6 січня святкують Святвечір - останній день Пилипівського посту

Одне з найурочистіших християнських свят, яке відзначається ввечері напередодні Різдва Христового - Святий Вечір, повідомляє I-VIN.INFO.

Завкафедрою етнології педуніверситету Тетяна Пірус розповідає про взаємозв’язок Святвечора та Різдва: «Якщо говорити про Різдво, то це найбільше та найголовніше українське родинне релігійне свято у річному циклі зимових свят. Різдву передує Святий вечір. Немає Різдва без Святого вечора. Це свято, яке має тисячолітні глибині корені ще дохристиянського періоду».

Готують зазвичай 12 традиційних страв, але на Поділлі їх було навіть до 17. Головними стравами є кутя і узвар. Оскільки всі страви були овочеві і борошняно-круп'яні, то готували капусняк, затертий пшоном, горох, борщ пісний, у якому навіть могла бути риба. Для прикладу, у Красилівському районі Хмельницької області полюбляли сушені в’юни кидати до борщу або суху рибу. Крім цього, риба була смажена і охолоджена. Що стосується борошна, то з нього робили вареники, млинці і пироги з різною начинкою (капуста чи ягоди). Цікавими є голубці, адже вони були з пшоном, так як рису не купували і подавали гречану кашу по-особливому заправлену.

Кутя - особлива страва, в основі якої коливо (тобто, їжа для померлих). Обов’язково мають бути три складові: зерно, мед, мак. Її заправляли водою розведену медом або узваром. Коли батько або дідусь зачерпував кутю, то мав підкинути ложку до стелі, щоб подивитись скільки макових зерняток причепилось до стелі. Скільки їх причепилось, стільки й просили меду, аби родина була багатою.

За словами ТетяниПірус, на Святвечір ніхто нікуди не ходив, нічого не позичав нічого, не сварився та не їхав по справах. Традиції направлялись на приготування страв і поведінки, так званий сценарій проведення дійства. Святвечір - театралізоване унікальне дійство. Брали участь батько, мати господиня й діти. Коли сідали, здмухували, бо не можна було придушити душу. До того ж, за повір'ями, закликали душі померлих родичів, їх згадували за неспішною вечерею. Лише матері дозволялося вставати з-за столу, бо вона могла приносити справи. А опісля вечері зі столу нічого не прибирали. Також господиня застеляла на стіл дві скатертини. Перша - для духів, добрих душ, а інша - для людей.

На Святвечір були лише особливі прикмети для успіху чи добробуту, а ворожінь- ні. Вся увага приділялася особливому духу, атмосфері самого свята вечері. В окремих районах могли бути різні звичаї. Наприклад, в Чернівецькому районі лякали дерево на Святий вечір. Чоловіки брали сокиру і йшли до дерева, яке не вродило та мало плодоносити. Вони казали: «От як не будеш у цьому році родити, то ми тебе зрубаємо».

Нагадаємо, у Вінниці пройде концерт «Різдвяні зустрічі» та фестиваль «Подільська коляда».

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: з вільних джерел