Ексклюзивне інтерв’ю з тренером Збірної команди України Юрієм Голяком

Юрій Голяк – головний тренер Національної збірної команди України зі спортивної акробатики, Заслужений тренер України. Нещодавно указом Президента України йому присвоєно звання Заслужений працівник фізичної культури і спорту. I-VIN.INFO розпитав у відомого вінницького тренера про династію Голяків та розвиток спортивної акробатики.

Пане Юрію, розкажіть, за яких обставин ви дізналися про звання «Заслуженого працівника фізичної культури»? Якою була Ваша перша реакція?

–В той день, я їхав у відрядження своїм авто у справах щодо міжнародної федерації гімнастики. Близько 9-ї вечора дізнався, що вийшов Указ Президента України про присвоєння звання. Був дуже задоволений, навіть зупинився, аби усвідомити це та перечитати Указ. Про нього мені написали. Я був за кермом, тому і не моніторив новини. Ось так і дізнався. Потім зателефонував найріднішим та розказав їм. Звичайно, всі мене вітали.

Династію Голяків знають не тільки в Україні, а й за її межами. Розкажіть більше про вашу спортивну родину.

–Мій батько – Леонід Давидович Голяк організував і очолив школу більше 50 років тому. Разом з моєю матір’ю Галиною Василівною Ковальчук вони працювали, розвивали і створювали школу спортивної акробатики у Вінниці. Впродовж 6-ти років я займався акробатикою та виступав. Але так склалося, що виконав норму майстра спорту і на цьому закінчив свою спортивну кар’єру.

Через кілька років після цього розпочав тренувати, займався з маленькими дітьми. Поступово став наслідувати цю справу від батька, бути в ролі тренера. До теперішнього часу підготував багато гарних спортсменів, майстрів спорту, майстрів спорту міжнародного класу, а також Заслужених майстрів спорту.

Ви є Заслуженим тренером України, нещодавно отримали звання Заслужений працівник фізичної культури і спорту, та є членом президії Федерації гімнастики України. Чи не виникало бажання очолити Федерацію?

–Скажу так, окрім того, що я тренер у вінницькій школі, я є головним тренером Збірної команди України. Тобто, відповідаю за Збірну команду нашої країни. Крім того, є членом технічного комітету міжнародної федерації гімнастики вже 12 років. У цю федерацію входить 6 видів спорту: гімнастика, спортивна гімнастика, чоловіча та жіноча аеробіка і акробатика.

У мене є багато інших справ. Вважаю, що потрібно бути більше зосередженим на тій справі, яку ти більше полюбляєш. А я люблю тренувати. Тому офісна робота – це зовсім не для мене, це трохи інша сфера. Мені і так вистачає паперової роботи, тому що я головний тренер, а є багато проєктів і, відповідно, й багато документів. Плюс працюю у міжнародній федерації, яка потребує багато часу. Тому навіть фізично не зміг би все охопити.

Як наразі розвивається спортивна акробатика на всеукраїнському та світовому рівнях? Якими є виклики і перспективи для цього виду спорту?

–На всеукраїнському рівні акробатика зараз, на жаль, стоїть на одному місці. Багато областей були окуповані. У Миколаївській, Дніпропетровській, Одеській областях практично призупинилась спортивна діяльність, а акробати з цих регіонів або не займаються, або виїхали закордон чи переїхали в інші області. Саме з цих областей і не тільки було багато сильних спортсменів. Звичайно, у цих областях спортивне життя триває, але який може бути розвиток, коли немає дітей, немає тренерів. Дуже багато людей виїхало з країни, зокрема, й спортсменів. Ситуація не дуже приємна. У федерації ми намагаємось робити те, що в наших силах, для збереження та розвитку спортивної акробатики. Наприклад, у 2022 році на всесвітній чемпіонат приїхала жіноча пара: одна дівчинка була з Сум, інша – з Кривого Рогу. Вони були чемпіонами Всесвітніх ігор.

У 2022 році мої спортсмени, чоловіча пара, зайняли перше місце на Кубку Світу і після цього вони вибороли перше місце на Всесвітніх іграх – Данило Стецюк і Богдан Пограничний. Також був дуже яскравий виступ минулого року на чемпіонаті Європи – жіноча пара Чернявська Ангеліна і Вечерук Рузанна взяла першість. А жіноча трійка – Островська Каріна, Казачанська Еліна, Пугач Аліна – зайняли третє місце серед дорослих на чемпіонаті Європи.

Можливо, були розчарування в спортивній акробатиці?

–Не можу сказати, що були якійсь розчарування. Ми робимо все можливе для підготовки спортсменів, аби вони могли почувати себе безпечно та могли працювати, тренуватися, виїжджати, змагатися. Є певні обставини, тому що війна морально дуже тяжко впливає на кожного. Перед Всесвітніми іграми ми проводили підготовку в Америці. За два тижні я домовився зі своїми знайомими, і вони надали дуже велику допомогу: зал для тренувань та всі інші можливі варіанти для підготовки нашої збірної.

В Америці був дуже яскравий виступ. Наші спортсмени здобули дві золоті та дві бронзові медалі на Всесвітніх іграх. А Богдан Колмаков виборов золоту медаль з паркуру. Це був хороший виступ, не дивлячись на те, що у нас якраз почалася повномасштабна війна. Більшість з цих дітей на той час не знаходилася в Україні, частина жила в Бельгії, частина – в Німеччині, частина – в Польщі. Було дуже тяжко, але ми впорались з цим.

На початку війни Європа і Америка дуже підтримували нас. А зараз в Європі чомусь немає багато інформації про нашу війну. Чимало людей, котрі раніше нам допомагали, зараз питають: «А що, у вас вже все добре?». Ніхто нічого не знає. Спочатку було дуже багато новин про війну в Україні, а зараз такого об’єму інформації, як було, вже немає. Тому люди сприймають це так, ніби у нас все вже затихло.

Зі стовідсотковою впевненістю можу сказати, що ті спортсмени, які залишилися і активно тренуються, сформують дуже сильну націю. І це стосується не тільки акробатики, а й інших видів спорту. Це дуже сильні спортсмени, тому що вони є фанатами нашої країни, тому що вони пройшли дуже важкий шлях.

Щодо моїх досягнень: в 2022 році чоловіча пара, яку я тренував, зайняла перше місце на кубку Світу. А після цього вони вибороли й перше місце на Всесвітніх іграх, це Данило Стецюк і Богдан Пограничний.

Що вас загалом мотивує та надихає?

–Я займаюсь своєю улюбленою справою. Люблю тренувати дітей. Мені вдається досягати високого рівня у всіх своїх починаннях. Хочу, щоб і мої спортсмени показували якнайкращі результати та ставали чемпіонами.

Нагадаємо, «Найбільше хвилювались за можливість в такий час приїхати дітям і тренерам»: у Вінниці пройшов перший чемпіонат з олімпійського брейкінгу.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на нашТелеграм-канал.

Фото:взято зі сторінки у Фейсбуці Наталії Голяк.