Вінничанин розповів про своє рішення стати козаком та захищати Україну

Сьогодні, 14 жовтня, українці святкують День захисників України, День Українського козацтва, 79-ту річницю створення Української повстанської армії (УПА) та Покрова Пречистої Богородиці. Колектив Інформаційної Вінниччини щиро вітає усіх з такими важливими святами та бажає мужності, звитяг, козацького гарту та непохитної віри в Україну! Хай наша честь і гідність допомагають здобути мирне небо, а свята Покрова оберігає та захищає! 

У цей святковий день всі вітають наших Героїв та Героїнь. Проте захищати, відстоювати права та бути справжнім козаком не кожному до снаги. Інформаційна Вінниччина поспілкувалась з колишнім військовим Богданом Рогозюком, який обрав для себе нелегкий шлях: вступити до лав козацтва, відстоювати права українців під час Революції Гідності та добровольцем податися воювати в батальйон «Донбас» наприкінці 2015 року. 

Звідки виник ваш інтерес до козацтва? Скільки років вам тоді було?

-        Приблизно у 9-му класі. До моєї школи тоді прийшов осавул «Вовчого куреня» Вінницького козацького полку імені Івана Богуна, а ватажком був козак Василь Любуня. Вони для нас зробили презентацію і показали, що козаки та старовинні традиції ще існують. Тоді я із захватом дивився, як Василь вправляється із шаблею, загорівся цим. Тож після випуску зі школи знайшов ватажка організації та приєднався до них. Відтоді я постійно був у козацькому полку.

Чи підтримували рідні ваше прагнення бути козаком?

-        Спочатку ні. Наприклад, для моєї мами все чуже та незнайоме – все неправильне та погане. Проте я нікого не слухав, і робив так, як вважав за потрібне. До речі, потім мама була ще й рада, що я туди пішов, і змінила свою думку.

Які козацькі традиції вам подобаються найбільше?

-        Ідея бути козаком сподобалась своїм світоглядом. А традиції підтримують цей світогляд. Конкретно виділити якусь із них я не можу, тому що вони всі круті. Проте можу виокремити ті, які допомагають для саморозвитку та приносять користь. Наприклад, володіння шаблею та холодною зброєю, рукопашні бої. Насправді, подобається все те, що можна застосувати у нашому сучасному світі.

На вашу думку,  покликання бути козаком серед молоді зростає, чи навпаки тенденція юнаків та юначок до козацьких традицій з кожним роком зменшується?

-        Тут важко щось сказати. Адже ті, кого я знаю, прийшли в козацькі організації України за власним бажанням. Їх наче притягнуло, як мене. Люди, які приходять сюди з корисливих намірів, довго не затримуються. Буквально, 2-3 місяці та й все, йдуть. Проте всі інші приходять дійсно за покликанням.

Як гадаєте, що потрібно зробити, аби зацікавленість зросла?

-        Мені здається, що до козацьких організацій повинні приходити за власним бажанням та покликом серця. А зараз тенденції змінюються, тому потрібно впроваджувати певні реформи, спробувати проводити козацькі заходи з сучасними мотивами. Можливо, трохи відійти від минулого до теперішнього. І обов’язково показувати традиції, які будуть корисні й зрозумілі для молоді. Тоді, можливо, сучасне покоління й приєднуватиметься до нас.

За вашими розповідями у інших інтерв'ю, ви були учасником Революції Гідності. Скільки людей долучилось до ініціативи поїхати в Київ? Скільки днів чи місяців ви там були?

-        В нашій організації у Вінниці було 10-15 чоловік. Коли у Києві побили студентів, наш ватажок подзвонив і сказав: «Потрібно їхати в столицю». Ми всі погодились та поїхали. На Майдані я перебував протягом усього грудня, потім відлучався, їздив додому, аби скласти сесію. Але навіть під час навчання приїжджав декілька разів. А січневі події довелось пропустити, тому що захищав дипломну роботу.

Ці події якось вплинули на навчання? Як до цього ставились викладачі? 

-        Не вплинули, і майже усі викладачі мене підтримали. Звісно, були такі, старої радянської «закалки», які не вважали мої поїздки на Майдан поважною причиною для відсутності. Тоді доводилось наздоганяти з деяких предметів однокурсників і підтягувати свої знання.

Як вважаєте, після Майдану ставлення українців до своєї країни змінилось?

-        Авжеж, так! Дивно було б заперечувати те, що Майдан нічого не змінив. По-перше, всі учасники Революції Гідності – це ті молоді люди, які дійсно потребували змін в країні. Мало кому подобалось жити так, як тоді, правильно? Правильно. З тих пір також багато змінилось. Навіть далеких від тих подій людей це певною мірою торкнулося, тому що всі почали говорити про нашу культуру, націю, традиції та інше. А раніше ж про це ніхто не говорив! Грубо кажучи, всім було начхати. Зараз питання нашої ідентичності обговорюють усі, і багато юнаків почало цікавитись історією. Навіть однолітки мені говорили, що раніше про такі речі вони чомусь не задумувались. Саме тому Революція Гідності надзвичайно потужно вплинула на світогляд українців.  

Існують відмінності між козаками та військовими у зоні АТО/ООС?

-        Для мене їх немає абсолютно. Всі козаки, яких я знаю, пішли воювати. Козацтво, по суті, давня українська військова традиція. І відокремлювати армію від козацтва не потрібно. Припустимо, якщо взяти нашу українську армію, то 70% цих статутів, посад та інших нормативних речей взяті з радянських традицій. Думаю, в майбутньому, аби зберегти свою ідентичність, військові будуть більше брати з козацтва. Але, як на мене, їх порівнювати не потрібно, адже козаки – це традиція, пам'ять та історія, це щось набагато більше, ніж просто захищати свою територію.

Ви були в зоні АТО і знаєте, як це – бути на передовій. Порівняно з Майданом там було важче?

-        Було важко і страшно і на Майдані, і на передовій. Для людей боятися – це нормально. Хіба ті події на Майдані були прогулянкою? Абсолютно ні. Там було по-своєму страшно. Але, знаєте, коли вами рухає ідея, і поруч з вами побратими, які також ідуть вперед за цю ідею, то страх пропадає, а дух загартовується.

Тобто, це братерство допомогло вам не боятись і рухатись далі?

-        Авжеж. Я вам відверто скажу: якби на цих подіях я був один, то  швидко «зламався» б. Думаю, таке сталося б з кожним.

Нагадаємо,  вінничани відзначають День захисника і захисниць України та ще інші свята.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото надані Богданом Рогозюком.