Вінничани святкують Маланку і Василя

Сьогодні, 13 січня, по всій Україні святкують народне і церковне свято Маланки, або Щедрий вечір. Раніше його святкували напередодні «старого» Нового року або святого Василія Великого в ніч 31 грудня на 1 січня. Проте через певні зміни у календарях Маланка (Меланка, Меланки, Маланія) відмічається 13 січня. Кореспондентка I-VIN.INFO дізналась про історію та традиції святкування цього вечора у вінницької етнографині.

Як розповіла кандидатка історичних наук, етнографиня Центру народної творчості Світлана Творун, навіть Новий рік раніше українці святкували у теплу пору року.

«Новий рік в українців завжди був весною. Через це у щедрівках згадується «прилетіла ластівонька» та інші птахи, які в січні не зимують в нас. Це все означає, що в Україні святкувався весняний Новий рік. Потім, з прийняттям християнства, його перенесли за Юліанським календарем 1 березня, проте це не прижилось. А далі, зі ще одним переходом, Новий рік почали святкувати взимку», - розповіла Світлана Творун.

У своїй книзі «Хліби до свят і на пошану», вона припустила, що у міфологічному контексті наші предки мали уявлення Нового року, як перехід богині родючості – Великої богині (Макоші) зі світу мертвих (Нави) у наш світ (Яву). Також шлюб Меланії з Велесом – божеством чоловічої плідної сили і багатства, який був володарем світу померлих. А коли святкування перенесли на січень, то дохристиянські божества замінили християнськими – Василем і Маланкою. Таким чином у новорічні пісні потрапили посівання, весняне народження овечок та перелітні птахи.

Проте у день, який раніше вважали «переддень Нового Року», у деяких селах Вінниччини готують традиційну святкову страву кров'янку. Її ще називають «маланкою». Випікають спеціальні хліби «Маланку» та «Василя». А молодь переодягається в традиційні костюми і в масках або без них усю ніч щедрує, ходить із «козою», водить переодягненого на Маланку парубка. Найулюбленішими персонажами були «баба» Маланка та «дід» Василь.

Раніше у давні часи таке переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, проте зараз це перейшло у веселі розваги. Про основні обряди та традиції на Маланку було описано в багатьох творах українських письменників. Наприклад, Павло Чубинський, Яків Головацький, Анатоль Свидницький, Василь Милорадович та багато інших розповідали, які звичаї були у їхніх повітах та регіонах України.

До того ж, тема весілля часто згадувалась у новорічних піснях та обрядах. Навіть вірили, що свята Меланія, коли виривалася з царства мертвих, а бог родючості ще не втратив своєї людської подоби, могли вступити в шлюб у цю ніч. А від цього шлюбу залежить добробут на землі, родючість, плодючість тварин. Тому раніше ще одним популярним обрядом було прибирати піч. Робилось це для того, аби священній парі було де залишитися на шлюбну ніч. Туди клали хліб – «васильник», гроші, робили косицю з колосків «діда» і васильку, яку прив’язували до комина і прикрашали стрічками.

У цю ніч не можна було спати на цій печі, сидіти та класти зайві речі. А дітям батьки розповідали, що піч поїде з хати на ярмарок, де будуть усі печі. Тому вона має гарно виглядати і буде продавати усе, що випекла за рік. Так приховували від дітей і, насамперед, представників того світу, що піч прибирають для Маланки і Василя.

Які б традиції не збереглись, на думку етонграфині Світлани Творун, люди в наші часи знають мало історій про ці свята.

«Деякі традиції відродились. Багато чого збереглося з тих часів, і достатньо було втрачено. Проте найголовніше те, що не задумуються зараз над значенням цього свята. Багато хто не знає звідки пішла Маланка, чому в щедрівках співають про ластівок і весняні обряди та все інше», - зазначає Світлана Творун.

Окрім цього, 13 січня господині готують кутю, печуть млинці, пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників. Після заходу Сонця, коли володарює усяка нечисть, починають ходити діти та щедрувати. А наступного ранку, коли світає, йдуть посівати зерном. Спочатку ходили до хрещених батьків та інших родичів і близьких. А потім до сусідів та інших людей. Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

Нагадаємо,у Вінниці пройде майстер-клас з декорування до свята Водохреща, розмовний клуб та презентація фільму про BMX-спортсменів.

Щоб отримувати новини вчасно підписуйтесь на наш Телеграм-канал

Фото: Олександр Гончаров («Апостроф»).