Викладач одного з вінницьких університетів розповів про історичні причини військової завзятості українців

Сьогодні, 14 жовтня, відзначається День захисників та захисниць України. Як відомо з історії нашої держави, українцям часто доводилося брати до рук зброю та ставати до лав захисників та захисниць власної незалежності. В інтерв’ю I-VIN.INFO кандидат історичних наук, доцент Вінницького державного університету імені Михайла Коцюбинського Анатолій Войнаровський розповів про те, чому українці постійно так затято б’ються за ідентичність та незалежність проти найсильніших та найжорстокіших ворогів.

-        Кого, на вашу думку, можна вважати першими воїнами-захисниками України?

-        Тяглість української державності, за Михайлом Грушевським, йде від V сторіччя нашої ери. Оскільки наша територія завжди перебувала на перехресті значних комунікативних вісей, нашим пращурам завжди доводилося битися за свою землю і незалежність. Через це чітко відповісти на питання, хто був першим захисником України, дуже складно.

-        Українське козацтво. Якими були історичні причини його виникнення? Якою була мотивація брати зброю, об’єднуватись та йти у козаки?

-        У виникненні українського козацтва відіграли роль кілька факторів. Це звісно і відстоювання своєї української ідентичності, освоювання нових земель, прагнення до збереження демократичних цінностей, так їх, принаймні, зараз називають. Також важливим фактором було те, що людям треба було захищатися від набігів з півдня, від Османської імперії, тому люди гуртувалися, вчилися військовій справі та ставали майстерними козаками.

-        Чому козаки так гарно воювали? Як думаєте, в чому була унікальність козацького війська?

-        Якщо ми будемо порівнювати їх із тогочасними європейськими арміями, то там ми маємо вже певне виділення родів військ. Там була важка і легка піхота, важка кавалерія та артилерія. Козаки ж були універсальними солдатами, які в рівному ступені опановували усі грані військової справи, вони були в цій справі справжніми універсалами і їм вдалося розробити свою унікальну тактику ведення війни.

-        Чому Козацькій державі не вдалося протриматися на мапі Європи і вона врешті-решт була знищена?

-        У козаків не було тої тяглості та спадковості титульної влади. Європа до Французької революції трималася на традиціях монархічного устрою, тобто, спадкування за ознаками крові. У козаків цієї традиції не було і їм доводилося вступати в договірні відносини з тогочасними повновладними монархами, які часто використовували та обманювали козаків. Це і призвело до того, що козацтво було знищено, адже жодний монарх не захоче мати у себе в державі велику автономну армію вільнолюбних та дуже умілих воїнів, це завжди загрожує серйозним повстанням.

-        Історія виникнення нової Української держави на початку 20-го сторіччя починається з внутрішнього конфлікту. Павло Скоропадський і Симон Петлюра – обидва билися за Україну чи за якійсь власні інтереси?

-        Звісно, у політиків завжди є свої інтереси і амбіції, але і Скоропадський, і Петлюра в першу чергу намагалися відстоювати інтереси держави. Якщо говорити про Павла Скоропадського, то він знаходився в дуже складному становищі. Він був змушений піти на союз зі своїми ворогами – Німеччиною та Австро-Угорщиною, які не давали йому розбудувати великі збройні сили, що було тоді дуже необхідно Україні. Симон Петлюра, який був фактичним головою Директорії після повалення Гетьманату, опинився в не менш складній ситуації. Ні Петлюрівська, ні Гетьманська Україна не мали достатньої дипломатичної підтримки, не мали внутрішніх ресурсів, зброї. Ми маємо цінувати внесок у становлення української державності як Скоропадського, так і Петлюри – їх обох можна вважати захисниками України.

-        Українській Народній Республіці довелося боротися за існування і з червоними, і з білими, і з поляками. Звідки у людей взялася мотивація воювати за свою незалежність та самоідентичість навіть в таких складних умовах?

-        Для багатьох тогочасних політиків стало великою несподіванкою те, що українці почали будувати свою державу. Відомий вінничанин Дмитро Маркович, який очолював Міністерство юстиції в УНР, в одній із своїх промов каже таке: «Ніхто не сподівався, що українська держава може постати в такий швидкий термін». Усі ті таврування та переслідування за імперських часів, сдавалося б, робили це неможливим. Фундаментом для виникнення української державності стали активні молоді люди, які пройшли гарт першої світової війні і поставили собі питання «за що і за кого ми воюємо?», усі вони, маючи великий бойовий досвід, і очолили українське повстання.

-        Чи можна виправдати методи організації українських націоналістів для відновлення Української Держави під час Другої світової війни? Адже як радянська, так і російська пропаганда, постійно наголошувала на співпраці ОУН із німецькими нацистами.

-        Не можна говорити, що ОУН співпрацювала з нацистами. Так, одне з радикальних крил дійсно співпрацювало з ними, це було консервативне крило, яке не бачило можливості створення української держави без зовнішньої підтримки з боку нацистської Німеччини. В ті часи, знаходячись між двома тоталітарними режимами, треба було орієнтуватись на когось. Причому, не було розуміння, який з режимів гірший. Сталінський режим повністю ігнорував питання української ідентичності, а Гітлер, звісно в своїх інтересах, загравав з націоналістами, даючи їм певні надії на створення української держави. Тодішня ОУН чітко позиціонувала себе як тоталітарна організація, вони бачили, якого успіху добилися нацистська Німеччина і фашистська Італія, вони хотіли створити власну українську державу за цими прикладами і тут вже кожен сам має вирішувати, засуджувати такі методи чи ні.

-        Також пропаганда рф часто використовує образ Степана Бандери. Яке місце в здобутті української ідентичності він посідає? Чому він так бентежить наших ворогів? Степана Бандеру можна назвати Героєм України?

-        Звісно. Степан Бандера – це людина, яка заради України поклала на пожертву своє життя, яка доклала багато зусиль для того, щоб розбудовувати українську державу. Степан Бандера – приклад справжньої полум’яної позиції і боротьби за українську справу.

-        Чи можна назвати членів дисидентського руху в СРСР захисниками України? (Це, зокрема, Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл, Микола Руденко).

-        Гадаю, що так. Безперечно. Їх діяльність - це свого роду боротьба за справедливість. Вони наголошували на тому, що радянська влада тотально бреше, проголошуючи демократичні цінності і свободу слова, вона нічого з цього не дотримувалась. Дисидентський рух був своєрідним викликом тогочасній радянській владі, яка порушувала свої зобов’язання, тому дисидентів можна назвати не лише захисниками України, а і захисниками справедливості.

-        За період з 1991 року до сьогоднішнього часуї кого з українських політичних чи громадських діячів ви могли б поставити в один ряд з тими дисидентами радянських часів за їх вклад у розвиток та зміцнення Української Держави?

-        Як на мене, ми не можемо порівнювати діячів цих двох епох, зовсім різні були обставини та підходи. Якщо виділяти когось вже після проголошення незалежності України, то я б сказав про Левка Лук’яненка, який був активним учасником політичного життя України та доклав чимало зусиль для її зміцнення та розвитку.

-        Запорізькі козаки, воїни УПА та сучасні військові Збройних Сил України та інших сил оборони. Що їх об’єднує, не дивлячись на великий історичний розрив, в прагненні битися за Україну?

-        Їх об’єднує те, що всі вони українці. Як ми говорили ще на самому початку і в чому можна переконатися в підсумку нашої розмови, українцям завжди доводилося важко боротися за свою незалежність та ідентичність – саме це об’єднує і перших українських козаків і сучасних військових ЗСУ – усі вони є захисниками України.

Нагадаємо, 14 жовтня: які важливі для українців дати відзначають в цей день?

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: blog.poltava.to та uk.wikipedia.org