У Бушу від початку повномасштабного вторгнення приїздили жінки та діти

Школа жіночого розвитку, реабілітаційний центр і шелтер для переселенців – все це розвивають у селі Буша, що на Вінниччині. Адже такою визначила свою місію їхня засновниця Євгенія Качуренко: піклуватися про тих, хто піклується про інших. Для I-VIN.INFO вона розповіла, як усе функціонує.

Євгенія (духовне ім’я котрої Святояра) каже, що життя розділилось на дві частини. До початку повномасштабного вторгнення рф в Україну та після.

Школа жіночого розвитку існує вже 10 років. Вона базується на психологічних техніках та тілесно-орієнтованій терапії. Відвідувати її можуть як дорослі жінки, так і дівчатка. Але цей процес тривав до. А тепер, 18 листопада, у Буші збудували реабілітаційний центр і шелтер для ВПО. Тому що багато жінок від початку повномасштабного вторгнення рф почали шукати безпечне місце для власного перебування та своїх дітей.

«Ми живемо майже на кордоні з Молдовою, і Бушу знають за межами Вінниччини, тому люди почали їхати сюди досить активно. У нас постало питання, де їх розміщувати, тому що у «зеленому туризмі» будиночки переважно для літнього проживання. І всі ці люди, які приїхали, не мали де залишитися. Тож вирішили облаштувати нове місце», – каже Святояра.

Так, протягом війни другий поверх використовуватиметься як шелтер. Водночас перший поверх буде місцем для практик. Зокрема, усім охочим можна приїжджати на реабілітацію.

«Це буде переважно шелтер, а у подальшому надаватиметься увага переважно реабілітації. Знову повернусь до жіночих напрямків та жіночих практик. Все одно це перетікаючий процес з одного в інший. Практики тривають. Вони дають можливість зняти інформаційну та ментальну напругу, накопичені стреси. Та поки що це не основна діяльність», – додає засновниця.

Сама Євгенія має базову психологічну і коучингову освіту. У школі вона – основна тренерка, та є коаліція тренерів, з якими співпрацює. Зазначає, що тим жінкам, які звертаються за допомогою, відгукується формат взаємодії. Тож тренери допомагають і скеровують учасниць зі стану стресу до щастя.

«Ми просто створюємо можливість для тих жінок, які потребують цього. Наразі це базові потреби. Наприклад, дах над головою та безпечний простір. Далі – реабілітація для виходу у стан «можу жити». Цьому допомагає психоемоційна реабілітація. Потім ретрити для пошуку сенсів», – пояснює Святояра.

Вона підсумовує, що жіночі кола підтримки потрібні, аби надати можливість жінкам вийти з режиму виживання і піклування про інших:

«Війна затягнулась. Це переросло у хронічний стрес. Тому я щаслива, коли жінки приходять і розуміють, що спочатку кисневу маску треба натягти на себе і повернутись у ресурсний стан. Такою бачу зараз свою місію – піклуватися про тих, хто піклується про інших».

Нагадаємо,скіфське поселення на території Вінниччини: історія Немирівського гордища.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото надані Святоярою