CALM вносить пропозиції владі щодо вирішення тих чи інших проблем та виставлення пріоритетності

Адміністративно-територіальна реформа, фінансування та нерухомість – основні проблеми, які стоять перед органами місцевого самоврядування у Молдові. Там, як і в Україні, наразі триває процес євроінтеграції. І цього разу виконавчий директор Конгресу місцевих влад Молдови (CALM) Віорел Фурдуй розповів для I-VIN.INFO про можливості для держави в процесі децентралізації та основні виклики для країни-кандидатки в ЄС.

– Перед органами місцевого самоврядування у Молдові на шляху євроінтеграції постало багато викликів?

Звісно, проблем багато. Однієї з основних є те, що адміністративно-територіальна структура на рівні районів застаріла. У нас райони формально ще взагалі радянського типу. Структура неефективна: використовує багато ресурсів і без віддачі. Відповідно, це заважає розвиватися місцевому самоврядуванню.

CALM пропонував місцевому управлінню вирішити проблему до виборів. Та вони не змогли нічого з цим вдіяти, тому що були зайняті питанням кризи, війни, біженцями, пандемією. То не було пріоритетом. Внаслідок чого, мені здається, влада втратила унікальну можливість реалізувати потрібні реформи. У нас 5 листопада місцеві вибори, і зараз просто мало часу, щоб робити якійсь реформи.

Друга проблема – фінансова децентралізація. Раніше наголошував на деяких часткових успіхах у цьому плані. Влада, на жаль, не розуміє важливість прийняття додаткових заходів для передачі більших ресурсів на місцевий рівень. Потенціал є у податках на юридичних та фізичних осіб.

Також велика проблема щодо землі та нерухомості. За 30-ть років у сільських місцевостях до кінця вона ще не була ідентифікована, зареєстрована та оцінена. Проблема через те, що податок на нерухомість у всіх цивілізованих країнах є одним із найбільших джерелом доходів. Податок, який сплачують люди зі сільських місцевостей, дуже маленький. За ці гроші не можливо вирішувати питання будівництва доріг, водопостачання, вуличного освітлення тощо.

У нас наразі є великий проєкт від Світового банку, який допомагає завершити процес розмежування власності, її реєстрації та оцінки. Процес важко триває. Ми працюємо над тим, щоб дати можливість місцевим владам самим оцінювати майно.

Ще однією з проблем місцевих спільнот – політика кадрів. І, на нашу думку, звідси постає проблема заробітної плати і мотивації місцевих публічних адміністрацій. Зарплати маленькі. Це негативно впливає на якість послуг і на те, що люди не затримуються надовго на роботі в місцевому самоврядуванні.

Є деякі проблеми у сфері «компетенції». Наприклад, у школах чи дитсадках з приводу соціального забезпечення є питання щодо розмежування компетенцій та фінансування. Наш CALM пропонує не вестись на «грантоманію», адже тут потрібно бути дуже уважним. Варто знайти інструменти, які дозволять дітям до визначеного віку залишатись на навчанні у своїх громадах. Перед цим потрібно подумати над облаштуванням іншої інфраструктури (дороги, автобуси, комфортні умови навчання та багато іншого), а тоді – про інші формати навчання.

– Чи є можливості для участі громади та взаємодії з місцевими органами влади, які виникли внаслідок децентралізації?

Протягом останніх років досить широко залучається громадськість. Вона активна і на місцевому рівні, зокрема. Пишуть проєкти. І все більше виникає можливостей залучати інвестиції. Крім того, Молдова та Україна отримали статус кандидата в ЄС, ведуться перемовини, тому однозначно буде більше ресурсів. Тоді й громадяни зможуть більше долучатись до роботи органів влади.

Останнім часом тривала робота із залученості громадян, консультації, прийняття рішень. Все залежить від особистого вкладення місцевого керівництва. З точки зору законодавства консультації (бюджет, гендерна рівність абощо) у різних питаннях є вже обов’язковими.

Ми й молодь залучаємо через різні організації. І нещодавно розвинулась мережа асоціацій мігрантів. Є кілька великих проєктів, які фінансуються різними фондами Швеції та Швейцарії та іншими донорами. Ці асоціації підтримують тісний зв’язок, розвивають краудфандинг, співфінансують міні-проєкти, проводять акції.

Крім цього, розиваються «Local action group» – групи місцевої дії. Це об’єднання місцевої влади, громадянського суспільства та бізнесу. Разом вони впроваджують проєкти у сферах економіки, фінансів, соцсфері і тд. Такий вид кооперації прийшов від Європейського Союзу.

– Яким чином децентралізація впливає на підтримку регіональної рівноваги та як забезпечується фінансова стійкість місцевих громад?

Децентралізація – один із основних інструментів, який може забезпечити рівність. Хоча «рівність» у цьому випадку має відносне значення. Регіони між собою різні: у економічному чи культурному потенціалі, за населенням, географічним розташуванням. Помилкове розуміння цього поняття досі відчувається, що ніби намагаються всіх зрівняти.

Децентралізація, навпаки, повинна розвивати вже існуючий потенціал, давати більше прав та можливостей. Давати місцевій владі право самій вирішувати проблеми, тому що вони краще знають свою територію.

У той же час в сфері децентралізації існує Хартія місцевого самоврядування. І одним із законів є солідарність. Більш багаті регіони за рахунок того, що вони можуть отримувати більше ресурсів, допомагають менш багатим регіонам. Тоді забезпечується мінімальний рівень. «Вирівнювання» було в радянському союзі, це є помилковим підходом. Тому що «вирівнювали» не в багатстві, а бідності.

Якщо децентралізацію розуміють правильно, то вона має позитивний ефект. Для наших країн прикладом правильної моделі функціонування влади є країни Європи. Це Німеччина, Австрія, Франція, Чехія, Словаччина. Там реформи протягом останнього десятиліття були направлені на децентралізацію. Все вирішується місцевою владою, а не централізовано (що попереджує бюрократію). Вона так само необхідна для центральної влади, бо це допомагає звільнитись від непотрібних функцій і сфокусуватись на стратегічних питаннях.

– Яким чином децентралізація впливає на якість та доступність комунальних послуг для мешканців різних регіонів Молдови?

В цьому випадку йдеться не лише про формальну передачу повноважень, а й про ресурси. Найзацікавленіші в тому, щоб наша спільнота розвивалась – це громадяни. Це елементарні речі, які підтверджені історично.

Громадяни знають, що вимагати, тоді створюється механізм відповідальності місцевої влади перед громадянами. У останніх з’являється інструмент впливу на владу для отримання якісних послуг.

Наприклад, у державі, де від місцевої влади нічого не залежить, і громадяни не мають до них доступу, і рівень послуг не найкращий.

– Які перешкоди можуть виникнути в процесі євроінтеграції на рівні місцевого самоврядування?

Як показує історія, вони йдуть з центральної влади (їх нестабільності, мінливості, неспроможність у виконанні обов’язків).

Обидві наші країни наразі мають певні обов’язки як кандидати в ЄС. Восени Україну та Молдову оцінюватимуть на виконання відповідних вимог.

Проте в цьому процесі є рішення, які стосуються деяких сфер функціонування місцевих влад. Тому рішення центральної влади мають бути справді ефективними, виконані в певні терміни. Вони мають бути дієві не на папері.

У Молдові існує деяке розуміння з цього приводу. Є Комісія з євроінтеграції, куди доєднали двох представників CALM. Це підтвердження того, що голос місцевої влади повинен бути почутим. У рамках процесу євроінтеграції місцева влада має бути залучена через асоціації. Якщо нічого не буде використано чи зроблено, у нас повториться попередня ситуація, коли прийняті рішення залишались на папері.

Всюди місцева влада відіграє важливу роль. Як висновок, має бути налагоджене нормальне ставлення центральної влади до місцевої та навпаки.

– На теперішньому етапі, які переваги приносить євроінтеграція місцевому населенню та розвитку регіонів Молдови?

Що взагалі потрібно населенню? Це якісні послуги (вода, дорога, інфраструктура). Їх можна забезпечити тільки відповідними ресурсами. Вони можуть бути залучені за умови, коли Республіка Молдови стане членом Європейського Союзу. Всі зобов’язання, які на себе взяла Молдова, будуть перекриті фінансовими ресурсами.

Це дозволить наблизитись до стандартів життя, які існують в європейському суспільстві. Рух в ЄС немає інших альтернатив. Інакше ми будемо й далі заглиблюватись в болото, в якому перебували близько 30-ти років. То життя без перспектив. Для прикладу, Балтія зробила правильний вибір, повернулась в ЄС і зараз стабільно розвивається.

Маємо низку проєктів на рівні місцевого самоврядування з метою євроінтеграції. Але мають бути ще перемовини, що дозволить розширити спектр роботи. За останні роки таких проєктів було десятки. Це, зокрема, проєкти з водопостачання та енергоефективності, будівництво доріг різного значення та мосту між Україною і Молдовою на інші.

Нагадаємо, на початку місяця ми опублікували інтерв’ю із Віорелем Фурдуєм про функціонування та мету створення CALM – Конгресу місцевої влади Молдови. Детальніше – за посиланням.

Нагадаємо,як функціонує Конгрес місцевих влад Молдови.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Головне фото надано Віорелем Фурдуєм

Фото: з вільних джерел