Будівля у Хмільнику вже руйнується на очах та чекає на реконструкцію

У місті Хмільник, що на Вінниччині, зберігся унікальний палац графа Костянтина Ксідо, якому понад 100 років. Проте її господарі так і не встигли відпочити у своїй дачній резиденції через війну. Згодом тут займалися секретними справами НКВС, а після них садибу окупували нацисти. У повоєнні роки на цьому місці був міський готель, а вже зараз ця садиба «відпочиває», проте з кожним роком руйнується на очах. Інформаційна Вінниччина зацікавилась історією цієї пам’ятки, постаттю графа Ксідо та дізналась достатньо цікавих фактів. 

Цей палац має багато особливостей. Наприклад, містить 2 фасади, а не як зазвичай, один тильний бік. Також розташований на Замковій горі, на руїнах однієї з веж оборонних споруд. Збудували садибу у 1911—1915 роках за проектом академіка Фоміна, над величним Південним Бугом. Як розповів начальник відділу молоді та спорту Управління освіти молоді та спорту Хмільницької міської ради Віталій Пальчевський, цей палац є значним для міста, проте знаходиться в аварійному стані.

«Зараз ця будівля знаходиться в аварійному стані, її необхідно реставрувати. Над цим працює наша місцева влада, аби її відновити. І я думаю найближчим часом, коли буде можливість, спробуємо хоч щось зробити з цим. Адже це наша візитівка. До речі, вона намальована на гербі нашого міста. І ми мусимо його зберегти», - поділився прагненнями Віталій Пальчевський.

Також додав, що раніше тут були підземні ходи, проте зараз вони теж в аварійному стані, тому засипані або закриті. Насправді граф Ксідо зі своєю дружиною бував тут не часто, вони більшу частину часу проживали в Санкт-Петербурзі. А цей маєток мав стати для них літньою дачною будівлею, в якій спочатку не передбачали навіть опалення. Напевно, хотіли тут відпочивати влітку і, можливо, приймати гостей на світські вечірки, адже весь другий поверх займає бальна зала.

На жаль, у 1915 році через війну будівництво садиби припинилось, а господарі так і не встигли провести ні світських вечірок, ні відпочивати влітку. Як відомо, Катерина Лєвашова була багатою нареченою та мала поважний титул. Ще дуже давно, у 1793 році, Хмільник та подільські землі перейшли до Російської імперії. Тоді Катерина ІІ віддала у володіння цю територію князю Олександру Безбородьку. У нього не було дітей, тому він вирішив передати спадок своїм племінникам Безбородько-Кушельовим. А від них місто та 28 довколишніх сіл перейшли генерал-майору графу Володимиру Лєвашову, в якого було дві доньки – Марія і Катерина. Останній у володіння надали  хмільницькі землі та цукровий завод.

Будівлю хоч і називають палацом графа Ксідо, проте збудований він за кошти його дружини, Катерини Лєвашової. Як відомо, що для неї цей шлюб був нерівним, адже граф Ксідо – російський офіцер, який воював під час російсько-японської війни. Після цих подій його відправили на Поділля, щоб придушити селянські повстання. Саме тут він і познайомився з Катериною Лєвашовою. До речі, вона старша за нього на 10 років, а на момент одруження їй було 38. Костянтину Ксідо хоч і приписують дворянське походження, але після весілля титул обраниці до нього не перейшов. Навпаки, вона втратила через нього свій і стала просто мадам Ксідо.

Багато є чуток, що Лєвашова була старою, негарною, худою та глухонімою, а він привабливий, високий і статний, в якого було закохано багато панянок, та все ж за дружину Ксідо взяв Катерину. Проте переглянувши історичні згадки, дізнаємось, що вона була освіченою, навчалась у Франції, володіла також німецькою мовою і самостійно вела справи цукрового заводу. Можливо, місцевим здалося, що Лєвашова глухоніма через те, що завжди мовчала, адже зовсім не знала ні російської, ні української мови.

Костянтин Ксідо не був боягузом чи нікчемним альфонсом, навпаки здобув нагороди за хоробрість під час оборони Порт-Артура та залишався вірним дружині. Після жовтневої революції вони емігрували за кордон, до Константинополя. Там Катерина захворіла на тиф і померла, а Костянтин Іванович доживав віку у Чехії. Окрім цього, за легендами, він у 1943 році, коли йому виповнилось 70 років, приїздив до Хмільника на місце садиби. Проте через радянську владу знову поїхав за кордон.

Нагадаємо, про ТОП-4 палаців Вінниччини.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: Руслана Сивак та uk.wikipedia.org