У Вінниці відбулась панельна дискусія «Міжнародний досвід: органіка, рівність та точне землеробство

Партнерська публікація

За останні півтора роки через війну у сільському господарстві України відбулися значущі зміни, які підіймають питання подальшого напрямку розвитку цієї галузі. Вчора у Вінниці відбулася панельна дискусія «Міжнародний досвід: органіка, рівність та точне землеробство», що об'єднала представників аграрного сектору, експертів та науковців з метою обговорення ключових аспектів розвитку аграрної галузі та впровадження інновацій, повідомляє I-VIN.INFO.

Усвідомлюючи важливість економічної стійкості та підтримки малого та середнього аграрного бізнесу, «Міжнародний сільськогосподарський кластер «Дністер» реалізовує проєкт, спрямований на розвиток в українському сільському господарстві.

«Ми впевнені, що той стан справ, який зараз присутній в сільському господарстві, треба змінювати. Сьогодні ви всі розкажете про актуальні проблеми в вашому сільському господарстві. Ми всі маємо розробити стратегію для зменшення шляху від вирощування продукту до його збуту. Програма, яку ми реалізовуємо, спрямована на економічну стійкість, відновлення та зростання України, а також створення кращих умов для малого та середнього аграрного бізнесу», - зазначив президент ГС «Міжнародний сільськогосподарський кластер «Дністер» Сергій Татусяк.

На думку Валентини Кирилюк, яка обіймає посаду заступниці керівника департаменту агропромислового розвитку Вінницької обласної адміністрації, сільськогосподарський комплекс Вінниччини виявляє ознаки власного зміцнення та прийняття нових рушійних тенденцій у своєму розвитку.

«Аграрний сектор Вінниччини переживає нелегкі часи. Разом з тим, порівняно із 2022 роком, коли була тотальна невизначеність, цього року аграрний сектор вже себе опановує і визначає нові тенденції свого розвитку. Цього року відбулась оптимізація виробничих процесів – аграрії зменшують затрати на вирощування сільськогосподарської продукції. Окрім цього значно зменшились площі під зернові культури та збільшились площі під технічні культури – цукровий буряк, сою, ріпак тощо. Також бачимо тенденцію до розвитку тваринницької галузі», - зазначила заступниця керівника департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОВА Валентина Кирилюк.

Генеральний директор молдовської компанії «Prograin Organic» Спартак Кілат, вказує на потужний потенціал розвитку сільськогосподарського сектору в Україні, особливо, коли мова йде про культивування сої. Його спостереження відзначають значущу різницю в обсягах вирощування цієї культури в наших країнах та підкреслюють можливості, які Україна може ефективно використовувати для відповіді на попит на органічну сою Європі.

«Ми в Молдові бачимо, який потенціал для розвитку сільськогосподарського бізнесу у нас та у вас, якщо порівняти. Якщо взяти соєву зону, то в Молдові це 17 тисяч гектар, а в Україні 1 мільйон 200 тисяч гектар – це величезна різниця. З одного боку органічної сої не вистачає в Європі, її імпортують з Канади, Китаю та Індії, а з іншого боку в самому серці Європи знаходиться Україна із величезним ресурсом, який, на жаль, не використовується», - каже генеральний директор «Prograin Organic» Спартак Кілат.

Освітні заклади також відіграють важливу роль у розвитку органічного виробництва в Україні, надаючи студентам практичні навички та можливості для відкриття власних підприємств із органічним виробництвом.

«На базі нашого коледжу діє навально-практичний центр з органічного виробництва сільськогосподарської продукції. Наших студентів ми навчаємо не лише теорії. У нас є власне виробництво, лабораторії органічного рослинництва, тваринництва, садівництва та близько 800 гектар сільськогосподарських земель. Випускники коледжу отримують багаж теоретичних знань та практичних навичок щодо органічного виробництва та створюють власні справи та підприємства, які просувають розвиток органічного виробництва по всій Україні», - розповіла заступниця директора з навчальної роботи Іллінецького аграрного фахового коледжу Світлана Горбань.

Директор компанії «FRENDT» Богдан Круглик, який пропагує точне землеробство вже не один рік, закликає аграріїв удосконалювати свої підходи та звертати увагу на стратегію прибутків, а не лише на великі врожаї.

«Комплексне точне землеробство – це сукупність навичок та вмінь аграрія використовувати передові технології для того, щоб отримати максимальний прибуток. Ми повинні розробляти плани у перспективі на 5-10 років вперед, а точне землеробство дозволяє зробити це у цифровому вигляді. Мій основний посил звучить так: формуйте стратегію прибутків, а не великих врожаїв, досліджуйте, автоматизуйтесь, діджиталізуйтесь», - звернувся до аграріїв Богдан Круглик.

Своїм досвідом у переробці органічної продукції поділився ще один молдавський бізнесмен – СЕО «Bio Company Raps» Габріель Чеботарі. Він розповів про важливість сертифікації органічних продуктів та адаптацію виробничих потужностей до європейських стандартів в цій галузі.

«Ми відкрили завод з переробки олійних культур, а саме сої. В Європі такої переробки не було, найближче подібне підприємство знаходилось за 800 кілометрів від Молдови. Перш ніж вийти на високі рівні переробки та продажів ми зіткнулись із багатьма викликами. Перший з них це сертифікація органічних продуктів. В різних країнах є свої стандарти і під них треба підлаштовуватись. Друге – це реконструкція виробничих потужностей під потреби переробки. Європейський ринок сімдесят відсотків уваги приділяє не самій переробці, а підготовці продукту до переробки, тому це дуже важливо», - ділиться досвідом Габріель Чеботарі.

Підсумовуючи панельну дискусію, альтернативну думку щодо впровадження інноваційних технологій в сільськогосподарську сферу висловив депутат Вінницької обласної ради Євген Шаповалов.

«Я згоден, що зараз відбувається певний ренесанс аграрних технологій. Все більше впроваджується точне землеробство. Але з іншого боку рівень залучення людей до агропромислового комплексу буде зменшуватись. Дуже важливо при впровадженні усіх науково-технічних здобутків в аграрний сектор знайти баланс та не відкидати залучення людського фахового потенціалу. В громадах найбільшу кількість робочих місць дає саме аграрний сектор і для того, щоб не спричинити хвилю внутрішньої міграції з громад в обласні центри, ми маємо зважати на цей баланс», - запевняє Євген Шаповалов.

Читайте також, пасивні будинки проти блекаутів: українцям в Польщі розповіли про передові технології енергоефективності.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: Степан Вігер