Символи Дня Соборності України

Сьогодні українці відзначають надзвичайно важливе свято єдності та незалежності країни – День Соборності України. Ранком середи 22 січня 1919 року обʼєдналися дві частини незалежної України: Українська народна республіка та Західноукраїнська народна республіка. Чимало символів несе в собі цей визначний день. У Вінниці до 105-ї річниці Дня Соборності України провели національно-патріотичну акцію «Живий ланцюг єднання». Про них інформує далі I-VIN.INFO.

День Соборності – визначний момент важливий у політичному, історичному і психологічному аспектах. З політичного погляду це важливо, оскільки дві республіки – Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка – об'єдналися в одну державу. З історичної точки зору це відзначається тим, що втілилася віковічна мрія всіх українців – жити в єдиної державі. З психологічного ракурсу об’єднавчі кроки – це зміцнення національного духу українців.

I-VIN.INFO виокремило такі основні символи Дня Соборності.

Акт Злуки

Акт Злуки, або Велика Злука — урочисте оголошення 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві універсалу про об'єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну, День соборності України. Текст Акту звучав по всьому Києву, у багатьох церквах, та на площах. З боку УНР його підписали: Симон Петлюра, Володимир Винниченко, Федір Швець, Панас Андрієвський. А зі сторони ЗУНР: Василь Стефаник (очільник), Лонгин Цегельський, Дмитро Левицький, Андрій Шміґельський, Тимотей Старух.

«Живий ланцюг»

21 січня 1990 року відбулася історична подія – створили «Живий ланцюг єднання». Він символізував єднання східних та західних областей України. Ініціативу, відому як «Українська хвиля», організував Народний Рух України за перебудову, що пізніше став відомий як Народний Рух України (з жовтня 1990 року). Іван Драч виступав в ролі головного організатора цієї акції, а Михайло Горинь займав посаду голови виконавчого органу (Секретаріату). Підготовка до «живого ланцюга» розпочалася у вересні 1989 року, організатори з різних областей проводили наради щомісяця або один раз на два тижні.

Побудували «живий ланцюг» від Центрального народного будинку, який раніше був резиденцією парламенту ЗУНР та місцем підписання Акту Злуки в Івано-Франківську (колишня столиця ЗУНР Станіславів у 1919 році). Траса проходила через міста Стрий (звідси відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир і завершувалася в Києві. Понад мільйон людей об'єдналися, утворивши неперервний ланцюг протягом майже 700 кілометрів від Києва до Львова. Згідно з офіційними даними радянського режиму, у акції прийняло участь близько 450 тисяч осіб. А за неофіційними оцінками — від 1 до 5 мільйонів. Після завершення акції відбулись мітинги-молебні в Києві, Житомирі, Львові та Івано-Франківську. Ця спільна ініціатива стала важливим етапом на шляху до відновлення незалежності України.

Прапор України

22 січня 1919 року о 12 годині у Києві на Софіївському майдані відбулася історична церемонія Злуки. Цей день оголосили національним святом і вихідним днем. Від самого ранку Київ набув урочистого вигляду. На всіх будинках, як і планувалось напередодні, майоріли українські прапори, а на балконах вивішувались килими й полотна з яскравими українськими візерунками. Ялинкові гірлянди переплітались національними стрічками. На балконах урядових будинків можна було побачити портрети і бюсти Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.

Гімн України

У день проголошення Акту Злуки на всю площу в центрі Києва військовий оркестр грав національний гімн «Ще не вмерла Україна». Загалом, слова написав Павло Чубинський, а музику –  Михайло Вербицький. Офіційна музична редакція ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено законом України «Про Державний гімн України» 6 березня 2003 року. Також 22 січня 1919 року військовий хор під управлінням музиканта Кирила Стеценка виконував «Вічний революціонер», «Молитву за Україну» («Боже, великий, єдиний, нам Україну храни»).

Універсали

Як відомо з історії України, 9 (22) січня 1918 року Центральна Рада своїм Четвертим Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу. Ця подія і передувала проголошенню основного Акту Злуки. А 1 грудня 1918 року у Фастові представники ЗУНР (Д. Левицький та Л. Цегельський) підписали з членами Директорії УНР (О. Андрієвський, В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець) передвступний договір про подальше об'єднання двох республік в єдину державу. Згодом, 3 січня 1919 року, Українська Національна Рада ЗУНР у Станіславові (Івано-Франківськ) ратифікувала його і направила делегацію для ведення переговорів з урядом УНР, а 22 січня 1919 року Директорія УНР видала універсал, що проголосив створення єдиної і незалежної УНР. У той же день в урочистій обстановці про це було оголошено на Софійській площі Києва.

Державний Герб

Державний герб України створений на історичних символах та традиціях країни. Офіційне його затвердження відбулося під час сесії Верховної Ради України 19 лютого 1992 року. Герб став однією з ключових частин національного ідентифікаційного комплексу України. Герб України став важливим елементом національного символізму та відображає нашу ідентичність, самосвідомость українського народу.

Тарас Шевченко

Значущу роль у формуванні усвідомлення соборності України, безперечно, відіграв Тарас Шевченко. Саме він заповідав нам: «Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть». А також «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава, І воля святая!».

Богдан Хмельницький

Якщо коротко розповідати про Богдана Хмельницького, то він був українським політиком, полководцем і дипломатом, провідником Національно-визвольних змагань 1648—1657 років, творцем Української козацької держави, Гетьман Війська Запорозького. Саме він був ідеологом та рушійною силою в Національно-визвольній війні українського народу середини ХVII століття. А головною тезою діяльності засновника Української Козацької держави стало – «Виб’ю з неволі… нарід увесь!».

Вишиванка

Виникнення вишивки в Україні коріниться в Трипільській культурі, що належить до пізнього неоліту. Загалом відомо, що трипільці, висококваліфіковані гончарі, не лише виготовляли посуд із глини, але також прикрашали його характерними спіральними та хвилястими візерунками. Історики вважають, що такі мотиви використовувалися і на одязі трипільців.

В історії походження української вишивки варто згадати ще й про металеву статуетку чоловічка, яка входить до складу Мартинівського скарбу. Її створення датується VI століття. Вона була знайдена в Черкаській області біля села Мартинівка. Фігурка носить «одяг» у вишиту сорочку з характерним візерунком на грудях. Українська історія багата прикладами, коли вишиті орнаменти виявляли на кам'яних бабах у степах. Звісно, ми не можемо стверджувати, що 22 січня 1919 року усі українці були у вишиванках. Проте саме вишиванка є кодом української нації, яка об’єднувала нас крізь століття. 

Нагадаємо, сьогодні вінничани відзначають День Соборності України.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: Вінницька ОВА, Вікіпедія, Краснопільска селищна рада та з вільних джерел.

Головне фото: Історична правда.