На річці Вінничка чоловік зробив власну мікро-ГЕС

Вінничанин Іван Верещак понад півроку конструював свою мікро гідроелектростанцію. Вже після масованих ракетних ударів рф по енергетичній інфраструктурі, чоловік почав ще більше випробовувати своє творіння. Так, у разі відсутності світла, електроенергію від цієї ГЕС можна використати на освітлення приміщення. Також є можливість накопичувати електроенергію в автомобільних акумуляторах для заряджання мобільних телефонів, ліхтариків. Про це повідомляє I-VIN.INFO з посланням на Вінниця.info.

На вигляд конструкція мікро-ГЕС нагадує невеличкий атракціон. Саме колесо безперервно крутиться і виробляє електроенергію. Як зазначає Іван Верещак, ще з дитинства він захоплювався технікою. А його хобі – робити електричні механізми. А коли з сім’єю поселились у будинок біля річки Вінничка,у Івана одразу виникла думка, варто використати річку та отримати звідси трішки електроенергії. Хоч робота, сім’я та інші клопоти віддаляли початок створення ГЕС, проте все одно зміг втілити своє бажання в реальність.

«Я збирав матеріали, дивився в інтернеті як працюють аналогічні ГЕС і вже цього року придумав цей механізм. З початком повномасштабного вторгнення моє бажання переросло в нагальну потребу — треба було створити умови, щоб жителі нашого будинку уникли повного блекауту», - розповідає Іван Верещак.

Свою роботу почав ще у травні. Механізм ГЕС зібрав з підручних матеріалів. З самого початку він кинув корок від вина і дивився за скільки часу він пробіжить 10 метрів. Так вдалось визначити чи підходить швидкість течії. Потім помножив глибину на ширину річки і в цій арифметиці вирахував, яка маса води проходить за хвилину. Матеріали для станції він збирав у друзів та знайомих протягом багатьох років.

«Ковші та лопаті, які підхоплює течія річки, я зробив із балонів у яких зберігається фреон для холодильних агрегатів. У мене було два балони, ще кілька знайшов серед брухту, інші - придбав. Розрізав на дві частини по довжині й спаяв. Металевий диск Ф-500мм, товщиною 10 мм розмітив на 16 рівних частин, проточив, посвердлив. Виходячи із довжини несучих кронштейнів, порахував, що їхній розмах виходить 3 метри 20 сантиметрів», - говорить майстер.

Деякі матеріали йому допомагали придбати його товариші. Наприклад, кронштейни, несучих ковшів, до яких приварені лопаті, допоміг знайомий, який працює в «Сільпо».

«В них була велика реконструкція і старі стійки для полиць викидали, як металолом. І от він домовився, я зміг придбати собі цей метал для ГЕС. А от диск, вал допоміг зробити токар. Редуктор я купив. В мене була відпустка 40 днів, то я у власному гаражі проводив всі зварювальні роботи. Окрім цього, я ще керівник гуртка по енергетиці в сьомому училищі. Залучив сюди кілька активних студентів які цікавилися. Вони в основному допомагали монтувати. І ще активно і постійно мені допомагав мій товариш Микола Завальницький», - каже Іван Верещак.

Працював над мікро-ГЕС понад 5 місяців, а витратив близько 10 тисяч гривень. Наразі вінничанин хоче ще придбати генератор, за допомогою якого буде надалі вироблятися і накопичуватися електроенергія для подальшого використання. За словами винахідника, течія води захоплює ковші і вони пірнають у воду, яка біжить. Так, маса води заставляє обертатися колесо. З осі колеса цього вінничанин знімає свої ньютони обертового моменту і за допомогою зірок та ланцюга передає на редуктор. На кіловат електроенергії потрібно 50 метрів кубічних води за хвилину, яка падає з висоти чотирьох метрів. Тому кіловат звідси не візьмеш – а от 150 - 300 Ват — можливо.

«Було б чудово, якби хтось з спонсорів захотів би мені допомогти, щоб ще придбати генератор та перетворювач напруги із 12 на 220В. Я маю лише позичений тракторний генератор, який, може запрацювати від 500 обертів за хвилину. А їх ще потрібно добитися. Якщо це спрацює енергія потрапить на акумулятор, який буде встановлений в моєму гаражі, а звідтіля відразу в наше бомбосховище у будинку, яке є одночасно і пунктом обігріву. Електроенергію від цієї ГЕС можна буде накопичувати в автомобільних чи інших акумуляторах, та використати у критичний момент для освітлення та заряджання телефонів і інших побутових пристроїв», - зазначає вінничанин.

Свою станцію він розмістив на одній половині річки Вінничка. Так, не стримується плин річки та не наносить шкоди фауні та флорі. Підтоплення чи зсув берега сусідам не загрожує. Сам фундамент, а точніше металевий каркас із труб, заглибив на пів метра у воду. Колись на цій річці вже була електростанція. Нею заживлялись навколишні будинки. Ця водойма взимку майже не замерзає, хіба що вже при температурі нижче десяти градусів, береги річки скресають льодом.

Окрім цього, у своєму гаражі Іван змайстрував заточний станок із електродвигуна старої пральної машинки, свердлильний станок із старого радянського фотозбільшувача «Ленінград-4», відрізний станок з використанням кутової шліф-машини, пристрій для порізки яблук на кришаниці товщиною рівно 4мм. Та багато інших виробів пов’язаних із електроприводами.

Нагадаємо, громади Вінниччини долучились до акції «Тепло від дому до окопу».

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на нашТелеграм-канал.

Фото:Вінниця.info.