна.

«Ми святкуємо Великдень, аби разом вознести славу Богу в Храмі Божому і зустріти світле Христове Воскресіння. Тобто, розговлятись варто після того, як відсвяткували це свято в храмі. Саме там є соборна молитва, яка об’єднує нас в хвалі Богу за те, що він себе віддав на смерть заради кожного з нас».

Цього дня будь-яке свято переносять на інший день, тому що цього дня відзначають лише світле Христове Воскресіння. Цього дня священникам забороняється звершувати заупокійні служби. Адже Великдень - це свято над святами.

На думку священика, наразі більшість українців дотримуються посту, щоб таким чином більш гідно молити Бога про закінчення війни. А також Перемоги над ворогом і встановлення Миру. І власне, що вживати під час посту - вибір кожного.

«Свято не в їжі чи розговінні. Ми розуміємо, що Христос, який зійшов до пекла, через свої смертні муки, розп’яття, помер і воскресив померлих своїм воскресінням. Сам воскрес своєю божественною силою і цією силою воскресив померлих, праведників «вивів з Шеолу до Раю» (як йдеться в Старому Заповіті). Він показав, що життя не закінчується смертю на Землі, а продовжується там на Небі. Кожна безсмертна душа, яка возноситься до Бога, продовжує жити в Царстві небесному. Смерть - тільки початок нового кращого життя», - каже Ігор Сіранчук.

Водночас до Храму потрібно йти усій сім’ї, або ж хоч якимось іншим чином прилучитись до пасхальної служби.

«Кожному є своє місце в цій радості Воскресіння Христового. Тільки треба до цього долучитись», - додає священик.

Що ж можна покласти у Великодній кошик?

Паска. Це найголовніший елемент у великодньому кошику. Паска символізує тіло Ісуса Христа, який воскрес, а ще – перемогу життя над смертю, світла над темрявою. Паски зазвичай печуть або у Чистий четвер, або у Велику суботу.

Яйця. Це символ нового життя та відродження. До свята яйця по-особливому прикрашають: роблять писанки, крашанки, дряпанки. Писанкарство – давня українська традиція, що передається з покоління в покоління.

М'ясо. Освячення м'ясних продуктів походить ще від давніх пасхальних традицій. Їх готують заздалегідь: роблять домашню ковбасу, буженину, також у кошик можна покласти сало. Головне, щоб страви були без крові.

Молочні продукти (масло, сир). Ці продукти є символом любові та жертовності Бога. У кошик можна покласти сирну паску.

Хрін. Цей продукт символізує міцність та силу духу, а за іншими версіями – коріння віри у воскресіння.

Сіль. У Біблії сіль символізує зв'язок між Богом та людьми. Також це символ достатку і здоров'я.

Свічка символізує світло Ісуса Христа, яке освячує кожну людину. Її заведено запалювати під час освячення.

Нагадаємо,як у Вінниці вчилися писанкарству.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: vsviti.com.ua