Які зміни мають відбутись у Республіці Молдова, щоб стати на крок ближче до ЄС

Вже більше року в Україні триває війна. Проте, наша країна впевнено рухається до Євросоюзу в статусі кандидата, і євроінтеграція для нас є актуальною темою. Так само, як і для наших хороших сусідів – Молдови. І українці, і молдовани позбуваються впливу росії та йдуть у напрямку ЄС. Про це для I-VIN.INFO розповів віце-президент ГС «Міжнародного сільськогосподарського кластеру «Дністер» Борис Герасим. Також поділився, які зміни мають відбутись у Республіці Молдова, щоб стати на крок ближче до ЄС.

Як ви бачите шлях Республіки Молдова до Євросоюзу? Що потрібно змінити у вашій країні, оновити у своїй системі управління, щоб наблизитися до стандартів ЄС?

–      Складне питання, дуже складне. Мабуть, перше – суспільству потрібно  мати уявлення, що Євросоюз – це найкраща структура для Молдови. Чим більша кількість населення це зрозуміє, тим краще. У нас цей відсоток збільшується з кожним роком. І за останні 30 років збільшується, але не достатньо для того, щоб прийняти відповідні рішення. Останні вибори показали, що 65% населення вже вирішили йти цим шляхом та обрали теперішнє керівництво: і президента, і парламент, і уряд. Це добре.

Зараз стоїть завдання теперішньому уряду, парламенту, президенту втриматися при владі. Це велика філософія, оскільки Молдова розділена. Наразі в Молдові є дуже багато людей, які мають свої інтереси. Утриматися при владі – завдання непросте. Тим більш, дуже багато хто з нинішнього уряду та й парламенту не має достатнього досвіду, щоб створювати успішну економіку Республіки Молдова.

А з чого розпочався  шлях Молдови до євроінтеграції?

–      У Молдові почалось усвідомлення, що треба йти в Європу, коли ухвалили рішення у 2014 році про євроінтеграцію. Ми підписали договір про це. Проте для євроінтеграції треба виконати дуже-дуже багато умов. Ось ми потрохи ухвалюємо реформи в галузі юстиції та в інших галузях. Це не просто дається, я б сказав, через некомпетентність. Припустимо, що окрім проблем Придністров'я, у нас є серйозні проблеми з Гагаузією.

У владі потрібно мати дуже досвідчених людей. Одна з великих проблем – влада не використовує старих досвідчених кадрів. Це велика помилка. І на виборах, якщо це повернеться в інший бік, невідомо що буде. А ризики цього є.

Потрібно використовувати старі кадри, тому що в них більше досвіду у євроінтеграції чи в якому сенсі?

–      Так, це кадри, які здатні ефективно працювати. У нас в галузях, за винятком медицини, переважно працюють ті кадри, які висунуті по партійній лінії, без досвіду.

Мені сподобалися слова колишнього прем'єр-міністра Віктора Понта. Після того, як він три роки був прем'єр-міністром у Румунії, 5 років – керівником найбільшої партії, він пішов у бізнес. І за останні два роки зрозумів, які є проблеми для бізнесу.

Якщо не будуть приділяти увагу бізнесу, підтримувати місцевих бізнесменів (від малих підприємців до великих), успіху не бачити. Це стосується і Румунії, і Молдови, і України, будь-якої країни.

Були випадки, коли влада не підтримувала розвиток бізнесу?

–      Так, це велика проблема. У нас був такий міністр транспорту, міністр розвитку, не буду його прізвище називати, який казав: «Та що нам підтримувати місцевих, ми найдемо іноземних працівників».

Я говорю: «Ви розумієте, що це антинаціональний вислів? Ви не маєте права про таке висловлюватись». При владі сьогодні керівники, які не розуміють ці речі. Це просто біда.

Я не кажу, що не треба молодь висувати. Звичайно, треба. Але молодь повинна мати біля себе фахівців з досвідом. Наприклад, міністрів чи держсекретарів, які знають, що таке бізнес.

І людям у маленьких містах буде простіше знаходити собі роботу.

–      Людина, яка має досвід у бізнесі, увійде в становище малих підприємців. Буде з цього питання висловлюватися, діяти. Велика помилка – не підтримувати бізнес. Треба дати підтримку населенню. Особливо тим прошаркам населення, які не мають звідки кошти взяти.  Для покращення країни треба знайти джерело фінансування, а не взяти всі гроші з бізнесу і дати іншим.

Я неодноразово розмовляв з міністром фінансів, з міністром економіки й казав, що це велика помилка. Ви ріжете корінь, на якому ми стоїмо. Так не можна робити. І все гірше й гірше. Все більше позичаємо грошей для Пенсійного фонду та інших. Тобто, сама процедура неправильна. Це у мене найбільший страх на нашому подальшому шляху до євроінтеграції.

Тобто таке правління, відношення до бізнесу, може завадити євроінтеграції Республіки Молдови?

–      Так, це може завадити. В цьому році будуть місцеві вибори. Можу з упевненістю сказати, нинішня партія набагато менше «візьме». У Гагаузії, наприклад, вибори. І нинішня партія, а це 65% парламенту, не виставила кандидата. Вони і не намагаються роз’яснювати, ходити з одного села в інше і пояснювати, що таке Євросоюз. Що таке відсутність дружби. Яка вигода у цьому шляху. Це ж можна роз’яснити, і в нас це виходить. З національними меншинами не треба гратися.

А як ви бачите загалом співробітництво Молдови з Україною? Можливо, є напрямки, на яких краще зробити акцент і працювати по них?  

–      На сьогоднішній день так складаються обставини, що Молдова тільки разом з Україною ввійде до Євросоюзу. В один час. І в НАТО, в тому числі. Не треба цього боятись. Відкрито сказати і перейти до конкретних дій, які б дали зрозуміти, щось ось межа на сьогоднішній день. А щодо шляхів до співробітництва, то вони і так мають доволі хорошу співпрацю.

Я, наприклад, дорожній робітник за спеціальністю, і з вінницькими дорожніми робітниками давно маю зв’язок. Років сорок тому почали співпрацювати. І досі маємо хороші зв’язки. Ми знаходимо ефективні шляхи для вирішення спільних питань. Наприклад, Сергій Татусяк має досвід у цьому плані. Він комунікує і з молдавською стороною, і з українською, відповідно, їх об’єднує. Маємо гарні результати співпраці.

Так, багато договорів було підписано з Молдовою.

–      Так, минулого тижня до нас приїжджала ректорка Вінницького медичного університету. Я їм організував зустріч тут із ректором, з усіма проректорами, начальниками департаментів. Відтак, Молдавський медичний університет готовий приймати студентів з України, які не мають можливості навчатись у себе вдома, чи бояться перебувати в небезпеці, бо є ризик бути обстріляними. Також є домовленості з Дніпропетровським та Київським медуніверситетами. Надаємо допомогу, чим можемо.

Це надзвичайно чудово для українських студентів, особливо зараз.

–      Через Молдову пройшло десь 70 чи 80 тисяч українців. Зараз – десь від 90-100 тисяч постійно. Багато хто вже влаштувався на постійну роботу. Більше тисячі дітей навчаються у школах Молдови та ходять до молдавських дитсадків. Є українські школи, де вивчають румунську мову. Тобто, інтеграція йде. Ми ставилися з розумінням та допомагали, чим могли. І далі допомагаємо. Україна взяла на себе таку тяжку ношу – захищати усіх. І нас, в тому числі, захищає від російських ракет.

Я думаю, що українці під час війни стали більш дружними. Всі до єдиного об'єдналися проти спільного ворога і Україна вже менше «розділена». А от Молдова ще має ці проблеми, які, на перший погляд, начебто прості. Насправді, ці питання треба обов’язково вирішувати, інакше може виникнути великий конфлікт. Будемо брати приклад з України, об’єднуватись і перемагати.

Нагадаємо, на базі вінницького університету відбудуться онлайн-заходи до «Дня кар’єри ЄС»

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Головне фото: shutterstock

Фото: noi.md