Як живе Іллінецька громада на Вінниччині під час війни

Під час повномасштабної війни в громадах більшість коштів спрямовують на потреби військових. Але й в таких умовах громади мають чимало досягнень. Багато нових проєктів впроваджуються саме у невеликих містечках, селах і селищах, зокрема, в Іллінецькій міській територіальній громаді Вінницької області. Зовсім скоро у місцевому ліцеї №2 обладнають свою STEM-лаболаторію. А у селах громади вже працюють мультимедійні бібліотеки. І це не всі родзинки та досягнення у громаді. Про них детальніше дізнавався I-VIN.INFO.

STEM-лабораторія та протирадіаційне укриття

У Іллінецькій міській територіальній громаді актуальними стали мультимедійні бібліотеки, які з’явилися завдяки впровадженню реформи децентралізації. Як додає директорка Іллінецької міської мультимедійної бібліотеки Іллінецької міської ради Наталія Покрищук, у 2021 році саме у їхній будівлі відкрили Центр активності громадян.

«Ці бібліотеки створенні за підтримки Швейцарсько-української програми EGAP, яка реалізується фондом Східна Європа у партнерстві з нашим Міністерством цифрової трансформації України. Програма спрямована на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у громаді, вдосконалення якості самоврядування, покращення взаємодії влади та громади», - зауважуєпані Наталія.

Також додає, що такі бібліотеки є у маленьких селах. Проте через початок війни не всі облаштовані так, як планували. Сюди активно приходять й люди елегантного віку.

«Для них також проводяться різноманітні навчання, зокрема, як користуватися смартфоном. Пояснюють їм, як все в ньому працює. Буває, їхні діти дарують телефон, а вони ним не користуються повноцінно. Також ми проводимо літературні вечори, зустрічі з місцевими зірками. Тобто, тут можна не тільки взяти і прочитати книгу, а ще й поспілкуватися з іншими людьми, провести гарно час, дізнатися щось нове», - каже Наталія Покрищук.

За словами начальниці управління освіти Іллінецької міської ради Світлани Крот, у громаді діє 8 ліцеїв. Два з них є опорними. Чотири ліцеї вже перейшли на електронні журнали. Також є 9 шкільних автобусів. З початку повномасштабного вторгнення у всіх навчальних закладах почали облаштовувати укриття. Наразі з 14 дитячих садків 12 працює в режимі офлайн. У двох дошкільних навчальних закладах немає змоги облаштувати укриття.

«Також у нашому ліцеї №1 будується протирадіаційне укриття, міцне і сучасне. На нього виділено 6,5 мільйонів гривень державних коштів і майже 3 мільйони гривень з міського бюджету. Тобто, разом проєкт вартує 9,5 мільйонів гривень. Ми намагалися по максимуму вивести дітей на навчання в офлайн-режимі, тому і облаштовували укриття. Деякі школи працюють повністю в офлайн режимі, деякі - у змішаному», - зауважує Світлана Крот.

У громаді є пілотні класи, які навчаються без книг та за спеціальною програмою. Наразі держава виділила кошти, аби дообладнати класи під цей проєкт. Також у громаді активно розвивається спорт, тому є безліч сучасних спортивних майданчиків, бігових доріжок тощо.

А вже зовсім скоро у Іллінецькому ліцеї №2 обладнають STEM-лабораторію. Як розповіла директора навчального закладу Людмила Виноградова, ранішеШвейцарсько-українська Програма EGAP оголосили конкурс для навчальних закладів «Назад у майбутнє 2033». Іллінецький ліцей пройшов всі етапи відбору і тепер поступово отримує техніку для облаштування очікуваного кабінету.

«Першим етапом конкурсу було зняти відео про те, якою ми бачимо свою школу у майбутньому. Брало участь близько 70-ти шкіл. Вже у серпні 2023 року ми дізналися, що пройшли у п’ятірку кращих. Далі була співбесіда з представниками та директорами цього конкурсу. А потім дізналися, що ми виграли конкурс на облаштування STEM-лабораторії. Зараз наш вчитель з інформатики у Києві, вивчає, як має працювати ця лабораторія», - каже директорка ліцею.

У ліцеї вже впровадили електронні журнали та тримають курс на подальшу цифровізацію школи. Тут будуть працювати мультиборди, які вловлюють 20 дотиків рук одночасно. Також школа отримала ліцензію на використання спеціальних програм.

«Ще організатори конкурсу дають 10 ліцензій на ці програми, тобто, 10 учителів можуть одночасно працювати з ними. Дають 3D принтер, набори Lego і робототехніки, набір цифрової метеостанції, 12 наборів з біології 14 наборів цифрових датчиків. А також три ноутбуки, на яких будуть працювати вчитель географії, біології і робототехніки», - зазначає Людмила Виноградова.

Сучасна медицина

Міська лікарня в Іллінецькій громаді має 8 відділень стаціонару. Загальна кількість працюючих в Іллінецькій міській лікарні складає 225 працівників. Серед лікарів – 39 атестовані на певну категорію, що становить 75 % від загальної кількості. Атестованих середніх медичних працівників - 98 особи, тобто, 95,1%.У поліклінічному відділенні функціонують кабінети ультразвукової діагностики, ендоскопічних досліджень, функціональної та рентгенологічної діагностики, клініко-діагностична лабораторія.

У поліклінічному відділенні оновлюється й матеріально-технічна база. Наприклад, сучасний дороговартісний відеоендоскоп Pentax 90K дозволяє проводити діагностику захворювань верхнього відділу шлунково-кишкового тракту максимально комфортно для пацієнта. Ця процедура підпадає під Державну програму медичних гарантій та для осіб віком понад 50 років проводиться безкоштовно за наявності направлення сімейного лікаря.

У кабінеті УЗД є сучасна дороговартісна ультразвукова система експертного класу Alpinion E-CUBE 9. У рентген-кабінеті функціонує сучасний дороговартісний рентгенівський апарат CAMARGUE PNS французького виробництва.

Як розповіла сімейна лікарка, виконуююча обов'язки директора з сімейної медицини Наталія Живега, у Іллінецькій територіальній громаді декларацію з сімейними лікарями підписало 20 тисяч 289 жителів, в це 96% усього населення. Адже в громаді мешкають 21123 людини.

«Це дуже хороший показник як для громади. Також у нас проводиться вакцинація згідно з календарним планом. Люди можуть отримати вакцину від ГРВІ, ковіду. Ми забезпечені тестами на ВІЛ та СНІД. Окрім основного пакету – первинна медична допомога, у нас є ще два пакета.Це супровід і лікування хворих на туберкульоз та супровід і лікування пацієнтів з психічними розладами», - каже Наталія Живега.

Унікальний туристичний маршрут

У Іллінецькій громаді до повномасштабної війни розробляли туристичний маршрут до геологічного феномену. Адже Іллінецький кратер утворився близько 400мільйонів років тому після падіння метеорита. Розташований у 8кілометрах на захід від містаІллінці на межіЛиповецькоготаІллінецького районівміж селамиЛугова,Слобідка,ІванькитаЖорнище.

Як розповіла Зоряна Баліцька, туристичний маршрут не встигли повністю доопрацювати:

«Ми плануємо у громаді розвивати туризм навколо нашого Іллінецького кратеру. Він і є нашою перлиною, адже Іллінецькій астроблемі (як ще називають кратер від метеориту) майже 400 мільйонів років. Планували робити там астрофестиваль електронної музики. Сприяти появі зелених садиб. Є вже одна діюча садиба, а одна ще потребує ремонту, вона у селі Лугова, що біля кратера. У цьому напрямку ми активно працювали, але через війну поки що призупинили все», - каже пані Зоряна.

У самому центрі міста Іллінці розташований старовинний храм. Також є археологічні локації, де раніше знаходились трипільські поселення. В селі Сорока розташована скіфська могила. На території громади є старовинне єврейське кладовище, а у селі Василійка – три козацькі хрести.

«У селі Жорнище знаходиться погреб, який іде в тунель та з’єднує два колишні райони. Під час Другої світової війни цей тунель активно використовувався. Також є Тарасова криниця з надзвичайною історією. Подейкують, що колись Тарас Шевченко проходив повз ту криницю і зупинився випити води. Це місце знаходиться біля дороги у селі Жорнище. Там є меморіальна дощечка про цю криницю. Ще маємо найстарішу дерев’яну церкву, яку не зруйнували навіть у радянські часи», - зауважує Зоряна Баліцька.

Активна переселенка та її Центр для дітей

Тетяна Романча народилась і жила в Херсоні. Коли почалась повномасштабна війна, вона перебували у своєму рідному місті. Пробула в окупації до 6 квітня. Потім вирішила виїхати з дітьми, адже ситуація в Херсоні загострювалася, а поставок гуманітарної допомоги не було. Тоді не робили «зелених коридорів». Тетяна на свій страх і ризик разом із знайомими волонтерами вирушили з рідного міста.

«Виїжджали в нікуди. У мене була машина, вагітна кішка, двоє дітей та дві валізи. Моя мама в цей час жила на лівому березі Херсону і питала, куди ми виїжджаємо, там ж не зрозуміло, що робиться. А я кажу, що за цей місяць настільки втомилась сидіти у підвалах, що краще поїхати туди, де українці та наші військові, а не сидіти на місці та боятися окупантів» - розповідає Тетяна.

Тоді їм вдалося приїхати в Київську область, де їх прихистили небайдужі люди. Тетяна написала пост у Facebook, в якому поділилась своїми емоціями та цією історією. Чимало людей відреагували на нього. Серед них була знайома Тетяни, яка запросила переїхати в Іллінці. У Херсоні Тетяна Романча займалася організацією дитячих свят. У неї була своя анімаційна студія, працювали аніматори, діяв прокат костюмів, функціонувала дитяча кімната. Це все залишилося в Херсоні. У Іллінцях в Тетяни був лише диплом юриста і бажання спробувати почати життя з нуля.

«Знаєте, якщо в людини є творчі здібності, їх не забрати. Начальниця управління культури Юлії Іванівна мене побачила на одному із заходів, який відбувався біля Будинку культури, і запросила працювати у них художнім керівником. Була дуже здивована цією пропозицією, проте погодилась. Завдяки цій роботі я добре познайомилася з громадою, з людьми та змогла адаптуватися до нового місця», - зауважує Тетяна Романча.

Згодом вона допомагала проводити різні благодійні заходи, вести соцмережі, втілювати нові ідеї. Коли звільнили Херсон, друзі Тетяни, волонтери, передали всі необхідні речі та костюми з її студії. На щастя, окупанти не зруйнували її анімаційну студію в Херсоні. В своєму рідному місті вона працювала приватним підприємцем. І в Іллінцях також хотілося відкрити свою справу, яка їй до душі.

«Тоді ж виїхав мій партнер з Херсону. Ми об'єдналися коштами і орендували приміщення в Іллінцях. Відкрили своєрідний центр для дітей, дитяче кафе «Ямайка». Чому Ямайка? Тому що в народі це місце називалось «яма». Всі ходили в «яму» на дискотеки. І ми вирішили, що яку б гарну назву не придумали, люди все одно ходитимуть в «яму». Тому і назвали «Ямайка», - каже Тетяна.

У дитячому кафе є лабіринти для дітей, батути, різні активності. Тут дітям залюбки проводять дні народження, аніматори додають святковості дійству. Місцева молодь залюбки працює у Тетяни.

«Мою ідею відкрити в невеликому місті дитяче кафе не всі підтримали. Проте як ніхто розумію, що мої діти, яким 11 та 14 років, морально постраждали від цієї війни. До цих пір хочуть додому, у свої кімнати. Тут ми орендуємо хатинку, і місця небагато. Тому, звісно, діти хочуть у Херсон до однокласників. Основна ідея «Ямайки» – відкрити таке місце, де діти мали б змогу спілкуватися з однолітками, з новими друзями, яких вони знайдуть. Чимало місцевих дітей такого центру ще не бачили. А тепер мають змогу святкувати своє день народження не у Вінниці, а в своїй громаді», - зазначає Тетяна.

Притулок для тварин і пес Бахмут

В селі Хрінівка Іллінецької громади діє місцевий притулок для тварин. Як розповіла його господарка Наталія Гаврилюк, притулок створився поступово, з 2011-2012 року.

«У нас знаходяться тварини, які певною мірою постраждали від людської жорстокості. Починалось все з розведення декоративних птахів таких, як фазани, кури декоративні. А потім ми викупили поні, на яких чекала голодна смерть. Саме тоді і запрацював наш притулок, а не зоопарк», - каже Наталія.

Наразі у притулку проживає понад 300 різних тварин. Це і птахи, і коти, і собаки, й інші. У притулку «Лісова казка» є і лелеки, які були травмовані. Є і птахи з одним крилом або без ноги. Вони живуть у відкритому вольєрі. Птахи, які можуть літати, випускають. Потім вони самі повертаються ввечері. Цим притулком займається родина Наталії Гаврилюк.

«Самостійно забезпечуємо їх і себе. Крім того, ми працюємо на основних роботах. Є допомога від небайдужих людей, але не завжди її вистачає, аби покрити всі витрати. Тому більша половина – це самостійне забезпечення. Якихось державних програм в нас немає, тобто, допомоги від держави ми не отримуємо», - зазначає Наталія Гарвилюк.

До притулку часто приїжджають діти на екскурсію. «Лісова казка» для всіх відкрита з 10:00 до 16:00 у зимовий час та до 17:00 у літній період. Відвідування безкоштовне. Кожен може за особистим бажанням внести ту суму у скриньку, яку вважає за потрібне.

«Все починалось з того, що вчителі у школі проводили уроки добра. Запитали, чи можна показати дітям наш притулок, ми сказали, що можна. Так і почали до нас приходити відвідувачі, адже спрацювало сарафанне радіо. Зараз у нас 60 котів і приблизно 42 собаки. Тих, кого ми свідомо хотіли, було лише троє. Всі інші – це «підбиріші» та «підкидиші», - зауважує Наталія.

Наразі вони не завжди можуть прихистити тваринку, адже не вистачить території та ресурсів. Проте навіть у місті можуть погодувати безпритульних тварин. Бували і жахливі випадки серед знайдених тварин. В однієї собаки так вросла петля на шиї, що він і досі ходить з нею. Є собаки з паралізованими ногами, відсутніми кінцівками. Також до нас привозили травмованих тварин зі Сходу.

«У нас є собака, який пролежав на вулиці під дощем декілька днів. Ми його забрали до себе, хоч всі казали, що він помре. Назвали його Бахмут, адже він вистояв, як це легендарне місто-Герой, і досі живий. Доволі хороший, дружелюбний пес, але життя зробило з ним злий жарт», - каже власниця притулку.

КП «Добробут» та сміттєпереробний завод

Також і Іллінецькій громаді є свій сміттєпереробний завод, який відкрили у 2020 році. Здебільшого сюди звозять сміття з Іллінецької громади. Лише кілька разів за існування заводу привозили сміття з інших громад. Біля сміттєпереробного заводу висадили власний садок з яблук та груш. Для діток ще працює контактний зоопарк, в якому є кури, качки, цесарки, кози та інші тваринки. Сюди можна прийти на екскурсію.

Як зазначив директор комунального підприємства «Добробут» Іллінецької міської ради Денис Гетьман, через війну багато чоловіків з підприємства зараз служать у лавах ЗСУ. Тому не вистачає людського ресурсу раніше працювало 165 людей. Зараз 22 їхніх працівника служать у ЗСУ, ще кілька проходять медогляд чи отримали повістки.

«Раніше до нас приїздили люди на екскурсію з Вінниці. Також зі Львова приймали першого заступника міського голови Андрія Садового. Навіть договір хотіли з нами підписати. Також з Закарпатської області приїжджали подивитись на нашу роботу», - каже Денис Гетьман.

Додає, що після війни дуже актуальним буде питання сортування та переробки сміття, адже в Європі це активно впроваджують.

Окрім цього, працівники підприємства щороку готують до висадки на клумбах міста та сіл Іллінецької громади понад 30 видів однорічних рослин, серед яких: петунія, сальвія, агератум, тагетис, портулак, рео, алісіум, газанія, герань, чорнобривці та багато інших.

Довідково:

Іллінецька міська громада — територіальна громада в Україні, адміністративно відноситься до Вінницького району Вінницької області. Адміністративний центр — місто Іллінці. Площа — 415,0 квадратний кілометр. В громаду загалом входить 30 населених пунктів. Об’єднались Іллінецька міська рада та Василівська, Жаданівська, Жорницька, Красненьківська, Павлівська, Хрінівська, Якубівська, Тягунська, Паріївська, Бабинську сільські ради.

Нагадаємо, вінницькі громади на «передовій»: соціальні послуги, інклюзивність та турбота про переселенців у Вапнярській ТГ.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на нашТелеграм-канал.

Фото:надано представниками з громади.

Інфографіка: i-vin.info