Вистава «За дверима» у вінницькому театрі імені Садовського зібрала аншлаг

У Вінниці впродовж 7 та 8 квітня у Вінницькому академічному музично-драматичному театрі імені Садовського відбулась прем’єра вистави «За дверима». Поєднання декорацій, світла, звукових ефектів та акторської гри дозволяє відчути всі сенси, які актуальні й досі. Режисер легендарного Харківського академічного театру ім. Т. Шевченка «Березіль» Олександр Ковшун відтворив виставу за п’єсою одного з найвідоміших авторів у німецькій літературі епохи руїн Вольфганга Борхерта. Проте трагічний фінал змінив на свій, більш позитивний.I-VIN.INFO ділиться враженнями після вистави.

Перед початком для глядачів керівниця літературно-драматургічної частини Вінницького академічного театру ім. М. Садовського Світлана Фицайло розповіла історію самого Вольфганга Борхерта. Про його життя і п’єсу «На вулиці, перед зачиненими дверима», на основі якої і створена ця вистава «За дверима». Також ведуча розповіла про деякі секрети акторів перед виставою.

«Сьогодні ви побачите і молодих акторів, і Заслужених артистів України. Це Михайло Крисов, Андрій Побережний, Вікторія Немченко, Оксана Бандура, Заслужена артистка України Жанна Андрусишена, Народна артистка України Таїса Славінська, Народний артист України Анатолій Вольський, Народний артист України Валерій Прус. Зараз вони за лаштунками, вже готові виходити на сцену. У акторів є традиція перед початком обійматися та зичити один одному удачі, хорошої вистави. Тому зараз вони обіймаються і вже очікують старту», - каже ведуча.

Початок вистави завдяки поєднанню декорацій, світла, звукового супроводу та гри акторів дещо магічний, навіть гіпнотичний. Сюжет викликає як і сміх, так і сльози. Деякі моменти у виставі видаються навіть інтимними. Проте є моменти з глибокими думками, висловами, які вимовляють актори. Хоч вся вистава пов’язана з історією молодого німецького солдата, який після війни повертається додому і намагається знайти сенс життя. Вирішує, як йому далі жити. А фінал вистави присвячений поверненню з війни до своєї домівки українського військового.

«Для мене ця вистава була про життя після смерті та пекла. Дуже глибокі сенси розкриваються. Навіть переказати їх неможливо, бо цю виставу треба бачити на власні очі. Наприкінці вистави мене огортали сльози від всього дійства. А коли головний герой вийшов в українській військовій формі, скалічений, проте дібрався додому – мене ще більше охопили емоції, сльози лилися рікою. Бо це так важливо, аби нашим Героям було куди та до кого повертатися додому. Аби їх чекали вдома. Абивсі були живі і неушкоджені. Аби для них відкрили двері у рідну домівку, рідні люди», - розповідає Аліса Яковенко з наповненим очима слізьми.

А вінничанин Олег Кривіцький зауважує, що йому дуже запам'яталась одна фраза з вистави:

«Там загиблий військовий сказав, що йому буде легше почуватися мертвим, якщо його пам'ятатимуть. І подякував, що головний герой його пам'ятає. Ми повинні теж взяти це за основу: пам'ятати всіх загиблих, вшановувати їх і віддавати належну честь їх подвигу».

Глядачі два дні підряд створювали у залі аншлаг. Всі зізнавались, що вистава дуже сильна. До того ж, вчора після вистави на сцену вийшов вінничанин, який зробив пропозицію своїй коханій. Тепер у Вінниці невдовзі з'явиться нова сім’я.

«Так само, як і фінал вистави, пропозиція руки і серця була дуже життєствердною. Ще раз підкреслила те, що всі українці впевнені у тому, що ми переможемо, що все у нас буде добре, - запевнила ще одна глядачка Оксана Павлюк. - Звісно, є стільки аналогій колишнього і теперішнього часів. Вистава дає розуміння, що війна і всі проблеми, які з нею пов'язані, є незмінними. Так було багато років тому, так є зараз. Але всі випробування ми здолаємо. Ми - нація переможців!»

Читайте також, «Наша громада зберегла унікальні елементи нематеріальної культурної спадщини» - вінницька етнологиня.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото Маргарити Корн