Подія, яка є центральною та яку ми пам'ятаємо як День Злуки і Соборності

Сьогодні - 22 січня - дата прийняття четвертого універсалу 1918 році, яка 100 років тому вважалася Днем Незалежності. В тогочасних документах її називали Днем Державності. Саме представники Західноукраїнської Народної Республіки і Української Народної Республіки на Софійському майдані церемоніально проголосили цей акт злуки. Це з’єднання колишньої підавстрійської та підросійської України, які перебували в складі двох імперій до революційних подій.I-VIN.INFO дізнався більше про значення Дня Соборності України та про проєкт, який об’єднав всю Україну.

«Хтось применшує значимість дня, вважаючи, що злука як така фізично не відбулася. Але це одна із основоположних пам’ятних дат не тільки історії української державності, а й теперішньої державності. Українці боролись за суб'єктність власної держави у той період. День Соборності - багаторічне прагнення українців, які проживали в різних державах, адже ми говоримо про Австро-Угорщину й Російську імперію. Коли ці країни зникли з геополітичної мапи тогочасного світу, то на руїнах імперії кожна з нації виборювала своє право на суб'єктність самостійністю. Навіть події з 2013 року говорять про ті ж самі прагнення досягти єдності, соборності, територіальної цілісності. Так «зване повернення до тих холодних днів», - розповідає директор «Музею Вінниці» Олександр Федоришен.

Свідченням урочистого вшанування дати є ланцюги єднання, котрі організовувалися з 1990 року українськими національно-демократичними організаціями. Вони брали за приклад подібні ланцюги єдності в країнах Балтії. День 22 січня вважався державним святом в першу чергу від дати проголошення четвертого універсалу. День проголошення соборності українських земель обрали не випадково, тому що вже тоді українці пошановували його як День Незалежності. День Соборності в 90-х роках вже за теперішньої відновленої держави - це один із указів Президента України.

Патріотичний проєкт з пошиття карти «Україна – разом!» теж можна вважати проявом вшанування цієї дати. Ідея проєкту виникла на початку війни на Сході: щоб країна знову відчула єднання. Вишите полотно із зображенням карти України і прапорів усіх областей було створено за ініціативи громадської діячки, журналістки Ірини Басенко у 2014 році за підтримки Вінницького козацького полку імені Івана Богуна.

До пошиття національного оберегу долучилися мешканці всіх областей України та АР Крим. Більше шести тисяч людей поставили на полотні площею три квадратних метри понад мільйон хрестиків.

Вишивання відбувалося з 1 серпня 2014 року до 19 січня 2015 року. За цей час вишивка проїхала всіма обласними центрами України, а Донецьку область, попри війну, полотно відвідало тричі - це Маріуполь, Краматорськ, Слов'янськ. Вона була й на тренувальній базі українських військових поблизу села Піски та в місті Сватовому на Луганщині. А Крим вишивали в Києві.

Представники Національного реєстру Рекордів України офіційно зафіксували рекорд в номінації «Мистецтво» – «Карта України вишита вручну найбільшою кількістю вишивальників». До Книги рекордів занесли 3522 учасників акції.

Вже вишиту карту передали 15 січня 2019 року до Верховної Ради.

Ідейна натхненниця проєкту Ірина Басенко зазначає:

«На те, щоб вона потрапила у Верховну Раду, пішло чотири роки. За цей час робилися подання, звернення, були залучені низка нардепів, подані проєкти постанови, на які не було відповіді, або була відмова. Аж поки ідеєю не перейнявся мій друг — музикант Святослав Бойко з гурту «Широкий Лан». Кілька місяців він вів діалог з представниками ВР і зрештою вдалося! Тепер полотно розміщено поруч із відомою картиною «Державотворення», на якій зображено проголошення незалежності і внесення в сесійну залу державного прапора».

Проте соборність стосується не лише України, а й інших держав по-своєму. З цього приводу у Олександра Федоришена є деякі думки:

«Подібна дата могла б бути в тій чи іншій формі вшанована в тих країнах, які були розділені. Наприклад, у литовців є поняття тимчасових столиць, коли вони мали серйозний територіальний конфлікт у міжвоєнний час з Польщею. Так само варто згадати територію Німеччини, яка існувала в політичних протистояннях між західним світом і радянським союзом. Фактично день,коли впав мур і дві частини однієї держави об'єдналися, теж можна назвати в певному сенсі своєрідним Днем Соборності. Можливо колись це трапиться й для теперішніх Південної та Північної Кореї».

Нагадаємо, у Вінниці пройшли урочистості до Дня Соборності

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Головне фото: adm-km.gov.ua

Фото: Ірина Басенко